Действующее вещество: оксибутинина гидрохлорид
1 таблетка содержит оксибутинину гидрохлорида 5 мг
Вспомогательные вещества : лактоза, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал картофельный, кальция стеарат.
Таблетки.
Основные физико-химические свойства: таблетки плоскоцилиндрической формы со скошенными краями и риской, белого или почти белого цвета.
Средства, применяемые в урологии. Средства для лечения частого мочеиспускания и недержания мочи. Код АТХ G04В D04.
Фармакологические.
Оксибутинин оказывает прямое спазмолитическое действие на гладкомышечные волокна детрузора, а также антихолинергическим действием, блокируя влияние ацетилхолина на М-холинорецепторы гладких мышц. Эти свойства вызывают расслабление детрузора мочевого пузыря. У пациентов с нестабильным мочевым пузырем Сибутин увеличивает объем мочевого пузыря и уменьшает частоту спонтанных сокращений детрузора.
Фармакокинетика.
После приема оксибутинин быстро всасывается из пищеварительного тракта, максимальная концентрация в плазме крови достигается менее чем за 1:00, а затем снижается биэкспоненциальной с периодом полувыведения от 2 до 3:00. Максимальный эффект наблюдается в течение 3-4 часов, остаточное действие может проявляться еще после 10 часов.
Равновесная концентрация достигается через 8 дней приема препарата. У пациентов пожилого возраста, ведущих активный образ жизни, оксибутинин не проявляет способности к накоплению и его фармакокинетика не отличается от таковой в других взрослых пациентов. Однако у ослабленных пациентов пожилого возраста величины C max и AUC существенно увеличиваются. Оксибутинин интенсивно метаболизируется в печени, в первую очередь с помощью ферментов системы цитохрома Р450, в частности CYP 3A4, содержащийся в основном в печени и стенках кишечника; его метаболиты также имеют М-холинолитические действие. Основным путем выведения почки.
Недержание мочи, императивные позывы или учащенное мочеиспускание при нестабильности функции мочевого пузыря вследствие нейрогенной дисфункции мочевого пузыря (гиперрефлексии детрузора), что наблюдается при таких заболеваниях, как рассеянный склероз и spina bifida, или вследствие идиопатической нестабильности функции детрузора (моторное ургентное недержание мочи). Также применять с целью контроля гиперактивности мочевого пузыря, возникающее после хирургических операций на мочевом пузыре или предстательной железе или при сопутствующем цистите.
Применение детям.
Оксибутинину гидрохлорид показан для применения у детей при:
- недержании мочи, императивных позывах или учащенном мочеиспускании при нестабильности функции мочевого пузыря вследствие идиопатической гиперактивности мочевого пузыря или нейрогенной дисфункции мочевого пузыря (гиперактивности детрузора)
- ночной энурез, связанный с гиперактивностью детрузора, в сочетании с немедикаментозным лечением, в случае неэффективности другой терапии.
- Гиперчувствительность к действующему веществу или к любому из других компонентов лекарственного средства;
- миастения гравис;
- узкоугольная глаукома или мелкая передняя камера глаза;
- пациенты с лихорадкой или при повышенной температуре окружающей среды, из-за риска провоцирования гиперпирексии;
- возраст до 5 лет;
- эзофагеальная дисфункция, включая грыжу пищеводного отверстия;
- функциональная или органическая желудочно-кишечная непроходимость, в том числе пилоростеноз, паралитическая непроходимость кишечника, атония кишечника;
- пациенты с илеостомия, колостомией, токсическим мегаколоном; тяжелым язвенным колитом;
- пациенты с обструкцией мочевыводящих путей, когда задержка мочеиспускания может обостриться, например с гипертрофией предстательной железы.
При одновременном применении с лизуридом существует риск нарушения сознания, поэтому необходим регулярный клинический надзор за больными.
С осторожностью следует применять Сибутин с другими антихолинергическими средствами из-за возможности потенцирования антихолинергического эффекта.
Отмечались единичные случаи взаимодействия между антихолинергическими средствами и фенотиазинами, амантадина, нейролептиками (например фенотиазинами, бутирофенонами, клозапином), то антихолинергическими антипаркинсоническими средствами (например бипериденом, леводопой), антигистаминными средствами, хинидином, препаратами наперстянки, трициклическими антидепрессантами, атропином и родственными соединениями, такими как атропин спазмолитики, и дипиридамолом. Следует проявлять осторожность при одновременном применении оксибутинина с этими лекарственными средствами.
Из-за снижения моторики желудка оксибутинин может ухудшить абсорбцию других лекарственных средств.
Оксибутинин метаболизируется изоферментом CYP3A4 цитохрома Р450. Одновременный прием с ингибитором CYP3A4 может подавлять метаболизм оксибутинину и увеличивать его экспозицию. Оксибутинин может действовать антагонистически по прокинетиков.
Одновременное применение с ингибиторами холинэстеразы может привести к снижению их эффективности.
Пациентов следует информировать о том, что прием алкоголя может усилить сонливость, вызванную антихолинергическими средствами, такими как оксибутинин.
Лекарственное средство следует с осторожностью применять у пациентов пожилого возраста, которые могут быть более чувствительными к эффектам оксибутинина и могут потребовать снижения дозы (см. Раздел «Способ применения и дозы»). Лекарственное средство следует с осторожностью применять также пациентам с вегетативной нейропатии, желудочно-кишечными заболеваниями, включая тяжелые желудочно-кишечные расстройства моторики, пациентам с недостаточностью функции печени или почек или недостаточностью мозгового кровообращения.
Антихолинергические средства пациентам пожилого возраста необходимо применять с осторожностью из-за риска когнитивных нарушений.
После приема препарата Сибутин возможно усиление клинических проявлений гипертиреоза, ишемической болезни сердца, хронической сердечной недостаточности, артериальной гипертензии, гиперплазии предстательной железы, сердечных аритмий, тахикардии.
Имеющиеся сообщения о антихолинергическим влияние на ЦНС (например галлюцинации, беспокойство, спутанность сознания, сонливость). Рекомендуется проводить наблюдения, особенно в первые несколько месяцев после начала терапии или увеличения дозы. В случае развития антихолинергического влияния на ЦНС необходимо рассмотреть вопрос о прекращении лечения или снижения дозы (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).
Поскольку оксибутинин может привести закрытоугольной глаукомой, пациентам следует рекомендовать немедленно обратиться к врачу в случае внезапной потери остроты зрения или появления боли в глазах.
Считается, что оксибутинин не является безопасным для пациентов с порфирией, поскольку он проявил порфириногеннисть в опытах на животных и in vitro .
Длительное применение лекарственного средства Сибутин может приводить к развитию кариеса зубов вследствие уменьшения или прекращения слюноотделения. В связи с этим рекомендуется регулярная проверка состояния зубов при длительном применении препарата.
Антихолинергические лекарственные средства следует применять с осторожностью пациентам, которые одновременно принимают лекарственные средства (например бисфосфонаты), которые могут вызвать или обострить эзофагит.
В случае инфекции мочевыводящих путей необходимо назначить антибактериальную терапию.
Пациентам с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, недостаточностью лактазы или синдромом мальабсорбции глюкозы и галактозы не следует принимать Сибутин из-за содержания лактозы.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Безопасность применения оксибутинина в период беременности не установлена. Следует избегать приема оксибутинину в период беременности, кроме случаев, когда более безопасные альтернативные средства отсутствуют.
Лекарственное средство нельзя назначать женщинам в период кормления грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Препарат может вызвать снижение остроты зрения или сонливость. Пациентам не следует управлять автомобилем или работать с механизмами, кроме случаев, когда было установлено, что лекарственное средство не нарушает способность пациента к физической или умственной деятельности.
Лекарственное средство применять перорально. Таблетку можно разделить на две равные части.
взрослые
Обычная доза — 5 мг 2-3 раза в сутки. Дозу можно увеличить до максимальной — 5 мг 4 раза в сутки — для получения клинического эффекта при переносимости побочных реакций.
Пациенты пожилого возраста
У пациентов пожилого возраста период полувыведения лекарственного средства увеличен, поэтому рекомендуется применять дозу 2,5 мг 2 раза в сутки, в том числе для ослабленных пациентов. Дозу можно повысить до 5 мг 2 раза в сутки для получения клинического эффекта при условии хорошей переносимости побочных реакций.
Дети от 5 лет
Нейрогенная нестабильность мочевого пузыря, ночной энурез : обычная доза составляет 2,5 мг 2 раза в сутки. Дозу можно повысить до 5 мг 2-3 раза в сутки для получения клинического эффекта при условии хорошей переносимости побочных реакций. При ночном энурезе последнюю дозу следует принимать перед сном.
Детям до 5 лет применения лекарственного средства противопоказано. Существуют ограниченные данные о возможности применения оксибутинину детям с моносимптоматичним ночным энурезом (не связанным с гиперактивностью детрузора). Детям от 5 лет препарат следует применять с осторожностью, поскольку они могут быть более чувствительными к эффектам оксибутинина, в частности относительно проявлений побочных реакций со стороны центральной нервной системы и психики.
Симптомы. Симптомы при передозировке лекарственным средством развиваются в порядке от усиления обычных побочных эффектов со стороны центральной нервной системы (от беспокойства и возбуждения к психотической поведения) к нарушению кровообращения (приливы, снижение артериального давления, недостаточность кровообращения и т.д.), дыхательной недостаточности, паралича и комы.
Лечение. При передозировке применять преимущественно симптоматическое лечение:
- немедленное промывание желудка,
- при выраженном антихолинергическому синдроме, который угрожает жизни, можно применять неостигмин (или физостигмин) в дозировке, рекомендованном в инструкциях по применению этих средств;
- лечения лихорадки.
При выраженном беспокойстве или возбуждении внутривенно вводить диазепам в дозе 10 мг.
При тахикардии внутривенно вводить пропранолол.
При задержке мочи показана катетеризация мочевого пузыря.
В случае развития паралича дыхательных мышц проводить искусственную вентиляцию легких.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, запор, сухость во рту, ощущение дискомфорта в области живота, диарея, рвота, гастроэзофагеальный рефлюкс, ухудшение аппетита, анорексия, дисфагия, псевдонепрохиднисть у пациентов с факторами риска (пожилой возраст или пациенты с запором, которые применяют другие лекарственные средства, снижающие моторику кишечника).
Инфекции и инвазии: инфекция мочевыводящих путей.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, сонливость, судороги, нарушение когнитивной функции.
Со стороны психики: ажитация, галлюцинации, кошмарные сновидения, спутанность сознания, тревожность, паранойя, нарушение когнитивной функции у пациентов пожилого возраста, симптомы депрессии, зависимость (у пациентов с наличием в анамнезе зависимости от лекарственных препаратов и других веществ, вызывающих зависимость), дезориентация, делирий.
Со стороны иммунной системы: гиперчувствительность.
Со стороны сердца: тахикардия, аритмия.
Со стороны сосудов: приливы (более выражены у детей, чем у взрослых).
Со стороны органа зрения: нечеткость зрения, расширение зрачков, повышение внутриглазного давления, глаукома и сухость конъюнктивы.
Травмы, отравления и осложнения процедур: тепловой удар.
Со стороны почек и мочевыводящих путей: задержка мочи, дизурия.
Со стороны кожи и подкожных тканей: сухость кожи, сыпь, крапивница, ангионевротический отек, гипогидроз, фотосенсибилизация.
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ° С.
Хранить в недоступном для детей месте.
По 10 таблеток в блистере, по 3 блистера в пачке.
Рейтинг популярности основан на фактическом количестве заказов клиентами сайта за последние 30 дней. Чем больше заказов, тем выше рейтинг.
- Основная информация
- Инструкция производителя
- Наличие в аптеках
- Аналоги и заменители
- Оставить отзыв
Кому можно
Аллергикам
с осторожностью
| Торговое название | Сибутин |
| Действующие вещества | Оксибутинин |
| Количество действующего вещества | 5 мг |
| Форма выпуска | таблетки для внутреннего применения |
| Количество в упаковке | 30 таблеток (3 блистера по 10 шт.) |
| Первичная упаковка | блистер |
| Способ применения | Оральные |
| Взаимодействие с едой | Не имеет значения |
| Температура хранения | от 5°C до 25°C |
| Чувствительность к свету | Не чувствительный |
| Признак | Отечественный |
| Происхождение | Химический |
| Рыночный статус | Брендированный дженерик |
| Производитель | КИЕВСКИЙ ВИТАМИННЫЙ ЗАВОД АО |
| Страна производства | Украина |
| Заявитель | Киевский витаминный завод |
| Условия отпуска | По рецепту |
| Код АТС |
G Средства для лечения мочеполовой системы и половые гормоны G04 Средства для лечения урологических заболеваний G04B Средства, применяемые в урологии G04BD Средства для лечения частых позывов к мочеиспусканию и недержания мочи G04BD04 Оксибутинин |
Скачать сертификат соответствия
Фармакологические свойства
Фармакодинамика. оксибутинин оказывает прямое спазмолитическое действие на гладкомышечные волокна детрузора, а также антихолинергическое действие, блокируя влияние ацетилхолина на м-холинорецепторы гладких мышц. эти свойства вызывают расслабление детрузора мочевого пузыря. у пациентов с нестабильным мочевым пузырем сибутин увеличивает объем мочевого пузыря и снижает частоту спонтанных сокращений детрузора.
Фармакокинетика. После приема внутрь оксибутинин быстро всасывается в ЖКТ, Cmax в плазме крови достигается за менее чем 1 ч, а затем снижается биэкспоненциально с T½ от 2 до 3 ч. Максимальный эффект наблюдается на протяжении 3–4 ч, остаточное действие может проявляться еще после 10 ч.
Равновесная концентрация достигается через 8 дней перорального применения лекарственного средства. У лиц пожилого возраста, которые ведут активный образ жизни, оксибутинин не проявляет способность к накоплению и его фармакокинетика не отличается от таковой у других взрослых пациентов. Однако у ослабленных пациентов пожилого возраста величины Cmax и AUC существенно увеличиваются. Оксибутинин интенсивно метаболизируется в печени, в первую очередь с помощью ферментов системы цитохрома Р450, в частности CYP 3A4, содержащийся в основном в печени и стенках кишечника; его метаболиты также имеют М-холинолитическое действие. Основным путем выделения являются почки.
Показания
Недержание мочи, императивные позывы или учащенное мочеиспускание при нестабильности функции мочевого пузыря вследствие нейрогенной дисфункции мочевого пузыря (гиперрефлексии детрузора), которая наблюдается при таких заболеваниях, как рассеянный склероз и spina bifida, или вследствие идиопатической нестабильности функции детрузора (моторное ургентное недержание мочи). также применяют с целью контроля гиперактивности мочевого пузыря, возникающей после хирургических операций на мочевом пузыре или предстательной железе, или при сопутствующем цистите.
Применение у детей
Оксибутинина гидрохлорид показан для применения у детей при:
- недержании мочи, императивных позывах или учащенном мочеиспускании при нестабильности функции мочевого пузыря вследствие идиопатической гиперактивности мочевого пузыря или нейрогенной дисфункции мочевого пузыря (гиперактивности детрузора);
- ночном энурезе, связанном с гиперактивностью детрузора в сочетании с немедикаментозным лечением в случае неэффективности другой терапии.
Применение
Лекарственное средство применять перорально. таблетку можно разделить на две равные части.
Взрослые
Обычная доза — 5 мг 2–3 раза в сутки. Дозу можно повысить до максимальной — по 5 мг 4 раза в сутки — для получения клинического эффекта при условии переносимости побочных реакций.
Пациенты пожилого возраста
У лиц пожилого возраста T½ лекарственного средства увеличен, поэтому рекомендуется применять дозу 2,5 мг 2 раза в сутки, в том числе для ослабленных пациентов. Дозу можно повысить до 5 мг 2 раза в сутки для получения клинического эффекта при хорошей переносимости побочных реакций.
Дети в возрасте от 5 лет
Нейрогенная нестабильность мочевого пузыря, ночной энурез: обычная доза составляет 2,5 мг 2 раза в сутки. Дозу можно повысить до 5 мг 2–3 раза в сутки для получения клинического эффекта при хорошей переносимости побочных реакций. При ночном энурезе последнюю дозу следует применять перед сном.
Противопоказания
Гиперчувствительность к действующему веществу или к любому другому компоненту лекарственного средства;
- миастения гравис;
- закрытоугольная глаукома или мелкая передняя камера глаза;
- пациентам с лихорадкой или при имеющихся условиях повышенной температуры окружающей среды из-за риска провоцирования гиперпирексии;
- детям в возрасте до 5 лет;
- эзофагеальная дисфункция, включая грыжу пищеводного отверстия;
- функциональная или органическая желудочно-кишечная непроходимость, в том числе пилоростеноз, паралитическая непроходимость кишечника, атония кишечника;
- пациентам с илеостомией, колостомией, токсическим мегаколоном, тяжелым язвенным колитом;
- пациентам с обструкцией мочевыводящих путей в случае, когда задержка мочеиспускания может обостриться (например с гипертрофией предстательной железы).
Побочные эффекты
Со стороны жкт: тошнота, запор, сухость во рту, ощущение дискомфорта в области живота, диарея, рвота, гастроэзофагеальный рефлюкс, ухудшение аппетита, анорексия, дисфагия, псевдонепроходимость у пациентов с факторами риска (пожилой возраст или пациенты с запором, которые применяют другие лекарственные средства, снижающие моторику кишечника).
Инфекции и инвазии: инфекция мочевыводящих путей.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, сонливость, судороги, нарушение когнитивной функции.
Со стороны психики: ажитация, галлюцинации, кошмарные сновидения, спутанность сознания, тревожность, паранойя, нарушение когнитивной функции у пациентов пожилого возраста, симптомы депрессии, зависимость (у пациентов с наличием в анамнезе зависимости от лекарственных препаратов и других веществ, вызывающих зависимость), дезориентация, делирий.
Со стороны иммунной системы: гиперчувствительность.
Со стороны сердца: тахикардия, сердечная аритмия.
Со стороны сосудов: приливы (более выражены у детей, чем у взрослых).
Со стороны органа зрения: нечеткость зрения, расширение зрачков, повышение внутриглазного давления, закрытоугольная глаукома и сухость конъюнктивы.
Травмы, отравления и осложнения процедур: тепловой удар.
Со стороны почек и мочевыводящих путей: задержка мочи, дизурия.
Со стороны кожи и подкожных тканей: сухость кожи, включая кожные высыпания, крапивница, ангионевротический отек, гипогидроз, фоточувствительность.
Особые указания
Препарат следует с осторожностью применять у пациентов пожилого возраста, которые могут быть чувствительными к эффектам оксибутинина и могут потребовать снижения дозы (см. применение). лекарственное средство следует с осторожностью применять также лицам с вегетативной нейропатией, желудочно-кишечными заболеваниями, включая тяжелые нарушения моторики жкт, пациентам с недостаточностью функций печени или почек или недостаточностью мозгового кровообращения.
Антихолинергические средства пациентам пожилого возраста необходимо применять с осторожностью из-за риска когнитивных нарушений.
После применения лекарственного средства Сибутин возможно усиление клинических проявлений гипертиреоза, ИБС, хронической сердечной недостаточности, АГ, гиперплазии предстательной железы, сердечной аритмии, тахикардии.
Имеются сообщения об антихолинергическом влиянии на ЦНС (например галлюцинации, беспокойство, спутанность сознания, сонливость). Рекомендовано проводить наблюдение пациентов, особенно в первые несколько месяцев после начала терапии или повышения дозы. В случае развития антихолинергического влияния на ЦНС необходимо рассмотреть вопрос о прекращении лечения или снижения дозы (см. ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ).
Поскольку оксибутинин может привести к закрытоугольной глаукоме, пациентам следует рекомендовать немедленно обратиться к врачу в случае внезапной потери остроты зрения или появления боли в глазах.
Считается, что оксибутинин не является безопасным для пациентов с порфирией, поскольку он проявил порфириногенность в опытах на животных и in vitro.
Длительное применение лекарственного средства Сибутин может привести к развитию кариеса зубов вследствие уменьшения или прекращения саливации. В связи с этим рекомендуется регулярная проверка состояния зубов при длительном применении препарата.
Антихолинергические лекарственные средства следует применять с осторожностью у лиц, одновременно применяющих лекарственные средства (например бисфосфонаты), которые могут вызвать или обострить эзофагит.
В случае инфекции мочевыводящих путей необходимо назначить антибактериальную терапию.
Сибутин содержит лактозу, поэтому пациентам с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, недостаточностью лактазы или синдромом мальабсорбции глюкозы и галактозы не следует применять этот препарат.
Применение в период беременности и кормления грудью. Безопасность применения оксибутинина в период беременности не установлена. Следует избегать применения оксибутинина в период беременности, кроме случаев, когда более безопасные альтернативные средства отсутствуют.
Лекарственное средство нельзя назначать женщинам в период кормления грудью.
Дети. Детям в возрасте до 5 лет применение лекарственного средства противопоказано. Существуют ограниченные данные о возможности применения оксибутинина у детей с моносимптоматическим ночным энурезом (не связанным с гиперактивностью детрузора). У детей в возрасте от 5 лет препарат следует применять с осторожностью, поскольку они могут быть более чувствительными к эффектам оксибутинина, в частности относительно проявлений побочных реакций со стороны ЦНС и психики.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Препарат может вызвать снижение остроты зрения или сонливость. Пациентам не следует управлять транспортом или другими механизмами, кроме случаев, когда было установлено, что лекарственное средство не влияет на способность пациента к физической или умственной деятельности.
Взаимодействия
При одновременном применении лекарственного средства с лизуридом существует риск нарушения сознания, поэтому необходим регулярный клинический контроль за состоянием здоровья пациента.
С осторожностью следует применять Сибутин с другими антихолинергическими средствами из-за возможности потенцирования антихолинергического эффекта.
Отмечали единичные случаи взаимодействия между антихолинергическими средствами и фенотиазинами, амантадином, нейролептиками (например фенотиазинами, бутирофенонами, клозапином), другими антихолинергическими антипаркинсоническими средствами (например бипериденом, леводопой), антигистаминными средствами, хинидином, препаратами наперстянки, трициклическими антидепрессантами, атропином и родственными соединениями, такими как атропиновые спазмолитики, и дипиридамолом. Следует соблюдать осторожность при одновременном применении оксибутинина с этими лекарственными средствами.
Из-за снижения моторики желудка оксибутинин может ухудшить абсорбцию других лекарственных средств.
Оксибутинин метаболизируется изоферментом CYP 3A4 цитохрома Р450. Одновременное применение с ингибитором CYP 3A4 может подавлять метаболизм оксибутинина и повышать его экспозицию. Оксибутинин может действовать антагонистически в отношении прокинетиков.
Одновременное применение с ингибиторами холинэстеразы может привести к снижению их эффективности.
Пациентов следует информировать о том, что прием алкоголя может усилить сонливость, вызванную антихолинергическими средствами, такими как оксибутинин.
Передозировка
Симптомы при передозировке препарата развиваются в порядке от усиления обычных побочных реакций со стороны цнс (от беспокойства и возбуждения до психотического поведения) до нарушения кровообращения (приливы, снижение ад, недостаточность кровообращения и др.), дыхательной недостаточности, паралича и комы.
Лечение. При передозировке применять преимущественно симптоматическое лечение:
- немедленное промывание желудка;
- при выраженном антихолинергическом синдроме, который угрожает жизни, возможно применение неостигмина (или физостигмина) в дозе, рекомендованной в инструкции по медицинскому применению этих средств;
- устранение лихорадки.
При выраженном беспокойстве или возбуждении в/в вводить диазепам в дозе 10 мг.
При тахикардии в/в вводить пропранолол.
При задержке мочи показана катетеризация мочевого пузыря.
В случае развития паралича дыхательных мышц — проводить ИВЛ.
Условия хранения
При температуре не выше 25 °с.
Описание товара заверено производителем Киевский витаминный завод.
Редакторская группа
Дата создания: 04.01.2023
Дата обновления: 23.09.2023
Автор
Рецензент
Обратите внимание!
Описание препарата Сибутин табл. 5мг №30 на этой странице — упрощенная авторская версия сайта apteka911, созданная на основании инструкции/ий по применению. Перед приобретением или использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с оригинальной инструкцией производителя (прилагается к каждой упаковке препарата).
Информация о препарате предоставлена исключительно с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению. Только врач может принять решение о назначении препарата, а также определить дозы и способы его применения.
Часто задаваемые вопросы
Сколько стоит Сибутин табл. 5мг №30?
Цены на Сибутин табл. 5мг №30 начинаются от 77.00 грн. — пластина / 10 шт.
Можно ли давать это лекарство детям?
С 5-ти лет. Детальнее необходимо проконсультироваться с вашим лечащим врачом.
Какие условия хранения у таблеток Сибутин (Киевский витаминный завод)?
Согласно с инструкцией температура хранения Сибутин (Киевский витаминный завод) составляет от 5°C до 25°C. Хранить в недоступном для детей месте.
Какие аналоги у таблеток Сибутин №10?
Какая страна производства у Сибутин (Киевский витаминный завод)?
Страна производитель у Сибутин (Киевский витаминный завод) — Украина.
Оплатить заказ вы можете:
- В аптеке наличными при получении
- В аптеке при наличии терминала банковской картой Visa, MasterCard, Maestro при получении.
Заказы доставляются в аптеки по Украине бесплатно в течение 1-2 рабочих дней.
Доставка Новой Почтой по Украине.
Оплата:
- заказ до 500 грн – доставляются за счет покупателя;
- заказ от 500 грн доставляются БЕСПЛАТНО, покупатель оплачивает только послеоплату.
Сроки доставки от трёх до пяти дней
Доставка курьером
Заказы доставляются день в день или на следующий день (зависит от времени создания заказа).
Способы оплаты заказов с курьерской доставкой
- Оплата наличными курьеру по факту получения товара.
- Оплата картой курьеру по факту получения товара.
ВАЖНО: доставка по адресу не распространяется на рецептурные лекарственные препараты, препараты из перечня наркотических средств; психотропные, сильнодействующие или ядовитые вещества, а также препараты, требующие особых условий хранения и транспортировки.
Apteka.com гарантирует, что ни один товар не будет выпущен в продажу без прохождения процедуры входного контроля. Проводят входной контроль специалисты с высшим фармацевтическим образованием, имеющие не менее 2-х лет стажа работы по специальности.
Сама процедура проведения входного контроля происходит следующим образом: сначала проверяются все сопроводительные документы – приходная накладная, сертификаты качества, другая необходимая документация качества. Также проверяется наличие запретов на ту или иную продукцию, чтобы избежать попадание на склад забракованной.
Если с документами все в порядке, то провизор разрешает открыть машину, осматривает груз, санитарное состояние кузова, измеряет температуру в кузове с помощью электронного термометра (пирометра) и запрашивает данные мониторинга температуры за все время транспортирования товара. На этом же этапе провизор идентифицирует продукцию, требующую особых условий хранения (холод или прохладное место) и контролирует немедленное перемещение в соответствующие холодильные камеры. Только убедившись, что все требования соблюдены, провизор разрешает выгрузку товара.
Следующий этап — визуальный осмотр. Провизор осматривает состояние упаковки, тары, внешний вид лекарственного средства. Внимательно изучаются маркировка и инструкция.
В случае сомнения, провизор вскрывает упаковку и проверяет размер, форму, цвет, однородность, количество единиц в упаковке, наличие загрязнений. При малейших сомнениях в качестве — продукция помещается в зону карантина и, если речь идет о лекарственных средствах, передается на контроль в Гослекслужбу.
Если входной контроль успешно пройден, то ставится соответствующая отметка на приходной накладной и товар разрешается оприходовать на аптечный склад.
Все претензии по товарам, входящим в интернет-заказ, принимаются при его получении в аптеке до оплаты на кассе.
Получая свой заказ, проверьте соответствие тому, что было заказано, количество товаров, их цены, целостность, цвет (если это изделие может отличаться от фото на сайте), сроки годности.
Гарантия на медицинские приборы оформляется в аптеке в момент покупки. Для этого Вам необходимо заполнить гарантийный талон, который находится в упаковке прибора, подписать его у провизора и попросить поставить печать аптеки.
После получения товара и чека о его оплате, если товар был надлежащего качества, средства за покупку не возвращаются согласно Постановлению Кабинета Министров от 19 марта 1994 г. №172.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
СИБУТІН
(Sibutin)
Склад:
діюча речовина: оксибутиніну гідрохлорид;
1 таблетка містить оксибутиніну гідрохлориду 5 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, кальцію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки плоскоциліндричної форми зі скошеними краями і рискою, білого або майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в урології. Засоби для лікування частого сечовипускання і нетримання сечі. Код АТХ G04В D04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Оксибутинін чинить пряму спазмолітичну дію на гладком’язові волокна детрузора, а також антихолінергічну дію, блокуючи вплив ацетилхоліну на М-холінорецептори гладких м’язів. Ці властивості спричиняють розслаблення детрузора сечового міхура. У пацієнтів з нестабільним сечовим міхуром Сибутін збільшує об’єм сечового міхура і зменшує частоту спонтанних скорочень детрузора.
Фармакокінетика.
Після перорального прийому оксибутинін швидко всмоктується із травного тракту, максимальна концентрація у плазмі крові досягається менш ніж за 1 годину, а потім знижується біекспоненціально з періодом напіввиведення від 2 до 3 годин. Максимальний ефект спостерігається протягом 3-4 годин, залишкова дія може проявлятися ще після 10-ї години.
Рівноважна концентрація досягається через 8 днів перорального прийому лікарського засобу. У пацієнтів літнього віку, які ведуть активний спосіб життя, оксибутинін не виявляє здатності до накопичення і його фармакокінетика не відрізняється від такої в інших дорослих пацієнтів. Однак у ослаблених пацієнтів літнього віку величини Cmax і AUC суттєво збільшуються. Оксибутинін інтенсивно метаболізується у печінці, в першу чергу за допомогою ферментів системи цитохрому Р450, зокрема CYP 3A4, що міститься в основному у печінці та стінках кишечнику; його метаболіти також мають М-холіноблокуючу дію. Основним шляхом виведення є нирки.
Клінічні характеристики.
Показання.
Нетримання сечі, імперативні позиви або прискорене сечовипускання при нестабільності функції сечового міхура внаслідок нейрогенної дисфункції сечового міхура (гіперрефлексії детрузора), що спостерігається при таких захворюваннях, як розсіяний склероз та spina bifida, або внаслідок ідіопатичної нестабільності функції детрузора (моторне ургентне нетримання сечі). Також застосовувати з метою контролю гіперактивності сечового міхура, що виникає після хірургічних операцій на сечовому міхурі або передміхуровій залозі або при супутньому циститі.
Застосування дітям.
Оксибутиніну гідрохлорид показаний для застосування дітям при:
· нетриманні сечі, імперативних позивах або прискореному сечовипусканні при нестабільності функції сечового міхура внаслідок ідіопатичної гіперактивності сечового міхура або нейрогенної дисфункції сечового міхура (гіперактивності детрузора);
· нічний енурез, пов’язаний з гіперактивністю детрузора, у поєднанні з немедикаментозним лікуванням, у випадку неефективності іншої терапії.
Протипоказання.
– Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого з інших компонентів лікарського засобу;
– міастенія гравіс;
– вузькокутова глаукома або мілка передня камера ока;
– пацієнти з гарячкою або за умови підвищеної температури навколишнього середовища, через ризик провокування гіперпірексії;
– дитячий вік до 5 років;
– езофагеальна дисфункція, включаючи грижу стравохідного отвору;
– функціональна або органічна шлунково-кишкова непрохідність, у тому числі пілоростеноз, паралітична непрохідність кишечнику, атонія кишечнику;
– пацієнти з ілеостомією, колостомією, токсичним мегаколоном; тяжким виразковим колітом;
– пацієнти з обструкцією сечовивідних шляхів, коли затримка сечовипускання може загостритися, наприклад з гіпертрофією передміхурової залози.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному застосуванні з лизуридом існує ризик порушення свідомості, тому необхідний регулярний клінічний нагляд за хворими.
З обережністю слід застосовувати Сибутін з іншими антихолінергічними засобами через можливість потенціювання антихолінергічного ефекту.
Відзначалися поодинокі випадки взаємодії між антихолінергічними засобами та фенотіазинами, амантадином, нейролептиками (наприклад фенотіазинами, бутирофенонами, клозапіном), іншими антихолінергічними антипаркінсонічними засобами (наприклад біпериденом, леводопою), антигістамінними засобами, хінідином, препаратами наперстянки, трициклічними антидепресантами, атропіном і спорідненими сполуками, такими як атропінові спазмолітики, та дипіридамолом. Слід проявляти обережність у разі одночасного застосування оксибутиніну з цими лікарськими засобами.
Через зниження моторики шлунка оксибутинін може погіршити абсорбцію інших лікарських засобів.
Оксибутинін метаболізується ізоферментом CYP3A4 цитохрому Р450. Одночасний прийом з інгібітором CYP3A4 може пригнічувати метаболізм оксибутиніну та збільшувати його експозицію. Оксибутинін може діяти антагоністично щодо прокінетиків.
Одночасне застосування з інгібіторами холінестерази може призвести до зниження їх ефективності.
Пацієнтів необхідно інформувати про те, що прийом алкоголю може посилити сонливість, спричинену антихолінергічними засобами, такими як оксибутинін.
Особливості застосування.
Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку, які можуть бути більш чутливими до ефектів оксибутиніну та можуть потребувати зниження дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати також пацієнтам із вегетативною нейропатією, шлунково-кишковими захворюваннями, включаючи важкі шлунково-кишкові розлади моторики, пацієнтам із недостатністю функції печінки або нирок або недостатністю мозкового кровообігу.
Антихолінергічні засоби пацієнтам літнього віку необхідно застосовувати з обережністю через ризик когнітивних порушень.
Після прийому лікарського засобу Сибутін можливе посилення клінічних проявів гіпертиреозу, ішемічної хвороби серця, хронічної серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії, гіперплазії передміхурової залози, серцевих аритмій, тахікардії.
Наявні повідомлення про антихолінергічний вплив на ЦНС (наприклад галюцинації, неспокій, сплутаність свідомості, сонливість). Рекомендовано проводити спостереження, особливо протягом перших декількох місяців після початку терапії або збільшення дози. У разі розвитку антихолінергічного впливу на ЦНС необхідно розглянути питання про припинення лікування або зниження дози (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Оскільки оксибутинін може спричинити закритокутову глаукому, пацієнтам слід рекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі раптової втрати гостроти зору або появи болю в очах.
Вважається, що оксибутинін не є безпечним для пацієнтів з порфірією, оскільки він проявив порфіриногенність у дослідах на тваринах та in vitro.
Тривале застосування лікарського засобу Сибутін може призводити до розвитку карієсу зубів внаслідок зменшення або припинення салівації. У зв’язку з цим рекомендується регулярна перевірка стану зубів при тривалому застосуванні лікарського засобу.
Антихолінергічні лікарські засоби слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно приймають лікарські засоби (наприклад бісфосфонати), що можуть спричинити або загострити езофагіт.
У разі інфекції сечовивідних шляхів необхідно призначити антибактеріальну терапію.
Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом мальабсорбції глюкози і галактози не слід приймати Сибутін через вміст лактози.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Безпека застосування оксибутиніну у період вагітності не встановлена. Слід уникати прийому оксибутиніну у період вагітності, крім випадків, коли більш безпечні альтернативні засоби відсутні.
Лікарський засіб не можна призначати жінкам у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Лікарський засіб може спричинити зниження гостроти зору або сонливість. Пацієнтам не слід керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами, крім випадків, коли було встановлено, що лікарський засіб не порушує здатність пацієнта до фізичної або розумової діяльності.
Спосіб застосування та дози.
Лікарський засіб застосовувати перорально. Таблетку можна розподілити на дві рівні дози.
Дорослі
Звичайна доза – 5 мг 2-3 рази на добу. Дозу можна підвищити до максимальної – 5 мг 4 рази на добу – для отримання клінічного ефекту за умови переносимості побічних реакцій.
Пацієнти літнього віку
У пацієнтів літнього віку період напіввиведення лікарського засобу збільшений, тому рекомендовано застосовувати дозу 2,5 мг 2 рази на добу, зокрема для ослаблених пацієнтів. Дозу можна підвищити до 5 мг 2 рази на добу для отримання клінічного ефекту за умови доброї переносимості побічних реакцій.
Діти від 5 років
Нейрогенна нестабільність сечового міхура, нічний енурез: звичайна доза становить 2,5 мг 2 рази на добу. Дозу можна підвищити до 5 мг 2-3 рази на добу для отримання клінічного ефекту за умови доброї переносимості побічних реакцій. При нічному енурезі останню дозу слід приймати перед сном.
Діти.
Дітям до 5 років застосування лікарського засобу протипоказано. Існують обмежені дані щодо можливості застосування оксибутиніну дітям з моносимптоматичним нічним енурезом (не пов’язаним із гіперактивністю детрузора). Дітям віком від 5 років лікарський засіб слід застосовувати з обережністю, оскільки вони можуть бути більш чутливими до ефектів оксибутиніну, зокрема щодо проявів побічних реакцій з боку центральної нервової системи та психіки.
Передозування.
Симптоми. Симптоми при передозуванні лікарським засобом розвиваються у порядку від посилення звичайних побічних ефектів з боку центральної нервової системи (від неспокою і збудження до психотичної поведінки) до порушення кровообігу (припливи, зниження артеріального тиску, недостатність кровообігу та інше), дихальної недостатності, паралічу і коми.
Лікування. При передозуванні застосовувати переважно симптоматичне лікування:
– негайне промивання шлунка;
– при вираженому антихолінергічному синдромі, який загрожує життю, можна застосовувати неостигмін (або фізостигмін) у дозуванні, рекомендованому в інструкціях для медичного застосування цих засобів;
– лікування гарячки.
При вираженому неспокої або збудженні внутрішньовенно вводити діазепам у дозі 10 мг.
При тахікардії внутрішньовенно вводити пропранолол.
При затримці сечі показана катетеризація сечового міхура.
У разі розвитку паралічу дихальних м’язів проводити штучну вентиляцію легенів.
Побічні реакції.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, запор, сухість у роті, відчуття дискомфорту у ділянці живота, діарея, блювання, гастроезофагеальний рефлюкс, погіршення апетиту, анорексія, дисфагія, псевдонепрохідність у пацієнтів з факторами ризику (літній вік або пацієнти із запором, які застосовують інші лікарські засоби, що знижують моторику кишечнику).
Інфекції та інвазії: інфекція сечовивідних шляхів.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, судоми, порушення когнітивної функції.
З боку психіки: ажитація, галюцинації, кошмарні сновидіння, сплутаність свідомості, тривожність, параноя, порушення когнітивної функції у пацієнтів літнього віку, симптоми депресії, залежність (у пацієнтів з наявністю в анамнезі залежності від лікарських препаратів та інших речовин, що спричиняють залежність), дезорієнтація, делірій.
З боку імунної системи: гіперчутливість.
З боку серця: тахікардія, серцева аритмія.
З боку судин: припливи (більше виражені у дітей, ніж у дорослих).
З боку органів зору: нечіткість зору, розширення зіниць, підвищення внутрішньоочного тиску, закритокутова глаукома і сухість кон’юнктиви.
Травми, отруєння та ускладнення процедур: тепловий удар.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі, дизурія.
З боку шкіри та підшкірних тканин: сухість шкіри, шкірні висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, гіпогідроз, фоточутливість.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ПАТ «Київський вітамінний завод».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.
Web-сайт: www.vitamin.com.ua.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
СИБУТІН
(SIBUTIN)
Склад:
діюча речовина: oxybutynine;
1 таблетка містить оксибутиніну гідрохлориду 5 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, кальцію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в урології. Спазмолітики, які діють на сечовивідні шляхи. Код АТС G04B D04.
Клінічні характеристики.
Показання.
-
Нетримання сечі, позиви до сечовипускання і полакіурія (прискорене сечовипускання) у випадках нестабільності функції сечового міхура нейрогенного походження або внаслідок ідіопатичної нестабільності функції детрузора;
-
нічний енурез у дітей (віком старше 5 років).
Протипоказання. Гіперчутливість до оксибутиніну або до компонентів препарату; ризик затримки сечовипускання, пов’язаний із захворюваннями уретри і передміхурової залози, непрохідність кишечнику, токсичний мегаколон, атонія кишечнику, тяжкий виразковий коліт, міастенія, закритокутова глаукома або мілка передня камера ока.
Спосіб застосування та дози. Приймати перорально.
Дорослі. Початкова доза – 2,5 мг 3 рази на добу. Її можна підвищити, якщо необхідно, до мінімальної ефективної дози, яка забезпечує задовільний клінічний ефект.
Звичайна доза – 5 мг 2-3 рази на добу, максимальна доза – 5 мг 4 рази на добу.
Пацієнти літнього віку. В осіб літнього віку період напіввиведення препарату може бути збільшений, тому рекомендовано починати лікування з дози 2,5 мг 2 рази на добу. Її можна підвищити, якщо необхідно, до мінімальної ефективної дози, яка забезпечує задовільний клінічний ефект. Зазвичай достатньою є доза 5 мг двічі на день, принаймні для пацієнтів із невеликою масою тіла.
Діти старше 5 років. Початкова доза – 2,5 мг 3 рази на добу. Її можна підвищити, якщо необхідно, до мінімальної ефективної дози, яка забезпечує задовільний клінічний ефект.
Рекомендована доза – від 0,3 до 0,4 мг/кг маси тіла на добу.
Максимальні дози зазначені у таблиці 1.
Таблиця 1.
| Вік | Доза |
|
5-9 років 9-12 років 12 років і старше |
2,5 мг 3 рази на добу 5 мг 2 рази на добу 5 мг 3 рази на добу |
Побічні реакції.
З боку системи травлення: сухість у роті, нудота, запор, дискомфорт в абдомінальній ділянці, діарея і шлунково-стравохідний рефлюкс.
З боку центральної нервової системи: головний біль, сонливість, запаморочення, неспокій, галюцинації, кошмарні сновидіння, когнітивні порушення (сплутаність свідомості, тривожність, делірій), судоми.
З боку органів зору: нечіткість зору, розширення зіниць, підвищення внутрішньоочного тиску, розвиток закритокутової глаукоми і сухість кон’юнктиви.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, серцеві аритмії.
З боку шкіри та підшкірних тканин: припливи (частіше у дітей), сухість шкірних покривів, алергічні реакції (шкірні висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк).
З боку нирок і сечовивідних шляхів: утруднене сечовипускання, затримка сечі.
Передозування.
Симптоми. Ознаки інтоксикації, які спостерігаються при застосуванні інших антихолінергічних препаратів: розширення зіниць, значне зниження виділення секретів, тахікардія, припливи; порушення гемоциркуляції (зниження артеріального тиску, серцево-судинна недостатність), дихальна недостатність, параліч і кома.
Лікування. При передозуванні застосовують переважно симптоматичне лікування:
– негайне промивання шлунка;
– при вираженому антихолінергічному синдромі, який загрожує життю, можливе застосування
неостигміну;
– лікування пропасниці.
При вираженому неспокої або збудженні внутрішньовенно вводять 10 мг діазепаму. При тахікардії внутрішньовенно вводять пропранолол. При затримці сечі показана катетеризація сечового міхура. У разі розвитку паралічу дихальних м’язів проводять штучну вентиляцію легенів.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Безпека застосування препарату у період вагітності не встановлена, тому препарат не призначають для цієї категорії пацієнтів. Оксибутинін може проникати у материнське молоко, тому препарат не можна застосовувати у період годування груддю або під час лікування необхідно припинити годування груддю.
Діти. Ефективність та безпека застосування препарату дітям до 5 років не встановлені, тому його не призначають у цьому віці.
Особливості застосування. З обережністю слід призначати препарат ослабленим пацієнтам літнього віку, дітям і хворим на нейроциркуляторну дистонію, з тяжкими захворюваннями печінки і нирок, з грижею стравохідного отвору діафрагми або іншими тяжкими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, тахіаритміями або недостатністю мозкового кровообігу.
На тлі застосування Сибутіну можливе посилення клінічних проявів гіпертиреозу, хвороб серця, аритмій, тахікардії, хронічної серцевої недостатності і гіперплазії передміхурової залози.
Лікування оксибутиніном може спричинити зменшення потовиділення і в результаті цього – порушення терморегуляції, що при підвищенні температури навколишнього середовища може призвести до теплового удару. Ризик теплового удару підвищується у пацієнтів літнього віку і молодих осіб, а також при хронічних захворюваннях (зокрема, при серцево-судинних, ниркових і нейропсихічних захворюваннях).
Доцільність лікування препаратом слід переглядати кожні 4-6 тижнів, оскільки у деяких пацієнтів функція сечового міхура може нормалізуватися. Сибутін не можна застосовувати для лікування стресового нетримання сечі.
Тривале застосування препарату може спричинити дискомфорт ротової порожнини через недостатнє слиновиділення, що може провокувати карієс зубів, пародонтоз або кандидоз слизової оболонки порожнини рота.
У разі інфекції сечових шляхів необхідно призначити антибактеріальну терапію.
Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати при спадковій непереносимості галактози, мальабсорбції глюкози і галактози або недостатності лактази.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Пацієнтів, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій, варто попереджати, що препарат може спричиняти сонливість і зниження гостроти зору.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Посилення побічних ефектів відзначається при одночасному призначенні з лікарськими засобами, що мають антихолінергічну дію. При одночасному застосуванні з атропіном та іншими атропіноподібними засобами (іміпрамінові антидепресанти, седативні Н1-антигістамінні препарати, атропіноподібні спазмолітики, антихолінергічні препарати для лікування паркінсонізму, дизопірамід, фенотіазинові нейролептики) можлива поява додаткових побічних ефектів атропіну (затримка сечі, запори, сухість у роті).
Етанол і седативні засоби можуть підсилювати сонливість та ймовірність запаморочення.
При одночасному застосуванні ітраконазол підвищує концентрацію оксибутиніну у плазмі крові.
При одночасному застосуванні з лизуридом існує ризик порушення свідомості, тому необхідний регулярний клінічний нагляд за хворими.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Оксибутинін є спазмолітиком антихолінергічного типу. Він знижує скорочувальну здатність детрузора (м’яза, який скорочує сечовий міхур) і у такий спосіб зменшує вираженість і частоту скорочень сечового міхура, а також тиск у сечовому міхурі.
Фармакокінетика. Після перорального застосування оксибутинін швидко всмоктується у травному тракті (tmax = 0,5-1,4 години). Дослідження показали, що Cmax складає 8-12 нг/мл після прийому дози 5-10 мг молодими здоровими особами. Спостерігалися значні індивідуальні коливання рівня оксибутиніну у плазмі крові. Через ефект першого проходження через печінку абсолютна системна біодоступність оксибутиніну становить 6,2 %.
Основним метаболітом є фармакологічно активний дезетилоксибутинін. Утворюються кілька інших метаболітів, включаючи фенілциклогексигліколеву кислоту, але вони не активні.
Менше 0,02 % застосованої дози виділяється із сечею. Зв’язування оксибутиніну з альбуміном плазми становить 83-85 %. Період напіввиведення – 2 години. При тривалому застосуванні акумуляція препарату низька.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки плоскоциліндричної форми зі скошеними краями і рискою, білого або майже білого кольору.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ПАТ «Київський вітамінний завод».
Місцезнаходження.
04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.
Web-сайт: www.vitamin.com.ua.
СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:
табл. 0,005 г, № 30
| Оксибутинина гидрохлорид | 0,005 г |
Прочие ингредиенты: лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал картофельный, кальция стеарат.
№ UA/6115/01/01 от 19.03.2007 до 19.03.2012
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:
Фармакодинамика. Блокатор М-холинорецепторов группы третичных аминов. Наряду с умеренной М-холиноблокирующей активностью обладает способностью непосредственно влиять на гладкие мышцы внутренних органов (миотропное, спазмолитическое действие). Устраняет спазмы и понижает тонус гладких мышц внутренних органов: ЖКТ, желчевыводящих путей, матки, мочевыводящих путей, в том числе мочевого пузыря. У больных с нейрогенной дисфункцией мочевого пузыря оксибутинин расслабляет детрузор мочевого пузыря, уменьшает спонтанные сокращения детрузора, увеличивает вместимость мочевого пузыря, снижает частоту позывов к мочеиспусканию.
Фармакокинетика. При приеме внутрь максимальную концентрацию оксибутинина в плазме крови отмечают через 45 мин. Концентрации активного вещества в плазме крови пропорциональны применяемой дозе оксибутинина.
Т½ препарата составляет менее 2 ч. У пациентов пожилого возраста Т½ увеличивается.
ПОКАЗАНИЯ:
недержание мочи, связанное с нестабильностью функции мочевого пузыря нейрогенного характера (гиперрефлексия детрузора, например при рассеянном склерозе или spina bifida) либо идиопатической природы. Ночной энурез у детей в возрасте старше 5 лет (в виде монотерапии и в комбинации с другими лекарственными средствами).
ПРИМЕНЕНИЕ:
взрослые — по 5 мг 2–3 раза в сутки;
пациенты пожилого возраста — по 5 мг 2 раза в сутки;
дети в возрасте старше 5 лет при нарушении функции мочевого пузыря нейрогенного характера — по 5 мг 2 раза в сутки, при ночном энурезе — по 5 мг 2–3 раза в сутки (последнюю дозу следует принимать на ночь).
ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:
повышенная чувствительность к компонентам препарата, выраженное нарушение оттока мочи из мочевого пузыря, кишечная непроходимость, атония кишечника, тяжелый язвенный колит, расширение ободочной кишки, миастения, глаукома, период беременности и кормления грудью, детский возраст до 5 лет.
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:
со стороны ЖКТ: сухость во рту, тошнота, запор, дискомфорт в абдоминальной области, диарея.
Со стороны ЦНС: головная боль, сонливость, головокружение; снижение остроты зрения (мидриаз, повышение внутриглазного давления).
Дерматологические реакции: сухость кожных покровов.
Прочие: приливы (чаще у детей), затрудненное мочеиспускание, задержка мочи, пониженное потоотделение, аритмия.
ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:
с осторожностью следует применять препарат у ослабленных пациентов пожилого возраста и у больных с нейроциркуляторной дистонией, с тяжелыми заболеваниями печени и почек.
При назначении Сибутина так же, как и других антихолинергических препаратов, следует соблюдать осторожность у больных с грыжей пищеводного отверстия диафрагмы, сопровождающейся рефлюкс-эзофагитом.
На фоне применения Сибутина возможно усиление клинических проявлений гипертиреоза, ИБС, аритмии, хронической сердечной недостаточности и гиперплазии предстательной железы.
Высокая температура окружающей среды на фоне применения препарата чаще провоцирует возникновение лихорадки и нарушений функции сердца (в результате снижения потоотделения).
Пациентов, занимающихся потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенного внимания и быстроты психомоторных реакций, следует предупреждать, что препарат может вызывать сонливость и снижение остроты зрения.
ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:
усиление побочных эффектов отмечается при сочетанном применении с лекарственными средствами, оказывающими антихолинергическое действие.
Этанол и седативные средства могут усиливать сонливость и вероятность возникновения головокружения.
При одновременном применении итраконазол повышает концентрацию оксибутинина в плазме крови.
ПЕРЕДОЗИРОВКА:
симптомы: усиление выраженности побочных эффектов, беспокойство, возбуждение, психоз, понижение АД, сосудистая и дыхательная недостаточность, паралич дыхательных мышц, кома.
Лечение: промывание желудка, введение физостигмина (в/в); при выраженном беспокойстве или возбуждении — диазепам (10 мг в/в), при тахикардии — пропранолол (в/в), при лихорадке — симптоматическая терапия, при задержке мочи — катетеризация мочевого пузыря, при развитии курареподобного эффекта и параличе дыхательных мышц — ИВЛ.
УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:
в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.