Руководство армии украины

The structure of the Armed Forces of Ukraine is multifaceted.

President Volodymyr Zelensky with the senior leadership of the Ukrainian military in May 2019

In late 2010 the total personnel (including 41,000 civilian workers) was 200,000.[1] Conscription was ended in October 2013;[2] at that time the Ukrainian armed forces were made up of 40% conscripts and 60% contract soldiers.[2] In April 2014 acting President Oleksandr Turchynov reinstated conscription in May 2014.[3]

In early 2014, Ukraine had 130,000 personnel in its armed forces that could be boosted to about one million with reservists.[3]

There is a reported total of 250,800 personnel in the Armed Forces in 2015.[4]

Following the Russian aggression, Ukraine has adopted a new military doctrine (third edition) which made the Russian Federation its main opponent and announced Ukraine’s intentions for closer relations with NATO armed services, most especially if it joins the organization in the future.[5]

The law ‘On the Foundations of National Resistance’ (Закон «Про основи національного спротиву», Section IX, Article 2. — 6)[6] establishes the following structure of the Ukrainian Armed Forces: the General Staff of the Ukrainian Armed Forces (Генеральний штаб Збройних Сил України); the Joint Forces Command of the Ukrainian Armed Forces (Командування об’єднаних сил Збройних Сил України); three UAF services, being the
Ground Forces (Сухопутні війська); Air Force (Повітряні Сили), and Navy (Військово-Морські Сили) five separate branches (окремі роди сил Збройних Сил України): the Special Operations Forces Command (Командування Сил спеціальних операцій); the Territorial Defense Command (Командування територіальної оборони); the Logistical Forces Command (Командування Сил логістики); the Support Forces Command (Командування Сил підтримки); and the Medical Forces Command (Командування Медичних сил). In addition there are two separate troop arms (окремі роди військ Збройних Сил України) — the Air Landing Assault Troops Command (Командування Десантно-штурмових військ), and the Signals and Cyber-Security Troops Command (Командування Військ зв’язку та кібербезпеки). There are also organs of military command and control, formations and units, which are separate from the services, branches and arms (органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.)

[edit]

Supreme Commander-in-Chief of the Armed Forces[edit]

The President of Ukraine holds the title of Supreme Commander-in-Chief of the Armed Forces (Ukr.: Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України). The holder of the office presides over several councils, which direct the security policies of the state:

Council for National Security and Defence of Ukraine[edit]

The Council for National Security and Defence of Ukraine (Рада національної безпеки і оборони України) is the highest national organ for the management of Ukraine’s national security. It is headed by the President (Голова Ради національної безпеки і оборони України — Верховний Головнокомандувач Збройних сил України) and includes the Chairman of the Verkhovna Rada, the Prime Minister and other members of the Council of Ministers, the Commander-in-Chief of the Armed Forces, the Chief of the Foreign Intelligence Service, the Chief of the National Police and other high-ranking officials. The council has its Apparatus (or Secretariat, Апарат Ради національної безпеки і оборони України).

Military Cabinet at the Council for National Security and Defence of Ukraine[edit]

The Military Cabinet at the Council for National Security and Defence of Ukraine (Воєнний кабінет при Раді національної безпеки i оборони України) acts as a section of the CNSDU and while the wider body is tasked with the national security in the broader sense, including financial security, foreign policy, social policy etc., the Military Cabinet is concentrated on the military threats to national defence. Some of the members of the CNSDU are also members of its Military Cabinet (The President, the Prime Minister, the ministers of interior affairs, of foreign affairs, of defence, the Chairman of the Verkhovna Rada, the Commander-in-Chief of the Armed Forces, the Chief of the Office of the President, the Chief of the National Security Service) and additional members of the Military Cabinet include the Chief of the General Staff, Chief of the State Border Guard Service and the Chief of the National Guard).

War Staff of the Supreme Commander-in-Chief of the Armed Forces[edit]

In case of war Article 7 of the Ukrainian Law «On the Armed Forces of Ukraine»[7] (Про Збройні Сили України) prescribes the formation of a War Staff of the Supreme Commander-in-Chief (Ставка Верховного Головнокомандувача) as an advisory council aiding the President in the command of the armed forces. In light of the 2022 Russian invasion of Ukraine this provision was enacted for the first time when President Volodymyr Zelenskyy has issued an executive order on February 25 with the following composition of the War Staff:[8]

  • Head of the War Staff (Голова Ставки Верховного Головнокомандувача)
    • Zelenskyy, Volodymyr Oleksandrovych — President of Ukraine, Supreme Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine
  • Coordinator of the War Staff (Координатор Ставки Верховного Головнокомандувача)
    • Danilov, Oleksii Myacheslavovych — Secretary of the Council for National Security and Defence of Ukraine
  • Members of the War Staff (Члени Ставки Верховного Головнокомандувача)
    • Stefanchuk, Ruslan Oleksiiovych — Chairman of the Verkhovna Rada
    • Shmigal’, Denys Anatoliiovych — Prime Minister of Ukraine
    • Reznikov, Oleksii Yuriiovych — Minister of Defense
    • Monastirs’kyi, Denys Anatoliiovych — Ministry of Internal Affairs
    • Kuleba, Dmytro Ivanovych — Minister of Foreign Affairs
    • Yermak, Andrii Borysovych — Head of the Office of the President of Ukraine
    • General Zaluzhnyi, Valerii Fedorovych — Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine
    • Major-General Budanov, Kyrylo Oleksiiovych — Director of the Chief Directorate of Intelligence of the Ministry of Defence
    • Brigadier General Mirgorods’kyi, Maksym Viktorovych — Commander of the Air Assault Forces
    • Major-General Halahan, Hryhorii Anatoliiovych — Commander of the Special Operations Forces
    • Brigadier General Halushkin, Yurii Alimovych — Commander of the Territorial Defense Forces
    • Bakanov, Ivan Hennadiyovich — Chief of the Security Service
    • Litvinenko, Oleksandr Valeriyovich — Chief of the Foreign Intelligence Service
    • Lieutenant-General Lebid’, Yuriy Anatoliyovich — Chief of the National Guard
    • Police General First Rank (equal to Lt.-Gen.) Klimenko, Ihor Volodimirovich — Chief of the National Police
    • Major-General Deynenko, Serhiy Vasilyovich — Chief of the State Border Guard Service
    • Major-General Rud’, Serhiy Leonidovich — Director of the State Security Administration
    • Brigadier General Shtihol’, Yuriy Fedorovich — Chief of the State Service for Special Communications and Information Security
    • Major-General Kruk, Serhiy Ivanovich — Chief of the State Emergency Service

Commander-in-Chief of the Armed Forces[edit]

The highest-ranking military officer is the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine (Головнокомандувач Збройних сил України) in the rank of a full General / Admiral. The position was created on March 27, 2020, by Executive Order No.123/2020 of the President.[9] Until then the Chief of the General Staff was also the Commander-in-Chief of the UAF. The two responsibilities were split in order for the newly created C-in-C UAF to take a more direct role in the overall command of the troops and the CGS to retain the administrative and long-term planning role.

Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine (Головнокомандувач Збройних сил України) — General Zaluzhnyi, Valerii Fyodorovich

Deputy Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine (Заступник Головнокомандувача Збройних сил України) — Lieutenant-General Moysyuk, Yevhen Heorgiyovich

The C-in-C AFU is aided in his activities by the Kyiv-based Office of the Commander in Chief of the Armed Forces.

Office of the Commander in Chief of the Armed Forces[edit]

Apparatus [Office] of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine (Апарат головнокомандувача Збройних Сил України)

  • Office Command
  • Strategic Communications Directorate
  • Automatization Development Directorate
  • Internal Control Directorate
  • Office of Advisors
  • Office of Assistants of the C-in-C UAF
  • Department of Protocol
  • Secret Documents Support Section

The position of the C-in-C AFU has been established by the Law «On the Transformation of the Joint Command and Control System of the Defence Forces» («Про трансформацію системи об’єднаного керівництва силами оборони»)[10] as the supreme professional authority on matters of national defence and security, therefore the incumbent holder has direct control over the Chief of the General Staff, Commander of the Joint Forces, commanders of the various armed services, separate arms and branches and separate military units, as well as shared authority with the Minister of Interior Affairs and the chiefs of the various national security services on matters of strategic planning, generation of forces and principles for their actions in case of a state of a martial law, as well as operational control during wartime.

Chief of the General Staff[edit]

The General Staff of the Armed Forces of Ukraine is the main body of military management for strategic planning of the Armed Forces of Ukraine and other forces and means of other components of the defence forces, coordination and control over defence tasks between government services, regional governments and municipal bodies and the defence forces in the manner established by the country’s legal framework, acts of the President of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine and defense legislation of the Supreme Council.

Commander of the Joint Forces Command, Armed Forces of Ukraine[edit]

The main functional purpose of the Joint Forces Command is to plan and manage the joint forces of the AFU in operations to repel armed aggression against Ukraine and to command and control national contingents and personnel involved in international peacekeeping and security operations. The Joint Forces Command is the successor to the former Joint Operational Headquarters of the Armed Forces of Ukraine. It is headed by the Joint Forces Commander, who reports directly to the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine and directs the Joint Forces in all domains of their application (land, air, sea, information). The JFC is the command authority for the Joint Forces Operation (Операція об’єднаних сил) in the eastern Russian-occupied separatist regions of Donetsk and Luhansk, an operation which took over from the previous Anti-Terrorist Operation (ATO).

Commanders of the armed services, separate combat arms and support branches[edit]

The commanders of the three main armed services — the Ground Forces, Air Force and the Navy, report to the C-in-C UAF and their main role is to provide force generation and readiness of their respective services, arms and branches. The commanders of the two separate combat arms — the Air Assault Forces and the Special Operations Forces also report to the C-in-C, but unlike the three armed services commanders, they are invested both with a force generation role, as well as operational command and control of their units.[11] Operational command and control is executed by services, arms and branches-specific component commands under the Joint Forces Command.

Armed services:

  • Commander of the Ukrainian Ground Forces
  • Commander of the Ukrainian Air Force
  • Commander of the Ukrainian Navy

Separate combat arms:

  • Commander of the Air Assault and Airborne Forces
  • Commander of the Signals and Cybernetic Security Forces

Separate support branches:

  • Commander of the Support Forces
  • Commander of the Logistical Forces
  • Commander of the Medical Forces

Special Operations Forces:

The Special Operations Forces are a special separate combat arm. Unlike the Air Assault and Airborne Forces and the Signals and Cybernetic Security Forces, which are subordinated operationally to the Commander of the Joint Forces, the SOF report both administratively and operationally directly to C-in-C UAF.

  • Commander of the Special Operations Forces

The Military Police is a separate service subordinated to the Minister of Defence.

Shared role in strategic planning[edit]

The C-in-C AFU shares the strategic planning for the development of various services, which are outside of the Armed Forces during peacetime, but are transferred in cases of wartime mobilization under his office.

Services under the Ministry of Defence:

  • State Special Transport Service (Державна спеціальна служба транспорту) — the former Railway Troops (1992- 2004). It includes a central Administration (Military Unit [MU] Т0100, Kiyv); the 1st Separate, named after Prince Leo, Brigade of the SSTS (1 окрема бригада імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту) (MU Т0110, Lviv); the 26th Separate Dniprovs’ka Brigade (26 окрема Дніпровська бригада) (MU Т0120, Dnipro); the 36th [Rail-]Road Repair and Overhaul Konotops’kiy Regiment (36 шляхо-відновлювальний Конотопський полк) (MU Т0330, Konotop); the 194th Pontoon-Bridging Regiment (194 понтонно-мостовий полк) (MU Т0320, Novomoskovs’k), the 195th Central Base for Railway Equipment (195 центральна база залізничної техніки) (MU Т0710, Kiyv) and two training establishments — the Chair for Training of Military Specialists of the SSTS at the Dnipropetrovs’k National University for Rail Transport (Кафедра військової підготовки спеціалістів Держспецтрансслужби Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту) (in Dnipro) and the 8th Training Chernihiv Center of the SSTS (8 навчальний Чернігівський центр Держспецтрансслужби України) (MU Т0500, Chernihiv)

Services under the Ministry of Internal Affairs:

  • National Guard of Ukraine (Національна гвардія України)
  • National Police of Ukraine (Національна поліція України)
  • State Emergency Service of Ukraine (Державна служба України з надзвичайних ситуацій)

Services under the Administration of the President:

  • State Border Guard Service of Ukraine (Державна прикордонна служба України)
  • State Special Communications Service of Ukraine (Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України)

Ministry of Defence[edit]

The following establishments and institutions are directly subordinate to the Ministry of Defence.[12]

Structures directly subordinated to the Ukrainian Ministry of Defence (Структури безпосереднього підпорядкування Міністерства оборони України)

Ukrainian Ministry of Defence Apparatus (Апарат Міністерства оборони України), Kyiv

  • Main Intelligence Directorate (Головне управління розвідки)
  • Security Service of the MoD (Патронатна служба Міністра оборони України)
  • Main Inspection (Головна інспекція)
  • Defence Policies Directorate (Директорат політики у сфері оборони)
  • Defence Information Policies and Strategic Communications Directorate (Директорат інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій)
  • Military Education and Science Department (Департамент військової освіти і науки)
  • Military Technical Policies, Development and Military Weaponry and Equipment Department (Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки)
  • Internal Audit department (Департамент внутрішнього аудиту)
  • Military Policies and Strategic Planning Department (Департамент воєнної політики та стратегічного планування)
  • State Purchases and Deliveries of Material Resources Department (Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів)
  • Information Organisation Works and Control Department (Департамент інформаційно-організаційної роботи та контролю)
  • Personnel Policies Department (Департамент кадрової політики)
  • International Defence Co-operation Department (Департамент міжнародного оборонного співробітництва)
  • Social and Personnel Policies Support Department (Департамент соціального та гуманітарного забезпечення)
  • Financial Department (Департамент фінансів)
  • Judicial Support Department (Департамент юридичного забезпечення)
  • Military Representations Directorate (Управління військових представництв)
  • Anti-Corruption Directorate (Управління з питань запобігання та виявлення корупції)
  • State Secrets Security Directorate (Управління охорони державної таємниці)
  • Press and Information Directorate (Управління преси та інформації)
  • Physical Culture and Sport Directorate (Управління фізичної культури і спорту)
  • Control Measures Co-ordination Unit (Відділ координації контрольних заходів)
  • Mobilisation Preparedness Unit (Мобілізаційний відділ)

State Aviation Scientific Development Institute (Державний науково-дослідний інститут авіації), Kyiv

State Scientific Test Center of the AFU (Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України) (MU А4444), Honcharivsk, Chernihiv Oblast

Central Scientific Research Institute of the AFU (Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України) (MU А0202), Kyiv

Central Military Weaponry and Equipment Scientific Research Institute of the AFU (Центральний науково-дослідний інститут озброєння і військової техніки ЗСУ) (MU А4566), Kyiv

Scientific Research Center of the Rocket Forces and Field Artillery (Науково-дослідний центр ракетних військ і артилерії) (MU А????), Sumy, Sumy Oblast

Scientific Research Center for Humanitarian Matters of the AFU (Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України) (MU А2350), Kyiv

Central Directorate for Acquisition and Delivery of Material Supplies of the AFU (Центральне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ), Kyiv

Codification Bureau (Бюро кодифікації) (MU А2387), Kyiv

Military Delegations of the MoU (Військові представництва Міністерства оборони)

other directly subordinated units under the Ministry (iнші безпосередньо підпорядковані структури)

Chief of the General Staff[edit]

The Chief of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine (Начальник Генерального штабу Збройних Сил України) oversees the strategic planning and force generation of the Armed Forces of Ukraine.

Chief of the General Staff (Начальник Генерального штабу) — Lieutenant-General Shaptala, Serhiy Oleksandrovich

[First] Deputy Chief of the General Staff (Заступник Начальника ГШ) — Lieutenant-General Bokiy, Viktor Hrihorovich

Deputy Chief of the General Staff (Заступник Начальника ГШ) — Brigadier General Kirilenko, Oleksandr Mykolayovich

Deputy Chief of the General Staff (Заступник Начальника ГШ) — Colonel Koval’, Volodimir Valeriyovich

General Staff of the Armed Forces of Ukraine (Генеральний штаб Збройних Сил України), Kyiv

  • Deputy Chiefs of the General Staff of the UAF (Заступники начальника Генерального штабу Збройних Сил України)
    • J-1 Main Directorate of Personnel (J-1 Головне управлiння персоналу)
    • J-2 Intelligence Organ (J-2 Розвiдувальний орган)
    • J-3 Main Directorate of Operations (J-3 Головне оперативне управлiння)
    • J-4 Main Directorate of Logistics (J-4 Головне управлiння логiстики)
    • J-5 Main Directorate of Defence Planning (J-5 Головне управлiння оборонного планування)
    • J-6 Central Directorate of Communication and Information Systems (J-6 Центральне управлiння зв’язку та iнформацiйних систем)
    • J-7 Main Directorate of Doctrine and Training (J-7 Головне управлiння доктрин та пiдготовки)
    • J-8 Central Directorate of Defence Resources (J-8 Центральне управлiння оборонних ресурсiв)
    • J-9 Directorate of Civil-Military Cooperation (J-9 Управлiння цивiльно-вiйськового спiвробiтництва)
    • Military Scientific Directorate (Воєнно-наукове управлiння)
    • Central Directorate for Protection of State Secrets and Security (Центральне управлiння охорони державної таємницi та захисту)
    • Legal Support Directorate (Управлiння правового забезпечення)
    • Financial Directorate (Фiнансове управлiння) Administrative Directorate (Адмiнiстративне управлiння)

Directly reporting formations of the General Staff[edit]

The following are units directly subordinated to the General Staff of the Armed Forces of Ukraine (частини безпосереднього підпорядкування Генеральному штабу ЗС України)

  • Joint Forces Command of the Armed Forces of Ukraine (Командування об’єднаних сил Збройних Сил України) (MU А0135), Kyiv
  • Main Command Center of the Armed Forces of Ukraine (Головний командний центр Збройних Сил України) (MU А0911), Kyiv
  • Back-up Command Center of the UAF (Запасний командний пункт Генерального штабу Збройних Сил України) (MU А3258), Radomyshl, Zhytomyr Oblast
  • 15th Airborne Command and Control Center of the General Staff of the AFU (15 повітряний пункт управління ГШ ЗСУ) (MU А0905), Vinnytsia, Vinnytsia Oblast
  • Main Directorate for Moral and Psychological Support of the AFU (Головне управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ), Kyiv
  • Main Directorate for Military Cooperation and Verification of the AFU (Головне управління військового співробітництва і верифікації ЗСУ), Kyiv
  • Central Military Security Directorate (Центральне управління безпеки військової служби), Kyiv
  • Directorate for Career Development of NCO Personnel (Управління по роботі з сержантським складом), Kyiv
  • 101st Separate Security Brigade of the General Staff ‘Colonel-General Henadii Vorobiov’ (101 окрема бригада охорони Генерального штабу iмені генерал-полковника Генадія Воробйова) (МУ А0139), Kyiv
  • other units and establishments directly under the General Staff of the AFU (iнші частини та установи безпосереднього підпорядкування Генерального штабу ЗС України)

Military Education Establishments and Units (directly under the MoD) (військові навчальні заклади та частини (які не входять до видів Збройних Сил України))

  • National Defense University of Ukraine ‘Ivan Chernyakhovsky’ (Національний університет оборони України імені І.Черняховського), Kyiv
  • Military Institute of the Taras Shevchenko National University of Kyiv (Військовий інститут Київського національного університету імені Т.Шевченка), Kyiv
  • Zhytomyr Military Institute ‘Sergei Korolev’ (Житомирський військовий інститут імені С.Корольова), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast
    • 190th Training Center (190 навчальний центр), Huyva, Zhytomyr Oblast
  • Military Judicial Institute of the Yaroslav Mudryi National Law University (Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого), Kharkiv, Kharkiv Oblast
  • Kyiv Military High School ‘Ivan Bohun’ (Київський військовий ліцей імені Івана Богуна), Kyiv

Joint Forces Command[edit]

The Commander of the Joint Forces has direct command and control over the operational combat, combat support and combat service support units, involved in military operations in land and overseas and military exercises during peacetime, as well as during wartime operations.

  • Joint Forces Operation (Операція об’єднаних сил), commands the armed forces and security forces contingents facing the Russian-controlled Donbass separatist forces, successor to the previous Anti-Terror Operation (ATO). The forces deployed in the JFO are also known as the Joint Forces Groupment (Угруповання Об’єднаних сил) (Commander of the JFO: Major-General Edouard Moskalyov)
  • Ground Forces operational forces:
    • Operational Command «West» (Оперативне командування «Захід» (ОК «Захід»), MU А0796), HQ in Rivne, Rivne Oblast, Commander: Major-General Serhiy Litvinov, the AOR covers 8 oblasts: Volyn, Zakarpattia, Ivano-Frankivsk, Lviv, Rivne, Ternopil, Khmelnitsky and Chernivtsi oblasts.
    • Operational Command «South» (Оперативне командування «Південь» (ОК «Південь»), MU А2393), HQ in Odesa, Odesa Oblast, Commander: Major-General Andriy Koval’chuk, the AOR covers 5 oblasts: Vinnytsia, Kirovohrad, Mykolaiv, Odesa and Kherson oblasts, as well as nominally Russian-occupied Crimea and the city of Sevastopol, designated as the Separate Military Ground Forces Area (Окремий військово-сухопутний район).
    • Operational Command «North» (Оперативне командування «Північ» (ОК «Північ»), MU А4583), HQ in the capital Kyiv, Commander: Major-General Viktor Nikolyuk, the AOR covers six oblasts: Kyiv, Zhytomyr, Poltava, Sumy, Cherkassy and Chernihiv oblasts and the capital city of Kyiv.
    • Operational Command «East» (Оперативне командування «Схід» (ОК «Схід»), MU А1314), HQ in Dnipro, Dnipropetrovsk Oblast, Commander: Major-General Oleh Mikats, AOR covers five oblasts: Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Kharkiv, Donetsk and Luhansk oblasts, although forces involved in the JFO operate independently. області.
    • Directly reporting units (Частини безпосереднього підпорядкування) — Missile and Rocket Forces and Artillery; Army Aviation etc.
  • Air Force operational forces:
    • Air Force Command «West» (Повітряне командування «Захід» (ПвК «Захід»), MU А0780), HQ in Lviv, Lviv Oblast, Commander: Major-General Oleksiy Marchenko, AOR covers Volyn, Zakarpattia, Ivano-Frankivsk, Lviv, Rivne, Ternopil, Khmelnitsky and Chernivtsi oblasts.
    • Air Force Command «South» (Повітряне командування «Південь» (ПвК «Південь»), MU А0800), HQ in Odesa, Odesa Oblast, Commander: Lieutenant-General Vasil’ Chernenko, AOR covers completely Odesa, Mykolaiv and Kherson oblasts, parts of Dnipropetrovsk, Kirovohrad and Zaporizhzhia oblast as well as nominally the territory of Russian-occupied Crimea with the city of Sevastopol, designated as the Separate Military Air Force Area (Окремий військово-повітряний район).
    • Air Force Command «Center» (Повітряне командування «Центр» (ПвК «Центр»), MU А0820), HQ in Vasylkiv Air Base, Kyiv Oblast, south of the capital city of Kyiv, Commander: Lieutenant-General Anatoliy Krivonozhko, AOR covers completely Vinnytsia, Zhytomyr, Kyiv, Cherkassy and Chernihiv oblasts, parts of Poltava, Sumy and Kirovohrad oblasts and the capital city of Kyiv itself.
    • Air Force Command «East» (Повітряне командування «Схід» (ПвК «Схід»), MU А2533), HQ in Dnipro, Dnipropetrovsk Oblast, Commander: Major-General Ivan Теребуха, AOR covers completely Dnipropetrovsk, Kharkiv, Donetsk and Luhansk oblasts and parts of Zaporizhzhia, Kirovohrad, Poltava and Sumy oblasts.
    • Directly reporting units (Частини безпосереднього підпорядкування) — fighter-bomber aviation, UAV aviation, transport aviation, signals, electronic warfare, command and control units etc.
  • Navy operational forces:
    • Ukrainian Navy Flotilla (Флотилія Військово-Морських Сил України (Флотилія ВМСУ), MU А0437), HQ in Odesa, Odesa Oblast, Commander: Captain First Rank Yuriy Fedash
    • Marine Infantry Command (Командування морської піхоти, MU А2022), HQ in Mykolaiv, Mykolaiv Oblast, Lieutenant-General Yuriy Sodol’
    • Directly reporting units (Частини безпосереднього підпорядкування) — naval aviation brigade, anti-ship missiles and artillery, naval bases, other support units
  • Air Assault Forces operational forces:
    • Air Assault Troops Command (Командування Десантно-штурмових військ (КДШВ ЗСУ), MU А3771), HQ in Zhytomyr, Zhytomyr Oblast, Commander: Major-General Maksim Mirgorodsk’kiy
  • Combat support and combat service support forces:
    • Signals and Cyber Defence Troops Command UAF (Командування Військ зв’язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил (Ком ВЗтаКБ ЗС), MU А0106), HQ in Kyiv, Commander: Major-General Yevhen Stepanenko
    • Support Forces Command UAF (Командування Сил підтримки Збройних сил України (КСП ЗСУ), MU А2330), HQ in Kyiv, Commander: Brigade General Dmitro Herekha
    • Logistical Forces Command UAF (Командування Сил логістики Збройних сил (КСЛ ЗСУ), MU А0307), HQ in Kyiv, Commander: Major-General Oleh Hulyak
    • Medical Forces Command UAF (Командування Медичних сил Збройних Сил України (КМС ЗСУ), MU А0928), HQ in Kyiv, Commander: Brigade General Tetyana Ostashchenko

Ukrainian Ground Forces[edit]

KRAZ Spartan

As of 2016, there were a reported 169,000 personnel in the Ukrainian Ground Forces.[13] The Ukrainian Ground Forces are divided into Armoured and Mechanized Forces, Army Aviation, Army Air Defence and Rocket and Artillery Troops. There are 13 mechanized brigades and two mountain warfare brigades in the Mechanized Forces. Ukraine also has two armoured brigades. There are also seven rocket and artillery brigades. Until 2013, the Ground Forces were divided into three army corps. These were disbanded in 2013 and reorganized as Operation Command West, Operation Command North and Operation Command South. Operation Command East was formed in 2015 to coordinate forces in the war in Donbas.

Ukrainian Su-25

Ukrainian Air Force[edit]

In 2016, the Ukrainian Air Force was reported to have included 36,300 personnel.[14][15]

Ukrainian Navy[edit]

The Krivak III-class frigate Hetman Sahaydachniy; the current flagship of the Ukrainian Navy[16]

According to an August 2015 Kyiv Post report, the Ukrainian Navy consisted of 6,500 personnel.[17]

Air Assault and Airborne Forces[edit]

The Ukrainian Airborne and Air Assault Forces are composed of 8 air landing, air assault and air-mobile brigades and support units.

Airborne and Air Assault Forces Command (Командування Десантно-штурмових військ) (MU А3771), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast

  • support units (частини забезпечення)
    • 135th Separate Command Battalion (135 окремий батальйон управління), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast
    • 347th Information and Telecommunications Nod (347-й інформаційно-телекомунікаційний вузол), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast
    • Airborne Forces Support Commandature (комендатура десантного забезпечення)
    • 132nd Separate Reconnaissance Battalion (132-й окремий розвідувальний батальйон), Ozerne Air Base, Zhytomyr Oblast
    • 102nd Separate Storage for Airborne Vehicles and Equipment (102-й окремий склад зберігання повітрянодесантної техніки та майна), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast
    • 232nd Joint Supply Base (232-га об’єднана база забезпечення), Rakhni village, Vinnytsia Oblast
    • 124th Topographic Unit (124-та топографічна частина), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast (part of the Military Topographic Service (of the Support Forces Command) attached to the Air Assault and Airborne Forces)
  • combat forces (Склад десантно-штумових військ Збройних сил України)
    • airborne
      • 25th Separate Airborne ‘Sicheslavska’ Brigade (25-та окрема повітрянодесантна Січеславська бригада) (MU А1126), смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області
    • air assault
      • 45th Separate Air Landing Assault Brigade (45-та окрема десантно-штурмова бригада) (MU A????), Болград, Одеська область
      • 46th Separate Air Landing Assault Brigade (46-та окрема десантно-штурмова бригада) (MU A????), Полтава, Полтавська область
      • 79th Separate Air Landing Assault Brigade (79-та окрема десантно-штурмова бригада) (MU А0224), Миколаїв, Миколаївська область
      • 80th Separate Air Landing Assault Brigade (80 окрема десантно-штурмова бригада) (MU А0284), А2582, м. Львів, м. Чернівці
      • 95th Separate Air Landing Assault Brigade (95 окрема десантно-штурмова бригада) (MU А0281), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast
    • air mobile
      • 81st Separate Airmobile Brigade (81-ша окрема аеромобільна бригада), Kramatorsk, Donetsk Oblast
    • 23rd Separate Tank Battalion (23 окремий танковий батальйон), Velikyi Kobilin, Zhytomyr Oblast
    • 148th Separate Howitzer Self-Propelled Artillery Battalion (148 окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast
  • training units (навчальні частини)
    • 199th Training Center (199-й навчальний центр), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast
      • 37th Combined Arms Training Range (37-й загальновійськовий полігон), Perlyavka village, Teterіvka District, Zhytomyr, Zhytomyr Oblast

Special Forces[edit]

Ukraine’s special forces are reported as 4,000 strong.[18]

Special Operations Forces Command (Командування сил спеціальних операцій) (Military Unit [MU] А0987), Kyiv

  • command and combat support units (частини управління й бойового забезпечення):
    • 99th Separate Command and Support Battalion (99-й окремий батальйон управління та забезпечення) (MU А3628), Berdychiv, Zhytomyr Oblast
    • 142nd Education and Training Center (142-й навчально-тренувальний центр) (MU А2772), Berdychiv, Zhytomyr Oblast
  • land warfare special purpose units (сухопутні частини спеціального призначення):
    • 3rd Separate Special Purpose Regiment ‘Prince Sviatoslav the Brave’ (3-й окремий полк спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго) (MU А0680), Kropyvnytskyi, Kirovohrad Oblast
    • 8th Separate Special Purpose Regiment ‘Iziaslav Mstislavich’ (8-й окремий полк спеціального призначення ім. Ізяслава Мстиславовича) (MU A0553), Khmelnitskyi, Khmelnytskyi Oblast
    • 140th Separate Special Operations Forces Center (140-й окремий центр сил спеціальних операцій) (MU А0661), Khmelnitskyi, Khmelnytskyi Oblast
  • seaborne special purpose units (морські частини спеціального призначення):
    • 73rd Maritime Special Operations Center ‘Kish otaman Antin Holovaty’ (73-й морський центр спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого) (MU A3199), Pervomayskiy Island, Ochakiv, Mykolaiv Oblast
  • aviation special purpose units (авіаційні частини спеціального призначення):
    • 35th Mixed Aviation Squadron (35-та змішана авіаційна ескадрилья), Havryshivka Air Base (Vinnytsia IAP), Vinnytsia Oblast

Signals and Cybernetic Security Forces[edit]

The Signals and Cybernetic Security Troops Command of the Ukrainian Armed Forces (Командування Військ зв’язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України) is a separate joint forces command under the General Staff since February 5, 2020.[19]

Signals and Cybernetic Security Troops Command (Командування Військ зв’язку та кібербезпеки) (MU А0106), Kyiv

  • Main Command Post of the Signals and Information Systems (Головний пункт управління системою зв’язку та інформаційних систем) (MU А2666), Kyiv
  • Main Center for Information and Telecommunications Systems Security Control (Головний центр контролю безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах) (MU А0334), Kyiv
  • Main Information and Telecommunications Nod (Головний інформаційно-телекомунікаційний вузол) (MU А0351), Kyiv
  • 1st Separate Field ‘Proskurov’ Signals Nod (1 окремий польовий Проскурівський вузол зв’язку) (MU А0565), Kyiv
  • 3rd Separate Signals Brigade (3 окрема бригада зв’язку) (MU А0415), Semipolki, Kyiv Oblast
  • 8th Separate Signals Regiment (8 окремий полк зв’язку) (MU А0707), Haisyn, Vinnytsia Oblast
  • 330th Central Nod of the Feldjaeger-Postal [Field Courier] Service (330 центральний вузол фельд’єгерсько-поштового зв’язку) (MU А0168), Kyiv
  • 1899th Central Base for Repair and Overhaul of Special Signals Equipment (1899 центральна база ремонту та зберігання засобів зв’язку) (MU А0476), Kyiv

training establishments and units (навчальні заклади (частини))

  • Military Institute for Telecommunications and Information Automatization (MITIA) ‘Heroes of Kruty’ (Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут), Kyiv
  • Military College for NCO Personnel of the MITIA (Військовий коледж сержантського складу ВІТІ), Poltava, Poltava Oblast
  • 179th Joint Education and Training Center of the Signals Troops (179 об’єднаний навчально-тренувальний центр військ зв’язку) (MU А3990), Poltava, Poltava Oblast

under other services and troops (iнші види та роди військ (сил))

  • Signals and Information Systems Center of the Joint Forces Command of the Ukrainian Armed Forces (Центр зв’язку та інформаційних систем Командування об’єднаних сил ЗСУ), Kyiv
  • signals and information systems directorates to the headquarters of the ground forces, air force, navy, air landing and assault troops, special operations forces, territorial defence forces, support forces, logistical forces etc. (управління зв’язку та інформаційних систем штабів КСВ, КПС, КВМС, КДШВ, КССпО, КСТрО, КСП, КСЛ, відділ ЗІС КМС, з підпрядкованими частинами та підрозділами зв’язку)

Support Forces[edit]

Since January 1, 2022 [20] the support forces have the status of a separate joint branch under the General Staff.

Support Forces Command (Командування Сил підтримки) (Military Unit [MU] А2330), Kyiv

  • Central Directorate of Engineer Troops of the UAF (Центральне управління інженерних військ ЗС України) (MU А0107), Kyiv
    • 20th Arsenal of the Engineer Troops (20 арсенал інженерних військ) (MU А0543), Olshanytsia, Kyiv Oblast and Nizhyn, Chernihiv Oblast
    • 47th Engineer Brigade (47 інженерна бригада) (MU А2755), Dubno, Rivne Oblast
      • 301st Separate Road Traffic Control Battalion (301 окремий дорожньо-комендантський батальйон)
      • 304th Separate Road Traffic Control Battalion (304 окремий дорожньо-комендантський батальйон)
    • 48th Engineer ‘Kamianets-Podilskaya’ Brigade (48 інженерна Кам’янець-Подільська бригада) (MU А2738), Kamianets-Podilskyi, Khmelnytskyi Oblast
      • 11th Separate Pontoon-Bridging Battalion (11 окремий понтонно-мостовий батальйон)
      • 308th Separate Engineer Technical Battalion (308 окремий інженерно-технічний батальйон)
      • 309th Separate Engineer Technical Battalion (309 окремий інженерно-технічний батальйон)
      • 310th Separate Engineer Technical Battalion (310 окремий інженерно-технічний батальйон)
      • 311th Separate Engineer Technical Battalion (311 окремий інженерно-технічний батальйон)
      • 321st Separate Engineer Battalion (321 окремий інженерний батальйон)
    • 70th Separate Support Regiment (70 окремий полк підтримки) (MU А0853), Bar, Vinnytsia Oblast
    • 107th Road Maintenance Center (107 центр дорожнього забезпечення) (MU А1519), Dubno, Rivne Oblast
    • 808th Separate Support Regiment (808 окремий полк підтримки) (MU А3955), Bilhorod-Dnistrovskyi, Odesa, Odesa Oblast
    • 3046th Central Base for Engineer Ammunitions (3046 центральна база інженерних боєприпасів) (MU А2647), Malynivka, Kharkiv Oblast
    • Center for Special Engineering Works (Центр спеціальних інженерних робіт) (MU А1333), Kyiv
  • Central Directorate of the NBC Defence Troops of the UAF (Центральне управління військ РХБЗ ЗСУ) (MU А0108), Kyiv
    • NBC Surveillance and Analysis Center (Розрахунково-аналітичний центр), Kyiv
    • 704th Separate NBC Defence Regiment (704 окремий полк радіаційного, хімічного, біологічного захисту) (MU А0807), м. Самбір Львівської області
    • 536th Central Base for Repair and Maintenance of NBC Defence Equipment (536 центральна база ремонту і зберігання (озброєння РХБЗ)) (MU А0312), Seleshtina-1, Poltava Oblast
  • Central Directorate for Radio-Electronic Warfare of the UAF (Центральне управління радіоелектронної боротьби ЗС України) (MU А0159), Kyiv
    • 55th Separate Special EW Center (55 окремий спеціальний центр РЕБ) (MU А0766), Kyiv and Brovary, Kyiv Oblast
  • Central Directorate for Military Topography and Navigation of the UAF (Центральне управління воєнно-топографічне та навігації ЗС України) (MU А0115), Kyiv
    • 8th Publishing Center of the UAF (8 редакційно-видавничий центр ЗСУ) (MU А0602), Kyiv
    • 13th Photogrammetric Center (13 фотограмметричний центр) (MU А3674), Odesa, Odesa Oblast
    • 16th Planning Center for Navigation Support (16 центр планування та контролю навігаційного забезпечення) (MU А1423), Kyiv
    • 22nd Military Mapping Unit (22 військово-картографічна частина) (MU А1121), Kharkiv, Kharkiv Oblast
    • 64th Topography-Geodesic Center (64 топогеодезичний центр) (MU А4127), Shepetivka, Khmelnytskyi Oblast
    • 161st Topography-Geodesic Center (161 топогеодезичний центр) (MU А2308), Chernivtsi, Chernivtsi Oblast
    • 115th Mapping Center (115 картографічний центр) (MU А3796), Kotsyubynske, Kyiv Oblast
  • Hydro-Meteorological Center of the UAF (Гідрометеорологічний центр ЗС України) (MU А0204), Kyiv
    • hydro-meteorological units of the ground forces, air force and navy (Гідрометеорологічні (метеорологічних) підрозділи Повітряних Сил, ВМС та Сухопутних військ)
  • training units (навчальні частини)
    • Joint Education and Training Center of the Support Forces (Об’єднаний навчально-тренувальний центр Сил підтримки) (MU А2641), Kamianets-Podilskyi, Khmelnytskyi Oblast

Logistical Forces[edit]

Since January 1, 2022 [21] the support forces have the status of a separate joint branch under the General Staff. The logistical forces are mainly organised in two arms — Weaponry and Rear Services.

Logistical Forces Command of the Ukrainian Armed Forces (Командування Сил логістики Збройних Сил України) (MU А0307), Kyiv

  • Armament Service of the UAF (Озброєння Збройних Сил України) (MU А2513)
    • Central Support Directorate for Ground Weapons Systems (Центральне управління забезпечення наземними системами озброєння)
    • Central Support Directorate for Military Equipment (Центральне управління забезпечення військовою технікою)
    • Central Support Directorate for Weapons of Mass Destruction (Центральне управління забезпечення засобами ураження)
    • Central Missile and Artillery Directorate of the UAF (Центральне ракетно-артилерійське управління ЗС України) (MU А0120)
    • Central Automobile Directorate of the UAF (Центральне автомобільне управління ЗС України) (MU А0119)
    • Central Armored Directorate of the UAF (Центральне бронетанкове управління ЗС України) (MU А0174)
    • Department for Metrology and Standardization of the UAF (Управління метрології та стандартизації ЗС України) (MU А2187)
  • Rear Service of the Armed Forces of Ukraine (Тил Збройних Сил України) (MU А2516)
    • Central Support Directorate for Fuel and Lubricants (Центральне управління забезпечення пально-мастильними матеріалами) (MU А0125)
    • Central Support Directorate for Food Supply of the UAF (Центральне управління продовольчого забезпечення ЗС України) (MU А0126)
    • Central Support Directorate for Material Support of the UAF (Центральне управління речового забезпечення ЗС України) (MU А0127)
    • Central Support Directorate for Resources Supply (Центральне управління забезпечення ресурсами)
    • Central Support Directorate for Technical Equipment and Property (Центральне управління забезпечення технічними засобами та майном)
    • Central Support Directorate for Engineering and Infrastructure (Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення)
    • Central Directorate for Military Communications of the UAF (Центральне управління військових сполучень ЗС України) (MU А0671)
  • military units subordinated to the Armament Service (військові частини підпорядковані Озброєнню ЗСУ)
  • military units subordinated to the Rear Service (військові частини підпорядковані Тилу ЗСУ)

Medical Forces[edit]

Since January 1, 2022 [22] the support forces have the status of a separate joint branch under the General Staff.

Medical Forces Command (Командування Медичних сил) (MU А0928), Kyiv

  • National Military Medical Clinical Center ‘Main Military Clinical Hospital’ (Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь»), Kyiv
    • 71st Mobile Military Hospital (71 мобільний військовий госпіталь) (MU А0358), Kyiv
    • Military Medical Clinical Center for Professional Patology (ВМКЦ професійної патології особового складу) (MU А2923), Irpin, Kyiv Oblast
    • Central Dental Policlinic (Центральна стоматологічна поліклініка), Kyiv
    • Center for Medical Rehabilitation and Sanatorium Treatment ‘Pushcha-Voditsya’ (Центр медичної реабілітації й санаторного лікування «Пуща-Водиця») (MU А1931), Kyiv
  • Military Medical Clinical Center of the Central Region (»Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону») (MU А????), Vinnytsia, Vinnytsia Oblast
    • 59th Mobile Military Hospital (59 мобільний військовий госпіталь) (MU А0206), Vinnytsia, Vinnytsia Oblast
    • 10th Military Hospital (10 військовий госпіталь) (MU А2339, м. Хмельницький
    • 409th Military Hospital (409 військовий госпіталь) (MU А1065, м. Житомир
    • 762nd Military Hospital (762 військовий госпіталь) (MU А3122, м. Біла Церква
    • ?th Military Hospital (? військовий госпіталь) (MU А3267, м. Старокостянтинів
    • 1314th Medical Storage (1314 медичний склад) (MU А1603, с. Балки Вінницької області
    • Center for Medical Rehabilitation and Sanatorium Treatment ‘Khmelnyk’ (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Хмельник») (MU А1168), Khmelnyk, Vinnytsia Oblast
  • Military Medical Clinical Center of the Southern Region (Військово-медичний клінічний центр Південного регіону) (MU A????), Odesa, Odesa Oblast
    • 38th Military Hospital (38 військовий госпіталь) (MU А4615), Dnipro, Dnipropetrovsk Oblast
    • 61st Military Hospital (61 військовий госпіталь) (MU А0318), Mariupol, Mariupol Oblast
    • 450th Military Hospital (450 військовий госпіталь) (MU А3309), Zaporizhzhia, Zaporizhzhia Oblast
    • 1467th Military Hospital (1467 військовий госпіталь) (MU А2428), Mykolaiv, Mykolaiv Oblast
    • 1644th Medical Storage (1644 медичний склад) (MU А4619), с. Грушівка Миколаївської області
    • Center for Medical Rehabilitation and Sanatorium Treatment ‘Odesskyi’ (Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Одеський»), Odesa, Odesa Oblast
  • Military Medical Clinical Center of the Northern Region (Військово-медичний клінічний центр Північного регіону) (MU А3306), Kharkiv, Kharkiv Oblast
    • 65th Mobile Military Hospital (65 мобільний військовий госпіталь) (MU А0209, м. Харків
    • 9th Military Hospital (9 військовий госпіталь) (MU А4302), Desna, Chernihiv Oblast
    • 387th Garrison Military Hospital (387 гарнізонний військовий госпіталь) (MU А3114), Poltava, Poltava Oblast
    • 407th Military Hospital (407 військовий госпіталь) (MU А3120), Chernihiv, Chernihiv Oblast
  • Military Medical Clinical Center of the Western Region (Військово-медичний клінічний центр Західного регіону), Lviv, Lviv Oblast
    • 66th Mobile Military Hospital (66 мобільний військовий госпіталь) (MU А0233), Lviv, Lviv Oblast
    • 376th Military Hospital (376 військовий госпіталь) (MU А1028), Chernivtsi, Chernivtsi Oblast
    • 498th Military Hispital (498 військовий госпіталь) (MU А4554), Lutsk, Volyn Oblast
    • 1121st Policlinic (1121 поліклініка), Ivano-Frankivsk, Ivano-Frankivsk Oblast
    • 1129th Garrison Military Hospital (1129 гарнізонний військовий госпіталь) (MU А1446), Rivne, Rivne Oblast
    • 1397th Military Hospital (1397 військовий госпіталь) (MU А1047), Mukachevo, Zakarpattia Oblast
    • Center for Medical Rehabilitation and Sanatorium Treatment ‘Truskavetskyi’ (Центр медичної реабілітації й санаторного лікування «Трускавецький») (MU А1700), Truskavets, Lviv Oblast
  • Central Sanitary Epidemiologic Directorate (Центральне санітарно-епідеміологічне управління) (MU А2417), Kyiv
    • 10th Regional Sanitary Epidemiologic Detachment (10 регіональний санітарно-епідеміологічний загін) (MU А0972), Kyiv
    • 27th Regional Sanitary Epidemiologic Detachment (27 регіональний санітарно-епідеміологічний загін) (MU А4502), Odesa, Odesa Oblast
    • 28th Regional Sanitary Epidemiologic Detachment (28 регіональний санітарно-епідеміологічний загін) (MU А4520), Lviv, Lviv Oblast
    • 108th Regional Sanitary Epidemiologic Detachment (108 регіональний санітарно-епідеміологічний загін) (MU А4510), Kharkiv, Kharkiv Oblast
    • 740th Regional Sanitary Epidemiologic Detachment (740 регіональний санітарно-епідеміологічний загін) (MU А4516), Vinnytsia, Vinnytsia Oblast
  • Center for Legal Expertise of the MoD (Центр судових експертиз МОУ), Kyiv
  • 148th Center for Maintenance and Storage of Medical Equipment (148 центр формування й зберігання медичної техніки й майна) (MU А0211), Bila Tserkva, Kyiv Oblast
  • 149th Center for Maintenance and Storage of Medical Equipment (149 центр формування й зберігання медичної техніки й майна) (MU А0503), Berdychiv, Zhytomyr Oblast
  • 150th Center for Maintenance and Storage of Medical Equipment (150 центр формування й зберігання медичної техніки й майна) (MU А1209), Tokmak, Zaporizhzhia Oblast
  • 151st Center for Maintenance and Storage of Medical Equipment (151 центр формування й зберігання медичної техніки й майна) (MU А2554), Terentyivka, Poltava Oblast
  • 2160th Central Medical Storage (2160 центральний медичний склад) (MU А1382), Mankhivka, Cherkasy Oblast
  • 4962nd Central Medical Storage (4962 центральний медичний склад) (MU А1952), Kyiv

training establishments and units (навчальні заклади та частини)

  • Ukrainian Military Medical Academy (Українська військово-медична академія), Kyiv

medical forces under other services and arms (iнші види та роди військ (сил))

  • medical departments of the ground forces, air force, navy, air assault troops, special forces, territorial defence, support forces, logistic forces, signals and cyber-security, etc. (медичні підрозділи Сухопутних військ, Повітряних Сил, ВМС, ДШВ, ССпО, СТрО, Сил підтримки, Сил логістики, Військ зв’язку та кібербезпеки)

Military Police[edit]

The military police (named Military Law Enforcement Service of the Ukrainian Armed Forces (Військова служба правопорядку Збройних Сил України), abbreviated VSP (ВСП) in Ukrainian) is a special military service outside of General Staff control and subordinated directly to the Ministry of Defence.

Main Directorate of the VSP (Головне управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України) (MU А0880), Kyiv

  • Counterincursion and Counterterror Department (Відділ протидії диверсіям та терористичним актам)

directly reporting:

  • 93rd Separate VSP Battalion (93 окремий батальйон Військової служби правопорядку) (MU А2424), Kyiv
  • 138th Special Purpose Center (Counterincursion and Counterterror) ‘Knyaz Vladimir Svyatoslavich’ (138 центр спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним атакам) імені князя Володимира Святославича) (MU А0952), Vasylkiv, Kyiv Oblast
  • 307th Disciplinary Battalion of the VPS (307 дисциплінарний батальйон Військової служби правопорядку) (MU А0488), Kyiv
  • 25th Training Center of the VSP (25 навчальний центр Військової служби правопорядку) (MU А1666), Lviv, Lviv Oblast

territorial forces:

Central Directorate (Центральне управління) (direct responsibility over Kyiv and Kyiv Oblast) (MU А2100), Kyiv

  • Bila Tserkva Zonal Office (Білоцерківське зональне відділення), Bila Tserkva, Kyiv Oblast
  • Zhytomyr Zonal Unit (Житомирський зональний відділ) (AOR: Zhytomyr Oblast), Zhytomyr, Zhytomyr Oblast
    • Novohrad-Volynsky Office (Новоград-Волинське відділення)
  • Poltava Zonal Unit (Полтавський зональний відділ) (AOR: Poltava and Sumy Oblasts), Poltava, Poltava Oblast
    • Sumy Zonal Office (Сумське зональне відділення)
    • Konotop VSP Group (Група ВСП м. Конотоп)
  • Cherkasy Zonal Unit (Черкаський зональний відділ) (AOR: Cherkasy Oblast), Cherkasy, Cherkasy Oblast
    • Uman VSP Group (Група ВСП м. Умань), Uman, Cherkasy Oblast
  • Chernihiv Zonal Unit (Чернігівський зональний відділ) (AOR: Chernihiv Oblast), Chernihiv, Chernihiv Oblast
    • Desna VSP Group (Група ВСП смт. Десна), Desna, Chernihiv Oblast

Western Territorial Directorate (Західне територіальне управління) (direct responsibility over Lviv Oblast) (MU А0583), Lviv, Lviv Oblast

  • Special Purpose Unit (Відділ спеціального призначення)
  • Yavoriv Zonal Office (Яворівське зональне відділення)
  • 3rd Special Unit (3 спеціальний відділ) (MU А2736), Lviv, Lviv Oblast
  • Rivne Zonal Unit (Рівненський зональний відділ) (AOR: Rivne and Volyn Oblasts), Rivne, Rivne Oblast
    • Volodymyr-Volynskyi Zonal Office (Володимир-Волинське зональне відділення)
  • Ternopil Zonal Unit (Тернопільський зональний відділ) (AOR: Ternopil and Ivano-Frankivsk Oblasts), Ternopil, Ternopil Oblast
    • Ivano-Frankivsk Zonal Office (Івано-Франківське зональне відділення)
  • Uzhhorod Zonal Unit (Ужгородський зональний відділ) (AOR: Zakarpattia Oblast), Uzhhorod
    • Mukachevo Zonal Office (Мукачівське зональне відділення)
  • Khmelnytskyi Zonal Unit (Хмельницький зональний відділ) (AOR: Khmelnytskyi Oblast), Khmelnytskyi, Khmelnytskyi Oblast

Southern Territorial Directorate (Південне територіальне управління) (direct responsibility over Odesa Oblast) (MU А1495), Odesa, Odesa Oblast

  • Special Purpose Unit (Відділ спеціального призначення)
  • VSP Office Bilhorod-Dnistrovskyi (Відділення ВСП м. Білгород-Дністровський)
  • Vinnytsia Zonal Unit (Вінницький зональний відділ) (AOR: Vinnytsia Oblast), Vinnytsia, Vinnytsia Oblast
    • Special Purpose Office (Відділення спеціального призначення)
  • Mykolaiv Zonal Unit (Миколаївський зональний відділ) (AOR: Mykolaiv and Kirovohrad Oblast), Mykolaiv, Mykolaiv Oblast
    • Kirovohrad Zonal Office (Кіровоградське зональне відділення)
  • Kherson Zonal Unit (Херсонський зональний відділ) (AOR: Kherson Oblast), Kherson, Kherson Oblast

Eastern Territorial Directorate (Східне територіальне управління) (direct responsibility over Dnipropetrovsk Oblast) (MU А2256), Dnipro, Dnipropetrovsk Oblast

  • Kryvyi Rih Zonal Office (Криворізьке зональне відділення)
  • VSP Office Cherkasy (Відділення ВСП смт. Черкаське Новомосковського району)
  • Special Unit ‘Sarmat’ (Спеціальний відділ «Сармат») (MU А2176), Zaporizhzhia, Zaporizhzhia Oblast
  • Donetsk Zonal Unit (Донецький зональний відділ) (AOR: Donetsk Oblast), Kramatorsk, Donetsk Oblast
  • Zaporizhzhia Zonal Unit (Запорізький зональний відділ) (AOR: Zaporizhzhia Oblast), Zaporizhzhia, Zaporizhzhia Oblast
  • Luhansk Zonal Unit (Луганський зональний відділ) (AOR: Luhansk Oblast), Severodonetsk, Luhansk Oblast
  • Kharkiv Zonal Unit (Харківський зональний відділ) (AOR: Kharkiv Oblast), Kharkiv, Kharkiv Oblast
    • Chuhuiv Office (Чугуївське відділення Харківського ЗВ ВСП)

References[edit]

  1. ^ «Ukrainian Armed Forces 2009» (PDF): 78. Archived from the original (PDF) on 9 February 2016. Retrieved 22 October 2010.
  2. ^ a b «Ukraine to end military conscription after autumn call-ups». Archived from the original on 2014-02-10. Retrieved 2014-02-24.
  3. ^ a b Ukraine reinstates conscription as crisis deepens Archived 2018-08-21 at the Wayback Machine, BBC News (1 May 2014)
  4. ^ «Ukraine battles persist before cease-fire deadline; 25 dead». The Washington Times. Archived from the original on 2015-12-26. Retrieved 2016-02-13.
  5. ^ Ukase of the President of Ukraine #555/2015: About decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of 2 September 2015 «About new edition of the Ukrainian military doctrine» (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №555/2015: Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України») Archived 4 July 2017 at the Wayback Machine. President of Ukraine.
  6. ^ «Про основи національного спротиву». Офіційний вебпортал парламенту України (in Ukrainian). Retrieved 2022-01-29.
  7. ^ «Про Збройні Сили України». Офіційний вебпортал парламенту України (in Ukrainian). Retrieved 2022-04-16.
  8. ^ «Зеленський утворив ставку Верховного Головнокомандувача та військові адміністрації». novynarnia.com (in Ukrainian). 2022-02-25. Retrieved 2022-04-16.
  9. ^ «Питання Головнокомандувача Збройних Сил України». Офіційний вебпортал парламенту України (in Ukrainian). Retrieved 2022-04-16.
  10. ^ «Про трансформацію системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління у Збройних Силах України». Офіційний вебпортал парламенту України (in Ukrainian). Retrieved 2022-04-18.
  11. ^ «Vision of the General Staff of the UAF for the development of the UAF for the next 10 years. [Візія Генерального штабу ЗС України щодо розвитку Збройних Сил України на найближчі 10 років]». Official homepage of the Ukrainian Ministry of Defence. 2022-04-24. Retrieved 2022-04-24.
  12. ^ «Частини, установи, що не належать до видів ЗСУ». Retrieved 2022-01-30.
  13. ^ «Полторак поставив сухопутні війська за приклад реформ в Україні». tsn.ua. 13 December 2016. Archived from the original on 1 March 2018. Retrieved 27 March 2018.
  14. ^ «БІЛА КНИГА 2013» (PDF). Mil.gov.ua. Archived (PDF) from the original on 2016-11-30. Retrieved 2017-01-05.
  15. ^ «Міністерство | Міністерство оборони України». Mil.gov.ua. 2016-12-31. Archived from the original on 2016-08-18. Retrieved 2017-01-05.
  16. ^ «Kozhara: Hetman Sahaidachny frigate to join NATO’s anti-piracy operation». Interfax-Ukraine. 17 September 2013. Archived from the original on 17 September 2013.
  17. ^ «Ukraine’s navy barely recovering from its near-death experience». Archived from the original on 27 August 2015. Retrieved 27 August 2015.
  18. ^ Special Operations Forces, what will the new branch be like? Archived 2015-09-21 at the Wayback Machine. ESPRESO. 22 April 2015
  19. ^ Кивлюк, Володимир; Лазоренко, Віктор; Ганненко, Юрій; Лаврук, Михайло (2021-06-09). «ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВИМ МАЙНОМ ВІЙСЬК (СИЛ) ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ». Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 40 (1): 111–116. doi:10.33099/2311-7249/2021-40-1-111-116. ISSN 2410-7336. S2CID 236293058.
  20. ^ «Сили підтримки». Retrieved 2022-01-29.
  21. ^ «Сили логістики». Retrieved 2022-01-30.
  22. ^ «Медичні сили». Retrieved 2022-01-30.

Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 5 марта 2020;
проверки требуют 14 правок.

Министерство обороны Украины
сокращённо — Минобороны Украины
  • Міністерство оборони України
Mil.gov.ua logo.svg
Эмблема Министерства обороны Украины
Flag of the Ministry of Defence of Ukraine.svg
Флаг
Ministry of Defence of Ukraine.png
Общая информация
Страна
  • Flag of Ukraine.svg Украина
Юрисдикция Украина
Дата создания 24 сентября 1991 и 3 сентября 1991
Предшественник Министерство обороны СССР
Руководство
Подчинено Президент Украины
Вышестоящее ведомство Кабинет министров Украины
Министр Андрей Таран
Устройство
Штаб-квартира почтовый адрес: проспект Воздухофлотский, дом № 6, город Киев, Украина.
Годовой бюджет 117 509 257 800 ₴[1]
Сайт mil.gov.ua
Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе

Министе́рство оборо́ны Украи́ны (укр. Міністерство оборони України) — является центральным органом исполнительной власти и военного управления, в подчинении которого находятся Вооружённые силы Украины.

Министерство обороны Украины возглавляет министр обороны, которого назначает на должность и освобождает от должности Президент Украины в установленном законодательством порядке. Министр подчиняется непосредственно Президенту Украины по вопросам, относящимся к конституционным полномочиям Президента.

В системе центральных органов исполнительной власти на Минобороны возложена центральная роль по реализации государственной политики в сфере обороны.

Основные задачи[править | править код]

Основными задачами Министерства обороны Украины являются:

  1. участие в реализации государственной политики по вопросам обороны и военного строительства, координация деятельности государственных органов и органов местного самоуправления из подготовки государства к обороне;
  2. участие в анализе военно-политической обстановки, определение уровня военной угрозы национальной безопасности Украины;
  3. обеспечение функционирования, боевой и мобилизационной готовности, боеспособности и подготовки Вооружённых Сил к выполнению положенных на них функций и задач;
  4. проведение государственной военной кадровой политики, мероприятий по реализации социально-экономических и правовых гарантий военнослужащих, членов их семей и работников Вооружённых сил;
  5. развитие военного образования и науки, укрепление дисциплины, правопорядка и воспитание личного состава;
  6. взаимодействие с государственными органами, общественными организациями и гражданами, международное сотрудничество;
  7. контроль над соблюдением законодательства в Вооружённых силах, создание условий для демократического гражданского контроля над Вооружёнными Силами;
  8. обеспечение формирования государственной политики в сфере гражданской защиты, защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций и предотвращения их возникновения, ликвидации чрезвычайных ситуаций, спасательного дела, тушения пожаров, пожарной и техногенной безопасности, деятельности аварийно-спасательных служб, профилактики травматизма непроизводственного характера, а также гидрометеорологической деятельности, контролирует её реализацию Государственной службой Украины по чрезвычайным ситуациям;
  9. направляет и координирует деятельность Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям.

Минобороны осуществляет руководство вооружёнными силами через свои структурные подразделения:

  • Департамент кадровой политики
  • Главное управление разведки
  • Главное финансово-экономическое управление
  • Департамент Правового обеспечения
  • Департамент международного сотрудничества
  • Главное управление воспитательной работы
  • Главное управление военного образования
  • Главная инспекция
  • Главное управление расквартирования войск и капитального строительства
  • Управление начальника войск радиационной, химической и биологической защиты
  • Военно-научное управление
  • Центр военного сотрудничества и верификации
  • Военно-оркестровая служба
  • Центральное управление метрологии и стандартизации Министерства обороны Украины

Министерство обороны Украины возглавляет министр обороны, которого назначает на должность и освобождает от должности в установленном порядке Президент Украины.

История создания Вооружённых Сил Украины[править | править код]

В 1944—1945 гг. формально функционировал наркомат обороны Украинской ССР, однако его функции были чисто представительскими, так как отдельных Вооружённых сил Украины не существовало. Должность наркома обороны занимал генерал В. Герасименко. В 1945 г. наркомат обороны был ликвидирован и не восстанавливался.

После распада СССР и провозглашения в 1991 году независимости Украина унаследовала одну из наиболее мощных группировок войск в Европе, оснащенную ядерным оружием и в целом относительно современными образцами обычного вооружения и военной техники.

На территории Украины к тому времени дислоцировались: ракетная армия, три армии и две танковые армии, один армейский корпус, четыре воздушные армии, отдельная армия противовоздушной обороны (ПВО), Военно-морские силы Украины.

Всего группировка войск и сил насчитывала около 780 тысяч человек личного состава [источник не указан 942 дня], 6,5 тысяч танков, около 7 тысяч боевых бронированных машин, до 1,5 тысяч боевых самолётов, свыше 350 кораблей и судов обеспечения, 1 272 стратегических ядерных боеголовок межконтинентальных баллистических ракет и почти 2,5 тысячи единиц тактического ядерного оружия.

Тем не менее это не были ещё Вооружённые Силы независимого государства в полном понимании этого слова, Украина получила лишь отдельные фрагменты военной машины Советского Союза.

Поэтому 24 августа 1991 года Верховная Рада Украины утвердила решение о взятии под свою юрисдикцию всех расположенных на украинской территории формирований Вооружённых сил бывшего СССР, и о создании одного из ключевых ведомств — Министерства обороны Украины.

Процесс военного строительства на Украине условно можно распределить на три основных этапа:

  • первый, с 1991 по 1996 годы — формирование основ Вооружённых Сил Украины;
  • второй, с 1997 по 2000 годы — дальнейшее строительство Вооружённых Сил Украины;
  • третий, с 2001 года — реформирование и развитие Вооружённых Сил Украины.

Характерными признаками первого этапа были одновременное формирование правовой основы деятельности Вооружённых Сил, реорганизация их структур, создание соответствующих систем управления, обеспечение и других элементов, необходимых для их функционирования.

На конец 2016 года в Министерстве обороны Украины работают 33 иностранных советника, представляющих все 12 стран-членов НАТО[2].

Министры[править | править код]

  • Константин Петрович Морозов (2 сентября 1991 — 4 октября 1993), генерал-полковник
  • Иван Васильевич Бижан (и. о. 4 — 8 октября 1993), генерал-полковник
  • Виталий Григорьевич Радецкий (8 октября 1993 — 25 августа 1994), генерал армии
  • Валерий Николаевич Шмаров (25 августа 1994 — 8 июля 1996)
  • Александр Иванович Кузьмук (11 июля 1996 — 24 октября 2001), генерал армии (август 1998 г, до этого генерал-полковник)
  • Владимир Петрович Шкидченко (12 ноября 2001 — 25 июня 2003), генерал армии
  • Евгений Кириллович Марчук (25 июня 2003 — 23 сентября 2004), генерал армии
  • Александр Иванович Кузьмук (24 сентября 2004 — 3 февраля 2005), генерал армии
  • Анатолий Степанович Гриценко (4 февраля 2005 — 18 декабря 2007), полковник запаса
  • Юрий Иванович Ехануров (18 декабря 2007 — 5 июня 2009)
  • Валерий Владимирович Иващенко (и. о. 5 июня 2009 — 11 марта 2010), полковник запаса
  • Михаил Брониславович Ежель (11 марта 2010 — 8 февраля 2012), адмирал запаса
  • Дмитрий Альбертович Саламатин (8 февраля — 24 декабря 2012)
  • Павел Валентинович Лебедев (24 декабря 2012 — 27 февраля 2014), капитан запаса
  • Игорь Иосифович Тенюх (и. о. 27 февраля — 25 марта 2014), адмирал
  • Михаил Владимирович Коваль (и. о. 25 марта — 3 июля 2014), генерал-полковник
  • Валерий Викторович Гелетей (3 июля — 14 октября 2014), генерал-полковник
  • Степан Тимофеевич Полторак (14 октября 2014 — 29 августа 2019), генерал армии в отставке с 13 октября 2018, генерал армии (14 октября 2015 г, до этого генерал-полковник)
  • Андрей Павлович Загороднюк (29 августа 2019 — 4 марта 2020)
  • Андрей Васильевич Таран (с 4 марта 2020), генерал-лейтенант

Заместители Министра[править | править код]

Данные представлены по состоянию на 22 июня 2020 года[3]

Государственный секретарь Министерства обороны Украины:

  • Дублян Александр Владимирович — с 16 марта 2020 года

Первый заместитель Министра обороны Украины:

  • Руснак Иван Степанович с 15 сентября 2014 г., генерал полковник в отставке, 7 ранг государственного служащего

Заместители Министра обороны Украины:

  • Марценюк Алексей Эразмович с 2 октября 2019 г.
  • Полищук Александр Николаевич с 23 октября 2019 г.
  • Старобинский Игорь Александрович с 29 марта 2020 г.
  • Миронюк Александр Юрьевич с 29 марта 2020 г.
  • Петренко Анатолий Григорьевич, заместитель Министра обороны Украины по вопросам европейской интеграции с 20 декабря 2017 г.
  • Гере Юлий Павлович с 27 мая 2020 г., заместитель Министра обороны Украины по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации
  • Халимон Игорь Сергеевич с 12 июня 2020 г.

Руководство Генерального штаба[править | править код]

Главнокомандующий Вооружёнными силами Украины

  • с 2020 — генерал-полковник Хомчак, Руслан Борисович

Начальники Генерального штаба Украины

  • 1991—1992 — генерал-лейтенант Живиця Георгий Владимирович (и. о.)
  • 1992 — генерал-лейтенант Собков, Василий Тимофеевич
  • 1992—1993 — генерал-лейтенантБижан, Иван Васильевич
  • 1993—1996 — генерал-полковник Лопата, Анатолий Васильевич
  • 1996—1998 — генерал-лейтенант (генерал-полковник с 1997) Затынайко, Александр Иванович
  • 1998—2001 — генерал-полковник (генерал армии с 2001) Шкидченко, Владимир Петрович
  • 2001 — генерал-лейтенант Пальчук Николай Николаевич (и. о.)
  • 2001—2002 — генерал-полковник Шуляк, Пётр Иванович
  • 2002—2004 — генерал-полковник Затынайко, Александр Иванович
  • 2004—2009 — генерал-лейтенант (генерал-полковник, генерал армии с 2007) Кириченко, Сергей Александрович
  • 2009—2010 — генерал-полковник (генерал армии с 2010) Свида, Иван Юрьевич
  • 2010—2012 — генерал-лейтенант (генерал-полковник с 2010) Педченко, Григорий Николаевич
  • 2012—2014 — генерал-лейтенант (генерал-полковник с 2012) Замана, Владимир Михайлович
  • 2014 — адмирал Ильин, Юрий Иванович
  • 2014 — генерал-лейтенант Куцин, Михаил Николаевич
  • 2014—2019 — генерал-лейтенант (генерал-полковник, генерал армии с 2015) Муженко, Виктор Николаевич
  • 2019—2020 — генерал-полковник Хомчак, Руслан Борисович
  • с 2020 — генерал-лейтенант Корнийчук, Сергей Петрович

Главное командование[править | править код]

Виды вооружённых сил Украины[править | править код]

Командующие Сухопутными войсками ВСУ

  • 1994—1998 генерал-полковник Василий Собков
  • 1998—2001 генерал-полковник Петр Шуляк
  • 2001—2002 генерал-полковник Александр Затынайко
  • 2004—2006 генерал-полковник Николай Петрук
  • 2006—2007 генерал-лейтенант Валерий Фролов (укр.)русск.
  • 2007—2009 генерал-лейтенант Иван Свида
  • 2009—2014 генерал-полковник Геннадий Воробьёв
  • 2014—2016 генерал-лейтенант Анатолий Пушняков (укр.)русск.
  • 2016—2019 генерал-полковник Сергей Попко (укр.)русск.
  • 2019—н. в. генерал-лейтенант Александр Сирский (укр.)русск.

Командующие Воздушными силами ВСУ (с 2004)

  • генерал-полковник Торопчин Анатолий Яковлевич (2004—2007)
  • генерал-полковник Руснак Иван Степанович (2007—2010);
  • генерал-полковник Онищенко Сергей Иванович (2010—2012);
  • генерал-полковник Байдак Юрий Аврамович (2012—2015);
  • генерал-полковник Дроздов Сергей Семёнович (2015 — наст. вр.)

Командующие Военно-морскими силами ВСУ

  • апрель 1992 — октябрь 1993 — вице-адмирал Борис Кожин
  • октябрь 1993 — октябрь 1996 — вице-адмирал Владимир Бескоровайный[4].
  • 28 октября 1996 — 20 мая 2003 — адмирал Михаил Ежель
  • 21 мая 2003 — 23 марта 2006 — вице-адмирал Игорь Князь[5][6].
  • 23 марта 2006 — 17 марта 2010 — адмирал Игорь Тенюх[7][8].
  • 18 марта 2010 — 26 июля 2012 — адмирал Виктор Максимов[9][10].
  • 27 июля 2012 — 19 февраля 2014 — адмирал Юрий Ильин[11][12].
  • 1 марта — 2 марта 2014 — контр-адмирал Денис Березовский[13][14].
  • 7 марта 2014 — 15 апреля 2016 — вице-адмирал Сергей Гайдук[15][16][17][18][19].
  • 2 июля (с 25 апреля — и. о.) 2016 — 11 июня 2020 — генерал-лейтенант (с присвоением звания вице-адмирала) Игорь Воронченко[20][21][22][23].
  • со 11 июня 2020 — контр-адмирал Алексей Неижпапа

Отдельные рода войск[править | править код]

Командующие Десантно-штурмовыми войсками ВСУ

  • полковник Виктор Алексеевич Савечко (и. о.) (1992—1993);
  • генерал-майор Виталий Анатольевич Раевский (1993—1998);
  • полковник Иван Николаевич Якубец (1998—2005);
  • полковник Сергей Гурьевич Лисовой (2006—2012);
  • полковник Александр Николаевич Швец (2012—2014);
  • полковник Юрий Алимович Галушкин (и. о.) (на 1 июня 2014);
  • полковник Владимир Станиславович Иванов (и. о.) (на январь 2015);
  • генерал-лейтенант Михаил Витальевич Забродский (2015—2019);
  • генерал-майор Мойсюк Евгений Георгиевич (с августа 2019 года).

Командующие Сил специальных операций ВСУ (с 2016)

  • генерал-лейтенант Игорь Васильевич Лунёв (с 5 января 2016 года).

Согласно изменениям 2018-го года («Закона про нацбезопасность»[24]), призванным интегрировать ЗСУ в НАТО, министр и его заместители назначаются исключительно из гражданских[25]. По словам одного из главкураторов процесса — советника от США Стивена Сильвершвайна: «Не важно, будет это человек с военным прошлым или без — главное, чтобы он умел слушать и доносить информацию»[26].

Оценка деятельности[править | править код]

Как указывают эксперты американского аналитического центра RAND, распределение обязанностей между Министерством обороны и Генеральным штабом ВСУ за время украинской независимости несколько раз претерпевало изменения[27], а в настоящий момент накладки, пробелы и беспорядок в функциях оборонных ведомств значительно снижают результативность их работы и затрудняют установление общественного контроля над этими ведомствами[27]. Недостаточный контроль гражданского общества над военными структурами ведёт к формированию системы, которая имеет тенденцию использовать военные методы для купирования тех проблем, которые могли бы быть разрешены политическими средствами[27]. При этом неясность в служебной иерархии берёт своё начало начиная с самой её верхушки, а разделение линий командования и управления вносит путаницу и, помимо проблем с границами сфер ответственности, привносит несостоятельность в сфере коммуникации[27]. Особо отмечается запутанность функций Министерства обороны и Генерального штаба в области военной разведки, которые непонятны даже для их собственного персонала. Причём режим работы обоих структур сильно замедляет выполнение рутинных действий, а организационная культура имеет тенденцию перекладывать необходимость принятия решений на высшие уровни командования, что заставляет верховных офицеров заниматься вопросами, которые легко можно было бы решить на четыре или пять эшелонов ниже[27].

Отсутствие чёткого разделения обязанностей Министерства обороны и Генерального штаба сказалось на системе снабжения украинских вооружённых сил[28]. Одной из главных проблем было названо отсутствие чёткого круга лиц, которые бы несли ответственность за процессы снабжения и логистики, в настоящее время эти функции распределены между Министерством обороны и Генеральным штабом[28]. Такое распределение затрудняет идентификацию проблемных точек и сильно усложняет проведение оценки стоимости полного цикла работы системы снабжения включая приобретение, хранение, транспортировку и распределение материальных средств[28].

Много вопросов вызывают закупки по контрактам, которые проводятся по указаниям кабинета министров и информация о которых остаётся вне открытого доступа[28][29]. Всё это способствует непрозрачности схем закупки, неопределённому контролю их качества и ограничивает возможности по приобретению военного снаряжения иностранного производства[28][29]. Приверженцы засекреченности системы госзакупок настаивают на своей точке зрения, апеллируя к тому, что её открытость предоставит противнику большие объёмы информации о состоянии украинских вооружённых сил, однако американские эксперты указывают, что это противоречит опыту многих стран, которые продолжают оставаться в состоянии войны. Например, в Ираке и Афганистане информация о госзакупках располагается в открытом доступе именно из-за высоких издержек, связанных с недостатком их прозрачности[28]. В свете всего вышесказанного, система тендеров, которая используется Министерством обороны Украины, была названа непрозрачной, медленной и неспособной предотвратить коррупцию[28].

См. также[править | править код]

  • Список заместителей Министра обороны Украины

Литература[править | править код]

  • Положение о Министерстве обороны Украины утверждено Указом Президента Украины от 21 августа 1997 года № 888/1997 (С изменениями, внесёнными согласно Указам Президента № 1464/99 от 12 декабря 1999, № 618/2002 от 04 июля 2002)

Примечания[править | править код]

  1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/76/f490523n8.xls
  2. В Минобороны и Генштабе работает 33 иностранных советника — Буняк — 07.12.2016 14:50 — Новости Укринформ
  3. Заместители Министра обороны / Сайт Минобороны Украины
  4. Указ Президента України № 319/96 від 8 травня 1996 «Про заступника Міністра оборони України — Командувача Військово-Морських Сил України» (укр.) (недоступная ссылка). Дата обращения 6 ноября 2019. Архивировано 1 октября 2018 года.
  5. Указ Президента України № 1076/2005 від 11 липня 2005 року «Про призначення І. Князя командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) (недоступная ссылка). Дата обращения 6 ноября 2019. Архивировано 1 октября 2018 года.
  6. Указ Президента України № 251/2006 від 23 березня 2006 року «Про звільнення І. Князя з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) (недоступная ссылка). Дата обращения 6 ноября 2019. Архивировано 1 октября 2018 года.
  7. Указ Президента України № 252/2006 від 23 березня 2006 року «Про призначення І. Тенюха командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) (недоступная ссылка). Дата обращения 6 ноября 2019. Архивировано 1 октября 2018 года.
  8. Указ Президента України № 357/2010 від 17 березня 2010 року «Про звільнення І. Тенюха з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) (недоступная ссылка). Дата обращения 6 ноября 2019. Архивировано 1 октября 2018 года.
  9. Указ Президента України № 358/2010 від 17 березня 2010 року «Про призначення В. Максимова командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) (недоступная ссылка). Дата обращения 6 ноября 2019. Архивировано 1 октября 2018 года.
  10. Указ Президента України № 425/2012 від 27 червня 2012 року «Про звільнення В.Максимова з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) Архивная копия от 27 января 2014 на Wayback Machine
  11. Указ Президента України № 456/2012 від 27 липня 2012 року «Про призначення Ю.Іл’їна командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) Архивная копия от 27 января 2014 на Wayback Machine
  12. Указ Президента України № 84/2014 від 19 лютого 2014 року «Про звільнення Ю. Іл’їна з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) (недоступная ссылка). Дата обращения 6 ноября 2019. Архивировано 1 октября 2018 года.
  13. Указ Президента України № 188/2014 від 1 березня 2014 року «Про призначення Д.Березовського командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) Архивировано 6 июня 2014 года.
  14. Указ Президента України № 227/2014 від 2 березня 2014 року «Про звільнення Д.Березовського з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) Архивировано 5 марта 2014 года.
  15. Тенюх назначил Гайдука исполняющим обязанности командующего ВМС Украины на сайте Подробности.ua
  16. Указ Президента України № 262/2014 від 7 березня 2014 року «Про призначення С.Гайдука командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України» (укр.) Архивная копия от 12 марта 2014 на Wayback Machine
  17. Указ Президента України №161/2016 Про звільнення С.Гайдука з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
  18. Порошенко уволил ответственного за массовое дезертирство командующего ВМС // 15 апреля 2016
  19. Глава ВМС Украины уволен после жалоб волонтеров Архивная копия от 25 апреля 2016 на Wayback Machine // mir24.tv, 16.04.2016
  20. Глава держави призначив командувача Військово-Морських Сил ЗСУ
  21. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №282/2016 «Про командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України». president.gov.ua (2 июля 2016).
  22. Порошенко официально назначил Воронченко командующим ВМС Украины
  23. Порошенко назначил нового командующего ВМС Украины
  24. Проект Закону про національну безпеку України (укр.). Сайт ВРУ (http://w1.c1.rada.gov.ua).+Дата обращения 9 апреля 2018.
  25. Стас Соколов. Законопроект про нацбезпеку: Порошенко пропонує керувати міноборони лише цивільним (укр.). http://www.dw.com/uk. Deutsche Welle (2018-02-028). Дата обращения 9 апреля 2018.
  26. Американский советник Минобороны рассказал, каким должен быть гражданский министр. https://www.pravda.com.ua/rus. Украинская правда (13 февраля 2018). Дата обращения 9 апреля 2018.
  27. 1 2 3 4 5 Oliker O. et alii. Problems in Ukraine’s Current System // Security Sector Reform in Ukraine. — RAND Corporation. — P. 24. — ISBN 978-0-8330-9597-8.
  28. 1 2 3 4 5 6 7 Oliker O. et alii. Procurement // Security Sector Reform in Ukraine. — RAND Corporation. — P. 57. — ISBN 978-0-8330-9597-8.
  29. 1 2 de Albuquerque A., Hedenskog J. 11.5 Procurement // Ukraine. A Defence Sector Reform Assessment. — FOI, 2015. — P. 44. Архивная копия от 1 декабря 2017 на Wayback Machine

Ссылки[править | править код]

  • Официальный сайт Министерства обороны Украины
  • Формування українського війська

Рустем Умеров сменил на посту министра обороны Украины Алексея Резникова, занимавшего эту должность с ноября 2021 года. Умеров участвовал в переговорах о мирном урегулировании, не раз сообщалось и о его тесных контактах с Анкарой

Рустем Умеров


Рустем Умеров

Верховная рада поддержала предложение президента Украины Владимира Зеленского утвердить на пост министра обороны Рустема Умерова.

«За» проголосовали 338 депутатов, против не выступил никто, один депутат воздержался. Согласно украинскому законодательству, для утверждения главы военного ведомства за его кандидатуру должно проголосовать большинство депутатов — 226 человек.

Чего ждут от нового министра

Умеров до 5 сентября был руководителем Фонда госимущества Украины. Этот пост он занимал год. Весной 2022 года он входил в состав украинской делегации на переговорах с Россией в Стамбуле. В 2019–2022 годах был депутатом Верховной рады от партии «Голос».

Умерова называют человеком без военного опыта, но с хорошими контактами с турецкими властями. Он этнический крымский татарин и мусульманин. Умеров — один из трех лиц в украинском руководстве помимо президента и главы его офиса, с кем напрямую общается турецкий лидер Реджеп Тайип Эрдоган, отмечал в беседе с «Фокусом» глава правления Центра прикладных политических исследований «Пента» Владимир Фесенко. «Похоже, что в команде Зеленского Умеров неофициально отвечает за переговоры с представителями мусульманского мира», — полагает он.

«Учитывая, что Эрдоган постоянно предлагает себя в качестве посредника по мирному урегулированию в Украине, если ситуация вновь придет к переговорам, не исключено, что Умеров со своими связями также сыграет в них не последнюю роль», — допускает украинское издание «Страна.ua».

«Умеров — контактер с арабскими странами и Турцией. Его назначение отражает обновленную стратегию и поиск в этих странах политической поддержки и ресурсов для ВСУ», — цитирует украинское издание LIGA.net собеседника в офисе украинского президента. По его словам, в офисе не прочь открыть еще канал поставок необходимого для украинской армии — с Ближнего Востока. «Фактически Умеров будет заниматься тем, чем и занимался, только у него будет больший мандат в глазах партнеров», — добавляет он.

Президент Зеленский, представляя кандидатуру Умерова, сказал, что Министерству обороны нужно перезагрузить отношения с военными и с обществом.

Рустему Умерову 41 год — он стал самым молодым министром обороны в истории Украины.

Он окончил с золотой медалью Крымскую гимназию-интернат для одаренных детей, учился в США по программе обмена будущих лидеров FLEX. Получил степень бакалавра экономики и степень магистра финансов в Национальной академии управления в Киеве. С начала 2000-х работал на разных должностях в компании Lifecell (украинский оператор мобильной связи). В 2013 году стал одним из основателей инвестиционной компании ASTEM, которая управляет инвестициями в сферах коммуникаций, информационных технологий и инфраструктуры.

В 2007 году стал советником лидера меджлиса (признан в России экстремистской организацией и запрещен) крымско-татарского народа Мустафы Джемилева; основал общественную организацию «Землячество крымских татар». С 2014 года был куратором меджлиса по вопросам обмена политических заключенных.

С 2019 по 2022 год был депутатом Верховной рады от партии Святослава Вакарчука «Голос». В 2020 году Умеров вошел в группу по разработке «государственной стратегии деоккупации Крыма и Севастополя» при СНБО.

В апреле 2022 года вошел в состав украинской делегации для переговоров с Россией; по ходу конфликта был вовлечен в процессы, связанные с созданием зернового коридора и обменом пленными, в частности в переговоры по обмену украинского политика Виктора Медведчука и 55 российских военных на 215 украинцев, в числе которых были бойцы «Азова» (запрещенная в России террористическая организация).

Чего добился Умеров в Фонде госимущества

Главная задача Фонда государственного имущества — реализация госполитики в сфере приватизации, аренды, использования и отчуждения госимущества. Летом 2022 года, за месяц до назначения Умерова в ФГИ, правительство Украины заявило, что с 1 сентября оно запустит «большую приватизацию» с распродажей хлебозаводов и элеваторов. По информации «Страны», с января по июль 2023 года под руководством Умерова фонд продал имущество на 2,1 млрд грн (около $57 млн). Для сравнения: в предыдущие девять лет средний результат за аналогичный период составлял порядка 400 млн грн (около $11 млн).

В октябре 2022 года Умеров говорил, что работа в ФГИ — его приоритет, при этом он продолжает участвовать в работе Координационного штаба по вопросам военнопленных. Тогда в интервью украинскому Forbes он объяснил, почему решил заняться темой обмена: «Я родился в депортации в Узбекистане, пережил переселение обратно домой, на историческую родину в Крым. Я знаю, что такое реинтеграция, и понимаю, что такое временная оккупация. Поэтому для меня не пустой звук, что такое права человека». Своей зоной ответственности в этом процессе он назвал «дискретные неформальные каналы коммуникации».

Через день после того как президент Зеленский объявил о выдвижении Умерова на пост министра обороны, стало известно о проведенной по инициативе премьера Дениса Шмыгаля проверке работы ФГИ. В письме Национальной полиции Украины, которое цитировали «Украинские новости», говорилось, что она провела проверку законности увольнения независимых членов наблюдательного совета компании «Центрэнерго» (одна из крупнейших энергогенерирующих компаний Украины) и в результате завела уголовное производство по факту грубого нарушения законодательства о труде. Умеров это сообщение не комментировал.

Почему Зеленский снял Резникова

Обязанности между военными структурами Украины распределяются так: за тактику, стратегию, координацию действий на поле боя отвечают Вооруженные силы Украины (ВСУ) во главе с генералом Валерием Залужным; в ведении Министерства обороны находится логистика, обеспечение армии (в первую очередь вооружениями) и хозяйственные вопросы. Как и в странах НАТО, украинское оборонное ведомство возглавляет гражданское лицо.

Алексей Резников возглавил Минобороны Украины в ноябре 2021 года — за несколько месяцев до начала полномасштабных боевых действий на Украине. «Я только разогнался, только команду сформировал, начал понимать, что здесь вообще и как работает или, наоборот, — не работает или работает плохо, и здесь — вторжение, и у меня на голове задача — одеть, защитить, накормить кратно увеличенную армию», — говорил Резников в своем последнем интервью в должности министра агентству «Укринформ». На складах бронежилетов нет, вспоминал он, шлемов нет, летней формы мало, зимней — практически нет: уровень заказов зимней формы — 68 тыс. в год, летней — 100 тыс. в год, а Генеральный штаб запрашивал около 1,2 млн комплектов зимней одежды и около 2,3 млн комплектов летней полевой формы.

Резников был одним из ключевых украинских руководителей, кто общался с западными странами по вопросу предоставления Киеву военной помощи. Он регулярно участвовал во встречах на площадке «Рамштайн» (формат, созданный 50 странами для оказания коллективной поддержки Украине в конфликте с Россией; был запущен в апреле 2022 года на авиабазе Рамштайн в Германии). Очередная, 15-я встреча в этом формате запланирована на 19 сентября, и на них Украину уже, вероятно, будет представлять Умеров. В своем последнем интервью Резников рассказал, что с 24 февраля 2022 года Киев получил от Запада военной помощи на общую сумму около $100 млрд, из них порядка $60 млрд составили американские поставки.

3 сентября Зеленский предложил сменить министра обороны, поскольку ведомство нуждается «в новых подходах и других форматах взаимодействия как с военными, так и с обществом в целом».

Возможную отставку Резникова на Украине начали обсуждать в начале 2023 года. Эти разговоры происходили на фоне скандала вокруг закупки продуктов для ВСУ по завышенным ценам. В январе «Зеркало недели» со ссылкой на копии соглашений об организации питания воинских частей в шести областях Украины сообщило, что Минобороны согласовало закупку продовольствия в армию по ценам в два-три раза выше розничной цены в Киеве. Например, картофель закупали по 22 грн за килограмм (в магазине — 8–9 грн), а куриное бедро — по 120 грн за килограмм (80 грн).

В военном ведомстве тогда заявили, что СМИ распространяют «заведомо ложные сведения». Резников ошибки в обнародованном контракте признал, но также назвал расследование информационной атакой под надуманным предлогом. На фоне скандала ушел с поста замминистра обороны Вячеслав Шаповалов, отвечавший за материально-техническое обеспечение армии.

На решение Зеленского отправить Резникова в отставку повлияли несколько факторов: помимо скандалов с контрактами это затянувшийся конфликт с Россией и личное желание министра обороны Украины, сообщали источники The New York Times. Украинские депутаты Алексей Гончаренко и Ярослав Железняк утверждали, что Резникова могут назначить послом Украины в Великобритании.

В России смену министра обороны Украины назвали внутренним делом страны. «Не думаем, что сейчас какие-то назначения могут каким-то образом повлиять на суть киевского режима в целом. Эта суть пока, как представляется, остается без каких-либо изменений, в связи с чем можно только сожалеть», — заявил пресс-секретарь российского президента Дмитрий Песков.

Сетевое издание «MK.ru» под заголовком «Кто есть кто в украинской военной верхушке: эксперт оценил военачальников ВСУ: «Зеленский очень боится, что сейчас вперед выдвинутся боевые генералы» опубликовано интервью директора Центра анализа стратегий и технологий (ЦАСТ) члена Общественного совета при Министерстве обороны России Руслана Пухова.

— По оценкам Центра анализа стратегий и технологий, украинцы упустили возможность провести успешное контрнаступление на юге, — считает Пухов. — Это произошло, в первую очередь, благодаря активной боевой работе Вооруженных сил России и союзных войск ЛНР и ДНР. Они не позволили Украине сконцентрировать достаточное количество сил – техники и людей – на направлении главного контрудара.

— А сколько сил могло бы хватить ВСУ для такого контрнаступления?

— Им понадобилось бы порядка 15 бригад, личный состав которых нужно было обучить на территории западных регионов страны, где нам сложнее их достать. Плюс нужно иметь достаточный запас техники. В первую очередь – артиллерии и авиации для поддержки наступающих войск. Однако, благодаря работе наших союзных войск, собрать свои силы на направлении контрудара Киеву не удалось. Все резервы, которые они обеспечили для будущего наступления, им периодически приходилось перебрасывать на Донбасс, где мы вместе с войсками ДНР и ЛНР их довольно успешно перемалывали.

— Да и авиации для поддержки войск с воздуха, похоже, у ВСУ уже нет.

— Нет, украинская авиация все еще летает. Она не потеряла окончательно боеспособность. Но это исключительно благодаря тому, что по всей Украине они уже пропылесосили всё, что могли. Соскребли по сусекам все остатки техники. И не то только. Летчиков тоже. У них там летают уже те, кому сильно за шестьдесят.

— Из Восточной Европы еще не все наши старые самолеты перегнали?

— Почти все. Причём оттуда гонят уже не только готовую технику, но и собирают чуть ли не раритеты из музеев. Везут отдельно крылья, какие-то элементы двигателей, авионики… Словакия и Чехия все свои склады выпотрошили. Даже те, где хранится современное западное вооружение, что им поставляют немцы французы и те же американцы.

— Но ВСУ оружия все равно не хватает?

— И оружия, и боеприпасов. Для того, чтобы успешно провести наступление, нужно концентрировать средства на направлении удара. А у них не только техники, но и живой силы не хватает. В результате украинцы постоянно демонстрируют одну и ту же проблему: бросают в наступление недостаточное количество людей, быстро попадают под огонь нашей авиации или артиллерии, после чего откатываются назад.

— Зачем заранее зная, что этот результат приведет лишь к потерям, повторять бессмысленные попытки? Кто эти люди, что планируют такие операции?

— Нельзя сказать, что у ВСУ так было всегда. Так складывается сейчас. А вообще-то изначально одна из причин успешной обороны ВСУ на первом этапе нашей спецоперации была в том, что у них имелся очень хороший – до того момента, пока мы его не «выкосили» – слой подготовленных младших командиров.

Учтите, что все ярые нацисты и представители нацбатов за эти восемь с половиной лет были на Украине интегрированы непосредственно в вооружённые силы. За эти годы они окончили различные военные училища. Большинство из них прошли многочисленные – трех-четырех-шести-месячные – курсы обучения в Штатах и европейских странах НАТО. Все воевали в зоне так называемой АТО — антитеррористической операции на Донбассе. И вот эти мотивированные, повоевавшие, потерявшие своих друзей в период боев на Донбассе, идеологически и русофобски заточенные украинские военные были нашими противниками в период спецоперации. Именно потому так тяжело и дались нам ее первые месяцы.

Кстати, во многом именно эти люди и не дали высшему командному составу украинской армии, который сейчас активно перетряхивает Зеленский, идти с нами на какие-то договорённости. Украинские полковники и генералы знали, кто им дышит в затылок, и понимали: если что — собственные же лейтенанты и капитаны их поставят к стенке.

— Получается, высший командный состав ВСУ менее идеологизирован? Вообще-то, долгое время верхушка украинской армии состояла из офицеров, окончивших ещё советские военные училища. Но сегодня сложно найти информацию, кто из них что окончил. Из справочников и википедий ее, похоже, убрали. Видимо, чтоб не дискредитировать. Чуть ли не у всех военачальников описание военной карьеры начинается с 2014 года.

— Не у всех. Это касается лишь тех, кто постарше. Сейчас наверх выдвигается уже молодая украинская офицерская поросль. Сейчас, если речь заходит о верхушке ВСУ, сразу всплывают две фамилии: Залужный и Буданов.

— Охарактеризуйте их.

— Я знаю, что в обществе и в украинских вооруженных силах авторитетом пользуется главком ВСУ Валерий Залужный. Родом он из Житомирской области. Довольно молодой военачальник, ему 49 лет, поэтому ни в каких советских вузах он не учился. После школы пошел в Одесское военное училище, с золотой медалью окончил Национальную Академию обороны Украины. В 2014-м воевал на Донбассе. Был замом командующего сектора «С», куда вошел север Донецкой области, запад Луганской и Дебальцевское направление.

Некоторые считают Залужного креатурой главы Офиса президента Ермака и старым другом главного киевского пропагандиста Арестовича. В своей профессиональной деятельности Залужный четко ориентирован на Соединенные Штаты. Он ратует за скорейший перевод украинской военной организации и системы управления на натовскую структуру штабов, а также полный переход на западное вооружение.

Правда, с Зеленским у них много разногласий, о чем часто можно слышать. Зеленский сделал ставку на «бешеную собаку» — Буданова, молодого боевика,  начальника Главного управления разведки Минобороны Украины. Сейчас Зеленский создал при себе самом ещё какой-то комитет по разведке, который возглавил все тот же Буданов. Он – этакий «карманный Гиммлер» Зеленского.

— А что из себя представляет этот Буданов как личность.

— Он киевлянин, очень молод, 1986 года рождения. Все называют его 35-летним генералом – именно в 35-ть он получил это воинское звание.

Во многом, как говорят, Буданов – selfmade (в переводе на русский: человек, обязанный сам себе, добившийся всего своими собственными силами. – «МК»). Учился тоже в Одессе, служил в спецназе Главного управления разведки.

Особую известность получил в 2016 году, когда оказался в составе диверсионный группы, которая зашла в Крым. Наши пограничники ФСБ обнаружили этих диверсантов в районе Армянска и задержали. При этом погибли двое наших военнослужащих. Часть непрошенных украинских гостей, прорвавшись с боем, смогли уйти с нашей территории. Буданов был одним и них.

Позже один задержанный офицер этой группы рассказал на допросе, что именно Буданов должен был лично стать исполнителем целой серии терактов, готовившихся в Крыму. Эта история затем была многократно героически преподана во всех мировых СМИ. С тех пор Буданов и пошёл в карьерный рост, так как считалось, что он – один из немногих, кто с оружием в руках, не только в Крыму, но и на Донбассе доказал свою состоятельность, мотивированность и преданность Украине.

Сейчас, судя по всему, он тот, кому Зеленский особо доверяет. И естественно, что человек, сделавший такую стремительную карьеру с тех пор, как «отличился» в Крыму, не может не быть под контролем ЦРУ. Совершенно очевидно, что это их выкормыш, на которого американцы делают серьезную ставку.

— Зеленский им уже не так интересен? Все, выдыхается? В американских СМИ пишут, что в Вашингтоне им уже недовольны.

— С точки зрения американцев, Зеленский – очень удобный президент военного времени. В военные дела почти не лезет – ничего в них не понимает. Зато может прекрасно позировать в военной форме у себя в кабинете для западных СМИ, когда нужно – эффектно встречать иностранные делегации. Шоумен.

При этом – что важно – он человек, который абсолютно не заинтересован, чтобы боевые действия прекратились. Ему выгодно, чтобы они продолжались, как можно дольше. Благодаря этому он наращивает свой рейтинг. А после окончания этих событий, уже при рейтинге и деньгах, он сможет отойти куда-нибудь в сторону, и всю оставшуюся жизнь ездить по миру, читая лекции и разыгрывая из себя борца за независимость – эдакого новоиспеченного Нельсона Манделу. Хотя, конечно, это фигуры разного масштаба.

Этому его плану никто не должен помешать. Потому Зеленский очень боится, что сейчас вперед выдвинутся какие-то генералы, которые за время боевых действий выросли из подполковников и полковников. Народ их знает. Знают войска. В результате они смогут осуществить если не военный переворот, то оказать серьёзное давление на власть, а возможно даже победить на следующих выборах.

— Считаете, Зеленский боится, что к власти могут прийти военные, которым не захотят продолжения вооруженного противостояния с Россией?

— Настоящие военные, которые знают, что такое война, смерть товарищей, страдания мирных жителей в период боевых действий боев, в таком противостоянии категорически не заинтересованы. Тем более, эти люди реально представляют себе истинные цифры потерь убитыми и ранеными. В какой-то момент наступает усталость от всего происходящего, и вполне возможно, что именно украинские военные станут теми, кто будет готов пойти с нами на переговоры.

— Все возвращается к тому, с чего начиналось. Если вспомнить, то в день объявления начала спецоперации президент Путин с предложением переговоров обратился не к киевской власти, а именно к украинским военным. Правда, с их стороны ответа до сих пор так и не последовало. Зато по-прежнему слышны заявления о готовящемся контрнаступлении на юге.

— У меня такое ощущение, что шанс ударить где-то под Херсоном, или Изюмом ими окончательно упущен. Для этого у украинской армии нет ни достаточного числа людей, ни техники, да и просто воли совершить это. Думаю, сейчас украинским военным воля необходима для другого — признать свое поражение и согласиться на предложенные им переговоры.

4 сентября стало известно, что министр обороны Украины Алексей Резников подал в Верховную раду заявление о своей отставке. Накануне, 3 сентября, президент страны Владимир Зеленский сообщил, что принял решение уволить Резникова с поста главы военного ведомства, а на его место предложил главу Фонда госимущества Украины, экс-депутата Рады Рустема Умерова. Парламенту Украины предстоит принять кадровое решение до конца недели.

Почему Зеленский решил сменить главу минобороны, какую роль в этом сыграли США и повлияют ли кадровые перестановки на ситуацию на фронте, рассказываем в материале РЕН ТВ.

Что известно о кандидате на пост главы минобороны Украины 

Рустем Умеров – украинский политический деятель, предприниматель и инвестор. Родился 19 апреля 1982 года в городе Булунгур Самаркандской области Узбекской ССР. По национальности – крымский татарин. Семья Умерова была депортирована из Крыма в Узбекистан в 1944 году, а в начале 1990-х вернулась в Крым.

Умеров получил степень бакалавра экономики и степень магистра финансов в Национальной академии управления в Киеве. Также прошел обучение по программе FLEX («Программа обмена будущих лидеров») в США. 

Фото: © commons.wikimedia.org

В начале 2000-х начал карьеру в компании lifecell (оператор мобильной связи на Украине). В 2013 году стал сооснователем инвестиционной компании ASTEM (управляет инвестициями в сферах коммуникаций, информационных технологий и инфраструктуры) и ее фонда ASTEM Foundation. 

В июле 2019 года Рустем Умеров был избран депутатом Верховной рады от партии «Голос». В Раде он работал секретарем парламентского комитета по правам человека и реинтеграции неподконтрольных территорий, сопредседателем депутатского объединения «Крымская платформа». Являлся заместителем руководителя постоянной делегации Парламентской ассамблеи Совета Европы.

В феврале – апреле 2022 года Умеров входил в состав украинской делегации на российско-украинских переговорах. 7 сентября 2022-го назначен главой Фонда государственного имущества Украины.

С чем связаны кадровые перестановки в украинском минобороны 

Глава парламента Крыма Владимир Константинов считает, что отставка украинского министра обороны Алексея Резникова связана с провалом контрнаступления ВСУ. 

«В Киеве собралась совершенно аморальная публика, сброд, и такие их передвижения сигнализируют о том, что цели хваленого «контрнаступа» не достигаются ими. Это ярко выражается в недовольстве западных хозяев всей командой Зеленского», – заявил Константинов.

Фото: © commons.wikimedia.org

По словам политолога Дениса Денисова, провал контрнаступления ВСУ – одна из причин отставки Резникова, но есть и другие важные факторы.

«Здесь, что называется, звезды сошлись и по целому ряду других плоскостей. В частности, это та тотальная коррупция, которая процветает в минобороны и вокруг закупок и поставок вооружений. Это и неудовлетворенность коллективного Запада относительно результатов контрнаступления. И в-третьих, это в целом определенная усталость от этой персоны в политической элите Украины», – выразил свое мнение эксперт.

Денисов полагает, что из Резникова делают фигуру, на которую можно повесить недочеты и провалы, которые сопровождают украинские вооруженные силы и в целом систему украинской власти последний год. 

«Это вполне логичная и ожидаемая отставка, спусковым крючком для которой стал последний резонансный скандал с закупками курток через компанию, аффилированную с депутатами «Слуг народа», – отметил политолог. 

Один из чиновников в администрации президента США Джо Байдена выразил мнение, что отставка Резникова с должности связана с новыми мерами по затягиванию конфликта против России. По его словам, Киеву нужно новое руководство, чтобы продолжать ведение боевых действий. 

Фото: © Global Look Press/Gustavo Valiente/Keystone Press Agency

Военный эксперт, экс-член комиссии ООН Игорь Никулин, в свою очередь, считает, что кадровыми перестановками в министерстве обороны режим Зеленского пытается выйти на контакт с Турцией и перетянуть ее на свою сторону.

«Рустем Умеров – это крымский татарин. Уже нацисты возмущаются: «Это что же, украинцы закончились, получается?» Мало того, что он крымский татарин, он же еще и крымскотатарский националист. Он выступает за отдельное крымскотатарское государство, которое будет независимо и от Украины, и от России. Правда зависимо от Турции. Резников тоже никакого отношения к военной деятельности не имел, но он хотя бы формально был украинцем, – сказал Никулин в беседе с РЕН ТВ. – Режим Зеленского пытается любыми способами сейчас выйти на контакт с Турцией и перетянуть ее на свою сторону. И ради этого он готов даже отдать крымским татарам пост министра обороны Украины»

По мнению американского политолога Эрла Расмуссена, перестановки в военном ведомстве Украины используются для налаживания общественных отношений. 

«Я не буду удивлен, если будут новые кадровые перестановки в старшем офицерском составе ВСУ в ближайшие полгода. Сейчас Зеленский меняет министра обороны, потом он сместит действующих генералов и командиров. Это не самая мудрая стратегия. Все происходящее используется скорее для налаживания общественных отношений», – рассказал телеканалу Расмуссен. 

Какое влияние оказали США на смену главы минобороны Украины 

Политолог Юрий Светов убежден, что кандидатура Рустема Умерова на пост министра обороны Украины была согласована с американцами. В частности, полагает он, назначение нового главы минобороны согласовал посол США на Украине.

«Это назначение согласовано с американцами и гарантирует продолжение кураторства со стороны американских военных украинского минобороны», – заявил Светов.

Фото: © Global Look Press/Hennadii Minchenkoukrinform/Keystone Press Agency

Аналогичное мнение выразил американский политолог Джон Вароли. По его словам, Рустем Умеров тесно связан с Соединенными Штатами.

«Рустем Умеров тесно связан со Стэндфордским университетом, а Стэндфордский университет – с Пентагоном и ЦРУ. По сути, новый министр обороны находится под полным контролем со стороны Пентагона, ЦРУ и Белого дома. Умеров – детище США», – рассказал РЕН ТВ Вароли.

Американский политолог считает, что Умеров не сможет принимать самостоятельных решений, поскольку действительно значимые и серьезные решения принимаются Вашингтоном, Лондоном и Брюсселем. 

«Рустем Умеров – успешный бизнесмен, у него есть опыт работы в правительстве. Уверен, он очень хороший управленец. Но действительно значимые и серьезные решения принимаются Вашингтоном, Лондоном и Брюсселем. Им нужен кто-то преданный, им нужно собственное детище, их человек на посту министра обороны», – объяснил эксперт.

По словам политолога Денисова, кадровые перестановки в минобороны Украины – это сигнал Зеленского западным партнерам о том, что страна прислушивается к их мнению и готова меняться.

«Это сигнал Зеленского, что он прислушивается к их мнению относительно тех проблем, которые существуют на Украине, в частности тотальная коррупция, которая процветает в том числе в вооруженных силах. Резников – это такой символ, знак того, что готовы меняться», – говорит эксперт.

Денисов считает, что, увольняя Резникова с поста главы минобороны, украинский президент снова играет на публику и каких-то конкретных шагов по изменению системы внутри страны ожидать не стоит.

Повлияет ли кадровая перестановка на ситуацию на фронте 

Глава парламента Крыма Владимир Константинов убежден, что изменения в оборонном ведомстве Украины никак не повлияют на ситуацию на фронте. Об этом же говорит и американский политолог Эрл Расмуссен. 

«Украина не сможет сделать ничего, что могло бы изменить исход текущего конфликта. Абсолютно ничего. Назначение Рустема Умерова на пост министра обороны не повысит эффективность ВСУ. Все стратегические решения сейчас принимаются только во время консультаций с НАТО и западными странами. Так что такие кадровые перестановки никак не влияют на исход конфликта», – считает Расмуссен.

Фото: © REUTERS/Stringer

Политолог Светов также отметил, что министр обороны Украины в принципе не сможет повлиять на ведение боевых действий, поскольку не занимается этими вопросами, и Рустем Умеров не станет исключением. 

«Если говорить серьезно, это чистой воды политический назначенец. Надо понимать, что министр обороны на Украине уже не занимается непосредственно боевыми действиями, он занимается политикой, согласованиями, договоренностями различными», – сказал Светов. 

Врио главы ДНР Денис Пушилин также убежден, что отставка Алексея Резникова ничего не меняет для России. По его словам, «это внутриполитическая кухня». 

Понравилась статья? Поделить с друзьями:
  • Руководство по эксплуатации автомагнитолы teyes cc3
  • Простанорм таблетки инструкция по применению цена отзывы аналоги цена
  • Золадекс 10 8 мг цена инструкция купить в москве
  • Руководство для майнинга
  • Фермер руководство пользователя