Неомидантан (Neomidantan)
💊 Состав препарата Неомидантан
✅ Применение препарата Неомидантан
⚠️ Государственная регистрация данного препарата отменена
Описание активных компонентов препарата
Неомидантан
(Neomidantan)
Приведенная научная информация является обобщающей и не может быть использована для принятия
решения о возможности применения конкретного лекарственного препарата.
Дата обновления: 2020.02.25
Владелец регистрационного удостоверения:
Лекарственная форма
| Неомидантан |
Капс. 100 мг: 50 шт. рег. №: ЛП-001462 |
Форма выпуска, упаковка и состав
препарата Неомидантан
Капсулы твердые желатиновые № 0 белого цвета; содержимое капсул — порошок от белого до почти белого цвета.
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат 105 мг, крахмал картофельный 42.5 мг, стеариновая кислота 2.5 мг.
Состав оболоки капсул: титана диоксид Е171 2 %, желатин — до 100 %.
10 шт. — упаковки ячейковые контурные (алюминий/ПВХ) (5) — пачки картонные.
Фармакологическое действие
Противопаркинсоническое и противовирусное средство, трициклический симметричный адамантанамин.
Блокирует глутаматные NMDA-рецепторы и тем самым снижает чрезмерное стимулирующее влияние кортикальных глутаматных нейронов на неостриатум, развивающееся на фоне недостаточности допамина. Амантадин угнетает NMDA-рецепторы нейронов черной субстанции, уменьшает поступление в них Ca2+, что снижает возможность деструкции указанных нейронов. В большей степени влияет на скованность (ригидность и брадикинезию).
Ингибирует проникновение вируса гриппа A в клетку.
Фармакокинетика
После приема внутрь полностью абсорбируется из ЖКТ. Cmax в плазме крови достигается через 5 ч. Выводится с мочой. T1/2 амантадина сульфата — 12-13 ч, в отличие от амантадина гидрохлорида, T1/2 которого составляет 30 ч.
Показания активных веществ препарата
Неомидантан
Болезнь Паркинсона, синдром паркинсонизма (ригидность, тремор, гипокинезия).
Невралгия при опоясывающем лишае, вызванном вирусом Varicella zoster.
Профилактика (в т.ч. в сочетании с вакцинацией) и лечение гриппа A.
Режим дозирования
Способ применения и режим дозирования конкретного препарата зависят от его формы выпуска и других факторов. Оптимальный режим дозирования определяет врач. Следует строго соблюдать соответствие используемой лекарственной формы конкретного препарата показаниям к применению и режиму дозирования.
Для приема внутрь разовая доза составляет 100-200 мг.
В/в в виде инфузий по 200 мг в течение 3 ч.
Частота и длительность применения зависят от показаний, реакции пациента на лечение, эпидемиологической ситуации.
Максимальная доза: при приеме внутрь — 600 мг/сут.
Побочное действие
Со стороны ЦНС: головные боли, депрессия, зрительные галлюцинации, двигательное или психическое возбуждение, судороги, раздражительность, головокружение, расстройства сна, тремор, психические расстройства, сопровождающиеся зрительными галлюцинациями, снижение остроты зрения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: развитие или усугубление сердечной недостаточности, ортостатическая гипотензия; редко — аритмия, тахикардия.
Со стороны пищеварительной системы: редко — анорексия, тошнота, запоры, сухость во рту.
Со стороны мочевыделительной системы: у пациентов с гиперплазией предстательной железы — затруднение мочеиспускания; полиурия, никтурия.
Дерматологические реакции: дерматоз, появление голубоватой окраски кожи верхних и нижних конечностей (livedo reticularis).
Противопоказания к применению
Печеночная недостаточность, хроническая почечная недостаточность, психозы (в т.ч. в анамнезе), тиреотоксикоз, эпилепсия, закрытоугольная глаукома, гиперплазия предстательной железы, артериальная гипотензия, хроническая сердечная недостаточность II-III стадии, состояние возбуждения, предделирий, делириозный психоз, I триместр беременности, период лактации, одновременный прием триамтерена и гидрохлоротиазида, повышенная чувствительность к амантадину.
Применение при беременности и кормлении грудью
При беременности применение амантадина возможно только по строгим показаниям и под наблюдением врача. Противопоказан в I триместре беременности.
В случае необходимости применения в период лактации следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
Применение при нарушениях функции печени
Противопоказание: печеночная недостаточность.
Применение при нарушениях функции почек
Противопоказан при хронической почечной недостаточности. С осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции почек.
Применение у пожилых пациентов
С осторожностью применяют у лиц пожилого возраста.
Особые указания
С осторожностью применяют у пациентов с нарушениями функции почек, при одновременном применении с другими противопаркинсоническими средствами, а также у лиц пожилого возраста. В таких случаях требуется коррекция режима дозирования амантадина. У пациентов с гиперрефлексией отмену лечения следует проводить постепенно.
Сведения об эффективности амантадина для уменьшения экстрапирамидных расстройств при лечении антипсихотическими средствами (лекарственный паркинсонизм) противоречивы.
Во время лечения не допускать употребления алкоголя.
Влияние на способность к управлению транспортными средствами и механизмами
В период лечения не следует заниматься видами деятельности, требующими высокой концентрации внимания и быстрых психомоторных реакций.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении возможно усиление побочного действия противопаркинсонических средств.
При одновременном применении с тиазидными диуретиками нельзя исключить возможность развития токсических эффектов амантадина (атаксии, возбуждения, галлюцинаций), вероятно, вследствие уменьшения его почечного клиренса.
Описан случай острой спутанности сознания у пациента пожилого возраста при одновременном применении с ко-тримоксазолом.
При одновременном применении с хинином, хинидином возможно уменьшение выведения амантадина с мочой.
Если вы хотите разместить ссылку на описание этого препарата — используйте данный код
Аналоги препарата
Мидантан
(БОРИСОВСКИЙ ЗАВОД МЕДИЦИНСКИХ ПРЕПАРАТОВ, Республика Беларусь)
Все аналоги
Ищите в какой аптеке купить недорого Неомидантан? Просмотрите наш список аптек в которых Неомидантан в наличии. Вы также можете найти лекарства по таким критериям, как бесплатная доставка лекарств или быстрая доставка лекарств, перейдя на сайт аптеки и выбрав наиболее подходящие для вас условия покупки.
Вам нужно больше результатов поиска? Просто перейдите по ссылке Показать все предложения, где вы сможете найти Неомидантан в аптеке поблизости или указать свой город. Найти то, что вы ищете, очень просто и не займёт много времени. Чтобы получить больше информации, читайте реальные отзывы о Неомидантан, оставленные пользователями, — это поможет принять решение о покупке, но прежде всего необходимо проконсультироваться с врачом и крайне важно ознакомиться с инструкцией по применению Неомидантан. На нашем сайте Поиска Лекарств есть множество отзывов на лекарства различной ценовой категории, которые помогут найти вам аналоги Неомидантан вне зависимости от вашего бюджета.
Скидки на Неомидантан в аптеках могут предоставляться по дисконтным картам или согласно проводимых акций в различных аптеках, поэтому о деталях покупки уточняйте непосредственно в аптеках или следите за обновлением цен на Неомидантан на сайте Поиска Лекарств. Мы регулярно обновляем цены на лекарства и у нас всегда актуальная информация.
Лекарственная форма
капсулы
Состав
Описание
Твёрдые желатиновые капсулы № 0 белого цвета. Содержимое капсул — порошок от белого до почти белого цвета.
Фармакологическое действие
Фармакодинамика
Противопаркинсоническое средство, трициклический симметричный адамантамин. Блокирует глутаматные NMDA-рецепторы (в том числе чёрной субстанции), тем самым снижая чрезмерное стимулирующее влияние кортикальных глутаматных нейронов на неостриатум, развивающееся на фоне недостаточности выделения дофамина. Уменьшая поступление ионизированного Са2+ в нейроны, снижает возможность их деструкции. В большой степени влияет на скованность (ригидность и брадикинезию).
Фармакокинетика
Препарат хорошо всасывается из желудочно-кишечного тракта. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 3–4 ч. Стационарная концентрация при дозе 200 мг в день устанавливается в течение 3 дней. 60–70 % действующего вещества связывается с белками плазмы. Объём распределения — от 5 до 10 л/кг, увеличивается у пациентов старческого возраста. Амантадин преодолевает гематоэнцефалический барьер, плацентарный барьер; проникает в материнское молоко.
Амантадин незначительно метаболизируется в печени.
Период полувыведения у пациентов с нормальной функцией почек около 15 (10–30) ч. Выведение замедляется у пожилых пациентов и при нарушении функции почек. 90 % выводятся с мочой в неизменном виде.
При почечной недостаточности возможна кумуляция.
Показания
Синдром паркинсонизма и идиопатическая болезнь Паркинсона.
Противопоказания
- Повышенная чувствительность к компонентам препарата,
- печёночная недостаточность,
- хроническая почечная недостаточность,
- тиреотоксикоз,
- эпилепсия,
- закрытоугольная глаукома,
- гиперплазия предстательной железы,
- артериальная гипотензия,
- сердечная недостаточность Ⅱ–Ⅲ стадии по классификации NYHA,
- беременность и период кормления грудью,
- дети до 18 лет,
- одновременный приём мемантина, триамтерена, гидрохлоротиазида,
- дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция (так как препарат содержит лактозу).
С осторожностью
С осторожностью назначать при ортостатической артериальной гипотензии, аллергическом дерматите, алкоголизме, психических расстройствах (в том числе в анамнезе), включая психозы, ажитацию, предделирий, делириозный психоз, а также пациентам пожилого возраста.
Беременность и лактация
Препарат противопоказан при беременности и в период грудного вскармливания, поскольку амантадин проникает через плацентарный барьер и обнаруживается в материнском молоке.
Способ применения и дозы
Внутрь после еды. Капсулы следует проглатывать целиком, не разжёвывая, запивая достаточным количеством жидкости.
Болезнь Паркинсона. Начальная доза — 100 мг (одна капсула) в день. Через неделю дозу увеличивают до 100 мг 2 раза в день, обычно в сочетании с другими противопаркинсоническими средствами. Отдельным пациентам необходима повышенная доза. Максимальная суточная доза — 400 мг.
Пациентам с почечной недостаточностью уменьшают дозу и/или увеличивают интервал между приёмами (см. таблицу).
|
Клиренс креатинина мл/мин |
Доза |
|
<15 |
Применение противопоказано |
|
15–35 |
100 мг каждый второй — третий день |
|
>35 |
100 мг каждый день |
У пациентов пожилого возраста применяют сниженные дозы.
Применение препарата прекращают постепенно, так как резкая отмена препарата может усилить симптоматику паркинсонизма.
Если Вы забыли принять очередную дозу, примите следующую дозу в обычное время. Никогда не принимайте двойную дозу для замещения пропущенной дозы.
Побочные эффекты
Нарушения со стороны нервной системы: двигательное или психическое возбуждение, головная боль, головокружение, раздражительность, бессонница, тремор, психические расстройства, очень редко — судороги.
Нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы: сердечная недостаточность, тахикардия, ортостатическая гипотензия, аритмогенное действие, периферический отёк (голеней, лодыжек).
Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта: часто — диспепсические нарушения (сухость во рту, тошнота, рвота, понос, запор), отсутствие аппетита.
Нарушения со стороны почек и мочевыводящих путей: острая задержка мочи (часто у пациентов с гипертрофией предстательной железы), полиурия, никтурия.
Нарушения со стороны органа зрения: редко — нечёткость зрения.
Нарушения со стороны кожи и подкожной клетчатки: дерматоз, появление голубоватой окраски кожи верхних и нижних конечностей («мраморная кожа»).
Передозировка
Симптомы: тошнота, рвота, тремор, расстройства координации движений, расширенные зрачки (слабо реагирующие на свет), задержка мочеиспускания, острый психоз с дезориентацией, галлюцинациями и агрессивным поведением, нечёткость зрения, нарушения дыхания и аритмия.
Лечение: промывание желудка, симптоматическая терапия: мероприятия для поддержания жизненно важных функций. Лишь небольшое количество препарата выводится при гемодиализе.
Взаимодействие
Лекарственные средства, стимулирующие центральную нервную систему и этанол, увеличивает риск развития побочных эффектов. Усиливает действие леводопы, психостимуляторов. Совместим с центральными холинолитиками и другими противопаркинсоническими средствами.
Неомидантан и
- бупропион: увеличивается риск развития побочных эффектов (с особой осторожностью бупропион следует применять пациентам с уже известным низким порогом судорог).
- мемантин: усиливается токсическое действие амантадина на центральную нервную систему (одновременное применение противопоказано).
- метилдопа: увеличивается риск развития экстрапирамидных побочных эффектов.
- метоклопрамид: увеличивается риск развития экстрапирамидных побочных эффектов.
- тетрабеназин: увеличивается риск развития экстрапирамидных побочных эффектов.
Особые указания
Внезапное прекращение лечения пациентов, которые одновременно применяют нейролептические средства, может привести к развитию злокачественного нейролептического синдрома.
Терапевтический эффект противопаркинсонических средств развивается постепенно.
Сведения об эффективности в лечении экстрапирамидных расстройств на фоне лечения антипсихотическими средствами (лекарственный паркинсонизм) противоречивы. Пациентам со склонностью к сердечно-сосудистой недостаточности при появлении ускоренного сердцебиения, головокружения и потери сознания следует незамедлительно прекратить применение препарата и проконсультироваться с врачом.
Лечение амантадином следует немедленно прекратить при появлении ускоренного сердцебиения, головокружения и/или обморока. Пациента необходимо наблюдать в течение 24 часов на предмет удлинения интервала QT. Если QT интервал не удлинен, лечение может быть продолжено, с учётом противопоказаний и взаимодействий амантадина с другими лекарственными средствами.
У пациентов, длительно принимающих Неомидантан, часто наблюдается ливедо сетчатое (сине — фиолетовый окрас кожи).
У пациентов с застойной сердечной недостаточностью при длительном применении амантадина может образоваться периферийный отёк (обычно не скорее, чем через 4 недели). Это может происходить до или во время ливедо сетчатого. Просим проконсультироваться с врачом, поскольку возможно необходимо снизить дозу или прекратить лечение препаратом Неомидантан.
У пациентов с почечной недостаточностью может развиться интоксикация (отравление). Пациентам, у которых возникают проблемы с мочеиспусканием, следует проконсультироваться с врачом.
Лечение нельзя прекращать внезапно, так как возможно резкое обострение заболевания.
Употребление алкоголя во время приёма препарата противопоказано.
Влияние на способность управлять транспортными средствами или работать с механизмами
В период лечения необходимо воздержаться от управления автотранспорта и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты реакции.
Форма выпуска
Капсулы по 100 мг.
Хранение
Хранить в сухом, защищённом от света месте при температуре не выше 25 °C. Хранить в недоступном для детей месте.
Срок годности
5 лет. Не использовать по истечении срока годности, указанного на упаковке.
Условия отпуска из аптек
Отпускают по рецепту
Классификация
-
Фармакотерапевтическая группа
-
АТХ
-
Действующее вещество
Инструкция для медицинского применения препарата НЕОМИДАНТАН
Состав:
действующее вещество: амантадин;
1 капсула содержит амантадина гидрохлорида 100 мг;
вспомогательные вещества: лактоза, крахмал картофельный, кислота стеариновая.
Лекарственная форма. Капсулы.
Фармакотерапевтическая группа. Допаминергические средства.
Код АТС N04ВВ01.
Клинические характеристики..
Показания. Болезнь Паркинсона (включая ту, что вызвана лекарственными средствами), профилактика и ранняя терапия гриппа типа А, постгерпетическая невралгия.
Противопоказания. Повышенная чувствительность к аманадину или других компонентов препарата. Эпилепсия, психозы и тяжелая почечная недостаточность, язва желудка. Наличие экзогенных психозов в анамнезе. Беременность и лактация. Детский возраст до 10 лет.
Относительными противопоказаниями являются доброкачественная гиперплазия простаты, закрытоугольная глаукома.
Способ применения и дозы. Препарат назначают внутрь, после еды, капсулу следует глотать целой, запивая небольшим количеством воды.
Болезнь Паркинсона: по 1 капсуле (100 мг) в сутки. Через неделю после начала лечения дозу увеличивают до 100 мг дважды в сутки, обычно в сочетании с другими противопаркинсоническими средствами. Интервал между дозами должен быть не менее 6 часов.
Во время терапии может развиться привыкание, поэтому через некоторое время необходимо увеличивать дозу. Максимальная суточная доза составляет 400 мг. Людям пожилого возраста и больным с почечной недостаточностью ее уменьшают. Лицам старше 65 лет назначается суточная доза 100 мг. Лечение рекомендуется проводить курсами с перерывом в 2 — 3 недели.
Грипп типа А: взрослым и детям старше 10 лет назначают по 200 мг в сутки (по 100 мг на прием) в течение 4 — 5 дней.
Для профилактики – по 100 мг в сутки, обычно в течение 10 дней или 2 — 3 недели после вакцинации против гриппа.
Взрослым и пациентам пожилого возраста назначают по 100 мг в сутки с интервалом не менее 1 дня.
Постгерпетическая невралгия: 100 мг 2 раза в сутки в течение 14 дней. При необходимости продлить курс лечения еще на 14 дней.
Больным с патологией почек следует назначать меньшую дозу и/или с интервалом, указанным в следующей таблице.
Клиренс креатинина, мл/мин
Доза
< 15
Противопоказано
15 – 35
100 мг каждый второй — третий день
> 35
100 мг ежедневно
Применение препарата пациентам пожилого возраста с клиренсом креатинина менее 60 мл/мин противопоказано.
В случае, если прием одной или нескольких доз пропущен, продолжают прием в ранее назначенных дозах.
Побочные реакции. Препарат относительно хорошо переносится. Возможны нервозность, ухудшение концентрации, нарушения сна, головокружение, судороги, спутанность сознания, галлюцинации, психозы параноидального характера, помутнение зрения, нарушение со стороны желудочно-кишечного тракта – диспепсия, в отдельных случаях – livedo reticularis (переходная сетчатая синевато-красная окрашенность кожи) и периферический отек, задержка мочи (у предрасположенных пациентов). В единичных случаях – лейкопения, кожные высыпания. В этих случаях дозу уменьшают или прекращают лечение. При необходимости назначают симптоматическую терапию.
Передозировка.
Симптомы: увеличение зрачков, которые слабо или совсем не реагируют на свет, задержка мочи, нарушение кислотно-щелочного баланса организма, острый психоз с дезориентацией, зрительными галлюцинациями и агрессивным поведением, нарушение дыхания и сердечная аритмия. Возможны кома, остановка дыхания и сердечной деятельности в течение нескольких часов после передозировки. Для задержки всасывания препарата проводят промывание желудка или вызывают рвоту. Обеспечить поддержание жизненно важных функций, гидратацию. Для быстрого выведения препарата создают кислую реакцию мочи. Лишь небольшое количество препарата выводится с помощью гемодиализа. Для уменьшения симптомов со стороны центральной нервной системы взрослым рекомендуется физостигмин в дозе 1 — 2 мг внутривенно, при необходимости повторно, но не более 2 мг в час. Для устранения психозов применяют аминазин.
Применение в период беременности или кормления грудью. Противопоказано.
Дети.
Не назначают препарат детям до 10 лет.
Особые меры безопасности. Следует соблюдать осторожность при нарушениях функции печени/почек, пациентам пожилого возраста и больным тиреотоксикоз. В случае сердечной недостаточности возможно усиление отеков.
Особенности применения.
Во время лечения Неомидантаном следует выпивать не менее 2 л жидкости в сутки. Прием препарата прекращают постепенно, поскольку внезапное прекращение может ухудшиться течение болезни Паркинсона.
Во время лечения Неомидантану нельзя употреблять алкогольные напитки.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами
Пациентам, у которых наблюдаются побочные эффекты со стороны центральной нервной системы (нервозность, ухудшение концентрации, нарушения сна, головокружение, судороги, спутанность сознания, галлюцинации, психозы параноидального характера, помутнение зрения) следует воздерживаться от управления автотранспортными средствами или работать с потенциально опасными механизмами.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Можно комбинировать с холинолитическими средствами. Эффективной является комбинация с другими противопаркинсоническими лекарственными средствами, поскольку их действие потенцируется, а также усиливаются побочные эффекты. Препарат позволяет уменьшать дозы леводопы и холинергических средств. Нельзя принимать одновременно с диуретическими средствами (триамтерен и гидрохлортиазид).
Неомидантан в сочетании с:
антигипертензивными средствами (метилдофа и метиросин) – усиливаются экстрапирамидные расстройства (дискинезии, тремор):
антихолинергическими средствами – усиливаются атропиноподобные побочные явления (сухость во рту, повышение частоты сердечных сокращений, нарушение зрения, запор);
антипсихотическими средствами – усиливаются экстрапирамидные побочные действия;
антагонистами дофаминовых рецепторов (метоклопрамид и домперидон, тетрабеназин) – усиливаются экстрапирамидные расстройства.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика. Амантадин действует как дофаминергичний средство, способствует высвобождению дофамина из нейрональных депо и повышает чувствительность дофаминергических рецепторов к дофамину. Эффективен при ригидных и брадикинетичних формах паркинсонизма: понижает мышечный тонус, повышает активность и подвижность. В меньшей степени влияет на тремор.
Неомидантан действует также как противовирусное средство, тормозит проникновение вибриона в клетку и высвобождение генетического материала вируса после проникновения.
Фармакокинетика. Препарат хорошо (55 — 90%) всасывается из желудочно-кишечного тракта, максимальная концентрация в плазме крови достигается через 4 часа. 60 — 70% принятой однократной пероральной дозы связывается с белками плазмы. Период полувыведения активного вещества составляет 11 — 15 ч для пациентов с нормальной функцией почек. Элиминация замедляется у пациентов пожилого возраста и в случаях нарушения функции почек. Из организма амантадин выводится в основном с мочой.
Амантадин проходит через гематоэнцефалический барьер, его концентрация в ликворе достигает половины от концентрации в крови. Препарат проникает в материнское молоко.
Фармацевтические характеристики.:
Основные физико-химические свойства: твердые желатиновые капсулы №0 белого цвета, содержащие порошок от белого до почти белого цвета.
Несовместимость. Неизвестно.
Срок годности. 3 года.
Условия хранения. Хранить в недоступном для детей, сухом месте при температуре не выше 25ºС.
Ключевые слова: неомидантан инструкция, неомидантан применение, неомидантан состав, неомидантан отзывы, неомидантан аналоги, неомидантан дозировка, лекарство неомидантан, неомидантан цена, неомидантан инструкция по применению.
Состав
діюча речовина: амантадин;
1 капсула містить амантадину гідрохлориду 100 мг;
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; кислота стеаринова.
Лікарська форма
Капсули.
Фармакотерапевтична група
Допамінергічні засоби, похідні адамантану. Код АТС N04В В01.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Амантадин блокує NMДА-глутаматні рецептори, а також діє як дофамінергічний засіб, сприяє вивільненню дофаміну з нейрональних депо і підвищує чутливість дофамінергічних рецепторів до дофаміну. Ефективний при ригідних і брадикінетичних формах паркінсонізму: знижує м’язовий тонус, підвищує активність і рухливість. Меншою мірою впливає на тремор.
Амантадин діє також як противірусний засіб, гальмує проникнення вібріону у клітину і вивільнення генетичного матеріалу вірусу після проникнення.
Фармакокінетика.
Препарат добре (55-90 %) всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 4 годин. Ступінь зв’язування з білками плазми крові – 60-70 %. Період напіввиведення активної речовини становить 11-15 годин для пацієнтів із нормальною функцією нирок. Елімінація уповільнюється в осіб літнього віку і в пацієнтів із порушеннями функції нирок. З організму амантадин виводиться в основному із сечею.
Амантадин проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр, його концентрація у лікворі досягає половини від концентрації у крові. Препарат проникає у грудне молоко.
Основні фізико-хімічні властивості
тверді желатинові капсули № 0 білого/білого кольору, які містять порошок білого або майже білого кольору.
Показания
- Хвороба Паркінсона (включаючи ту, що спричинена лікарськими засобами).
- Лікування та профілактика грипу типу А, спричиненого чутливими до амантадину вірусами.
- Постгерпетична невралгія.
Противопоказания
Підвищена чутливість до амантадину або до будь-якого іншого компонента препарату. Епілепсія, інші судомні напади, психози; тяжка ниркова недостатність; виразкова хвороба (у тому числі в анамнезі).
Способ применения и дозы
Препарат призначають внутрішньо, після їди. Капсули слід ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю води.
Хвороба Паркінсона – початкова доза — по 1 капсулі (100 мг) 1 раз на добу протягом перших
7 днів. Через 1 тиждень після початку лікування дозу збільшують до 100 мг 2 рази на добу, зазвичай у поєднанні з іншими протипаркінсонічними засобами. Інтервал між дозами повинен бути не менше 6 годин.
Під час терапії може розвинутися звикання, тому через деякий час необхідно збільшувати дозу. Максимальна добова доза становить 400 мг.
Пацієнтам літнього віку та хворим із нирковою недостатністю дозу зменшують. Для пацієнтів віком 65 років і старше добова доза становить 100 мг. Лікування рекомендується проводити курсами з перервою у 2-3 тижні.
Лікування грипу типу А: дорослим і дітям старше 10 років – по 100 мг 2 рази на добу протягом 4-5 днів.
Профілактика грипу типу А — дорослим і дітям старше 10 років – по 100 мг 1 раз на добу, зазвичай протягом 10 днів або 2-3 тижні після вакцинації проти грипу.
Пацієнтам літнього віку – 100 мг 1 раз на добу з інтервалом не менше 1 дня.
Постгерпетична невралгія – 100 мг 2 рази на добу протягом 14 днів. При необхідності можна продовжити курс лікування ще 14 днів.
При порушенні функції нирок зменшують дозу або збільшують інтервал між прийомами. При швидкості клубочкової фільтрації більше 35 мл/хв доза становить 100 мг кожний день, при 15-35 мл/хв – 100 мг кожний 2-3-й день, менше 15 мл/хв – застосування протипоказано.
Пацієнтам літнього віку слід застосовувати знижені дози.
У разі, якщо прийом однієї або кількох доз пропущений, продовжують прийом у раніше призначених дозах.
Побочные реакции
Побічні реакції на амантадин частіше легкого ступеня і мають минущий характер. Як правило, з’являються протягом 2-4 днів від початку лікування і швидко проходять після припинення прийому препарату.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія.
Порушення з боку обміну речовин і живлення: відсутність апетиту.
Порушення з боку психіки: делірій, суїцидальні думки та наміри, стан гіпоманії та манії, галюцинації, нічні кошмари, психози, у тому числі параноїдальні екзогенні психози, які супроводжуються зоровими галюцинаціями — частіше спостерігаються при сумісному застосуванні з антихолінергічними препаратами і у пацієнтів, схильних до психічних розладів, зміна лібідо.
Порушення з боку нервової системи: тривожність, запаморочення, головний біль, сонливість, безсоння, слабкість, збудження, атаксія, нечітка мова, погіршення концентрації уваги, дратівливість, депресія, міалгія, парестезії, сплутаність свідомості, дезорієнтація, психоз, тремор, судоми, дискінезія, ступор, злоякісний нейролептичний синдром.
Порушення з боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, серцева недостатність, серцева аритмія, тахікардія, подовження інтервалу QT.
Порушення з боку органів зору: зниження гостроти зору, ураження рогівки (точкове субепітеліальне помутніння, яке може бути пов’язане з поверхневим точковим кератитом), набряк епітелію рогівки, окулогірні кризи, мідріаз.
Судинні порушення: ортостатична гіпотензія, периферичні набряки, «мармурова шкіра» (поява сітчасто-фіолетового відтінку шкіри), асоційована іноді з набряком гомілковостопного суглоба — може виникати після прийому високих доз препарату або застосування впродовж тривалого періоду.
Порушення з боку травного тракту: нудота, відчуття сухості у роті, анорексія, блювання, запор, діарея, оборотне підвищення активності печінкових ферментів.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: посилене потовиділення, шкірні висипання, екзематозний дерматит, свербіж, підвищена чутливість до дії світла.
Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів: нетримання сечі, затримка сечі у хворих із гіперплазією передміхурової залози.
Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості при непереносимості будь-якого компонента препарату.
Загальні розлади: периферичний набряк нижніх кінцівок, гіпертермія.
При прояві будь-яких побічних ефектів необхідно звернутися до лікаря.
Передозировка
Значне місце при передозуванні амантадином займають симптоми гострого психозу та нервово-м’язові порушення.
Симптоми. Гострий психоз і дезорієнтація, агресивна поведінка, помутніння зору, гіпервентиляція, гіперрефлексія, руховий неспокій, судоми, екстрапірамідні явища, торсіонні спазми, розширення зіниць, дисфагія, сплутаність свідомості, делірій, зорові галюцинації, міоклонус, нудота, блювання, сухість у роті, набряк легенів, дихальна недостатність, респіраторний дистрес-синдром, гіпертонія, серцева аритмія, синусова тахікардія, напад стенокардії. Можлива кома, зупинка дихання та серця, раптова коронарна смерть протягом кількох годин після передозування. Можливе порушення функції нирок, у тому числі підвищення азоту сечовини і зниження кліренсу креатиніну, затримка сечі.
Прийом амантадину у дозі 1 г та більше може призвести до летального наслідку.
Лікування. Специфічного антидоту немає. Для запобігання всмоктування препарату необхідно викликати блювання або промити шлунок (якщо пацієнт притомний), прийняти активоване вугілля; забезпечити підтримку життєво важливих функцій організму, адекватну гідратацію. Для швидкого виведення препарату забезпечують кислу реакцію сечі. За допомогою гемодіалізу виводиться невелика кількість препарату. Рекомендовано ретельний моніторинг артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, ЕКГ, функції дихання, температури тіла, для своєчасного виявлення розвитку артеріальної гіпотензії та серцевої аритмії і, при необхідності, їх лікування. Для зменшення вираженості симптомів з боку центральної нервової системи дорослим рекомендується призначати фізостигмін у дозі 1-2 мг внутрішньовенно, при необхідності повторно, але не більше 2 мг на годину. При затримці сечі – необхідно провести катетеризацію сечового міхура. Для зняття психозів застосовують хлорпромазин.
Применение в период беременности или кормления грудью
Амантадин протипоказано застосовувати у період вагітності і жінкам, які планують вагітність. Препарат протипоказаний у період годування груддю, оскільки він проникає у грудне молоко. У випадку необхідності застосування препарату, годування груддю слід припинити.
Діти
Препарат застосовують дітям від 10 років для лікування та профілактики грипу типу А.
Особливості застосування
З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам літнього віку, пацієнтам із психічними порушеннями (сплутаність свідомості, галюцинації, ажитація), порушеннями функцій печінки або нирок, пацієнтам літнього віку, пацієнтам із тиреотоксикозом; гіперплазією передміхурової залози; рецидивною екземою; із серцево-судинними захворюваннями, включаючи порушення ритму та проводимості, пацієнтам з артеріальною гіпотензією, порушеннями електролітного балансу, при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які впливають на центральну нервову систему (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У пацієнтів із нирковою недостатністю може розвинутися інтоксикація. У разі порушення сечовипускання пацієнт має звернутися до лікаря.
Є повідомлення щодо підвищення концентрації ензимів печінки у хворих із порушеннями функції печінки.
Пацієнти зі схильністю до серцево-судинної недостатності повинні знаходитися під наглядом лікаря. Таким пацієнтам 24 години на добу слід проводити моніторування інтервалу QT. Якщо інтервал QT непролонгований, лікування можна продовжити, враховуючи протипоказання і взаємодію з іншими лікарськими засобами. Лікування негайно слід припинити при підвищенні частоти серцевих скорочень, запамороченні та/або втраті свідомості.
Зважаючи на антихолінергічну дію амантадину, його не можна застосовувати хворим із закритокутовою глаукомою.
У пацієнтів, які приймають амантадин протягом тривалого часу часто спостерігають Livedo reticularis («мармурова шкіра»). При застійній серцевій недостатності під час лікування може розвинутися периферичний набряк (зазвичай не раніше, ніж через 4 тижні після початку застосування). Набряк може спостерігатися одночасно або до появи Livedo reticularis. У цих випадках слід знизити дозу або припинити застосування препарату Набряк не пов’язаний із затримкою рідини або натрію в організмі; набряк може викликати підвищення проникності судин.
Лікування амантадином не можна припиняти раптово, оскільки це може призвести до погіршення перебігу хвороби Паркінсона, появи симптомів, притаманних злоякісному нейролептичному синдрому, а також розвитку когнітивних порушень таких як: кататонія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, погіршення психічного стану, марення.
Не слід різко припиняти прийом амантадину пацієнтам, які одночасно застосовують нейролептики, у зв’язку з можливим ризиком розвитку злоякісного нейролептичного синдрому або індукованої нейролептиком кататонії.
Дуже рідкісні випадки, коли злоякісний нейролептичний синдром спостерігався при ізольованому застосуванні амантадину. У цих випадках необхідна негайна інтенсивна симптоматична та підтримуюча терапія.
Повідомлялося про суїцидальні спроби та суїцидальні ідеї у пацієнтів при застосуванні амантадину. З метою попередження виникнення суїцидальних думок та намірів препарат необхідно призначати у мінімальних ефективних дозах.
У деяких пацієнтів при тривалому застосуванні препарату можуть виникнути периферичні набряки. Це слід враховувати особам із хронічною серцевою недостатністю.
Препарат не слід застосовувати пацієнтіам із закритокутовою глаукомою.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат.
В період лікування препаратом рекомендується випивати не менше 2 л рідини на день.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
Пацієнтам, у яких спостерігаються побічні ефекти з боку центральної нервової системи або органів зору (знервованість, погіршення концентрації уваги, порушення сну, запаморочення, судоми, сплутаність свідомості, галюцинації, психози параноїдального характеру, помутніння зору), слід утримуватися від керування автотранспортними засобами або роботи з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Можлива комбінація амантадину з антихолінергічними засобами та з іншими протипаркінсонічними засобами.
У комбінації з іншими протипаркінсонічними препаратами спостерігається взаємне посилення терапевтичної дії. Препарат дозволяє знизити дозу леводопи і антихолінергічних засобів. Однак, одночасне застосування амантадину і антихолінергічних засобів або леводопи може посилити сплутаність свідомості, галюцинації, нічні кошмари, психічні розлади, порушення з боку травного тракту або інші атропіноподібні побічні ефекти (сухість у роті, підвищена частота серцевих скорочень, порушення зору, запор тощо)
У поодиноких випадках можливе погіршення психотичних симптомів у пацієнтів, які одночасно приймають амантадин і нейролептичні засоби.
Одночасне застосування амантадину і лікарських засобів або речовин, які діють на центральну нервову систему (у тому числі і спиртовмісні засоби), може посилити токсичний вплив на неї. У таких випадках рекомендований ретельний нагляд за пацієнтом.
Слід уникати одночасного прийому діуретиків і амантадину – одночасне застосування діуретиків типу тріамтерен/гідрохлоротіазид може знизити виведення амантадину з плазми крові, що призведе до токсичних концентрацій останнього у плазмі крові.
Ризик токсичної дії на центральну нервову систему підвищується при одночасному застосуванні амантадину і мемантину. Протипоказаний одночасний прийом з мемантином.
При одночасному застосуванні бупропіону і амантадину збільшується ризик побічних ефектів (з особливою обережністю слід застосовувати пацієнтам із низьким порогом судомної активності).
Амантадин у поєднанні з:
антигіпертензивними засобами (метилдопа і метиросин) – посилюються екстрапірамідні розлади (дискінезії, тремор):
антихолінергічними засобами – посилюються атропіноподібні побічні явища (сухість у роті, підвищення частоти серцевих скорочень, порушення зору, запор тощо);
антипсихотичними засобами – посилюються екстрапірамідні побічні ефекти;
антагоністами дофамінових рецепторів (метоклопрамід і домперидон, тетрабеназин) – посилюються екстрапірамідні розлади.
У період лікування амантадином не можна вживати алкоголь.
Протипоказане одночасне застосування амантадину і лікарських засобів, що подовжують QT-інтервал.
Условия хранения
Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.,
Термін придатності
5 років.
Упаковка
По 10 капсул у блістері. По 5 блістерів у пачці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Регистрационные данные
Инструкция для: Неомидантан капсулы по 100 мг №50 (10х5)
Производитель: Олайнфарм, АО, Латвия
Фарм. группа: Допаминергические средства, производные адамантана.
Регистрация: № UA/6205/01/01 від 12.06.2017. Наказ № 640 від 12.06.2017
МНН: Amantadine
Код АТХ:
(N)
Средства, действующие на нервную систему
(N04)
Противопаркинсонические препараты
(N04B)
Допаминергические средства
(N04BB)
Производные адамантанов
(N04BB01)
Амантадин