Каптопрес
- Список товаров
- Инструкции
-
Цены в аптеках
-
Аналоги
С этим товаром покупают
Редакторская группа
Дата создания: 27.04.2021
Дата обновления: 24.09.2023
Автор
Рецензент
Каптопрес
Каптопрес — украинский препарат-генерик, который выпускается фармацевтической компанией «Дарница» и относится к комбинированным антигипертензивным средствам, которые используют в лечении гипертонии.
В составе медпрепарата — два компонента:
- Каптоприл, который входит в группу ингибиторов АПФ и оказывает гипотензивный эффект — тормозит преобразование ангиотензина I в гормон — ангиотензин II. Это способствует понижению периферического сопротивления в сосудах и преднагрузки на сердечную мышцу, устойчивости к действию физических нагрузок и снижению давления.
- Гидрохлоротиазид, который относится к представителям тиазидных диуретиков и оказывает мочегонный эффект — препятствует обратному всасыванию воды в канальцах нефронов, регулирует водно-электролитный баланс и усиливает фармакологическое действие каптоприла.
Отличия от лекарств-аналогов
- Медикамент действует спустя 15–20 минут после попадания в организм.
- У медпрепарата нет эффекта первой дозы, который вызывает резкое понижение давления, когда пациент принимает первую таблетку.
- Каптопрес относится к препаратам первой рекомендации, так как действует шесть — восемь часов и назначается кардиологами для лечения пожилых пациентов, препятствует нарушению кровоснабжения в головном мозге и развитию сердечной недостаточности.
Форма выпуска и дозировки
Медикамент выпускается в таблетках — по 20 штук в упаковках производителя — и называется:
- Каптопрес-Дарница, содержат 50 мг каптоприла и 25 миллиграмм гидрохлортиазида;
- Каптопрес 12,5-Дарница, в составе которого — 50 мг каптоприла и 12,5 мг гидрохлортиазида.
Украинские аналоги лекарства — Нормопрес и Капотиазид — продаются в аптеках.
Показания к применению
Таблетки Каптопрес назначаются пациентам в терапии артериальной гипертензии первой — третьей степеней тяжести. Лекарство помогает снизить давление при гипертоническом кризе, так как действует через пятнадцать — двадцать минут после попадания в организм.
Купить таблетки Каптопрес можно с помощью сайта МИС Аптека 9-1-1. Актуальная цена таблеток Каптопрес указана в каталоге сайта МИС Аптека 9-1-1.
Противопоказания к применению
Лекарство Каптопрес в таблетках не назначают при:
- повышенной чувствительности у пациентов к действующим и вспомогательным веществам медикамента и препаратам, которые входят в группы ингибиторов АПФ и мочегонных, относящихся к сульфонамидам;
- ангионевротическом отеке генетического происхождения или таком, который возникает при приеме ингибиторов АПФ;
- наследственном нарушении в пигментном обмене;
- тяжелых нарушениях функции печени (печеночной коме и прекоме);
- анурии;
- состояние после пересадке почки;
- сужении просвета почечной артерии и повышении концентраций метаболитов, которые содержат азот, в моче;
- первичном гиперальдостеронизме;
- гиповолемии;
- понижении содержания натрия и калия в крови;
- гиперкальциемии;
- подагре;
- беременности, из-за нарушения маточного и плацентарного кровотока, которое приводит к задержке роста у младенца;
- кормлении грудью, потому что компоненты медпрепарата проникают в молоко матери.
Медикамент не используют в лечении детей до 18 лет, так как нет информации о безопасности назначения в педиатрии.
Побочные действия
Препарат Каптопрес вызывает такие побочные реакции:
- расстройства функций желудочно-кишечного тракта, которые проявляются тошнотой, болью в желудке и рвотой, снижением аппетита и сухостью во рту, стоматитом, пептической язвой и нарушением стула;
- дисфункции печени в виде желтухи, гепатита и гипербилирубинемии;
- нарушения сердечно-сосудистой и кровеносной систем, которые осложняются учащением сердечного ритма, стенокардией, понижением артериального давления и кардиогенным шоком, синдромом Рейно, гиперемией и бледностью кожи, апластической и гемолитической анемией, агранулоцитозом, уменьшением количества лейкоцитов, тромбоцитов, нейтрофилов и эритроцитов в крови;
- дисфункции нервной системы в виде трудностей при засыпании, головных болей и головокружения, нарушений зрения и вкусовых ощущений, шума в ушах, покалывания рук или ног, инсульта;
- затруднения дыхания, которые сопровождаются кашлем, одышкой и аллергическим насморком;
- боли, которые локализуются в груди, мышцах и суставах;
- спазмы в мышцах;
- импотенцию;
- увеличение размеров грудных желёз;
- алопецию;
- сбои в работе почек, которые характеризуются почечной недостаточностью;
- увеличение или уменьшение объёма мочи, которая выделяется днём;
- аллергии, которые сопровождаются кожным зудом и высыпаниями, отеком Квинке и крапивницей, эритемой и усилением чувствительности кожи к воздействию солнечных лучей.
Лекарственное средство повышает содержание в плазме крови ионов кальция и азота, мочевины и креатинина.
Особенности применения
Лекарственное средство применять с осторожностью пациентам с нарушением водно-электролитного баланса (вследствие интенсивной мочегонной терапии, диареи, рвоты, диеты с пониженным содержанием натрия) и пациентам на гемодиализе, поскольку возможно развитие артериальной гипотензии. Перед применением лекарственного средства следует провести коррекцию водно-электролитного баланса.
При лечении тиазидами возможно снижение глюкозотолерантности. Может возникнуть необходимость в модификации доз противодиабетических средств, в том числе инсулина. На фоне терапии тиазидами может манифестировать латентный сахарный диабет.
У пациентов, получающих тиазиды, могут развиваться реакции гиперчувствительности при наличии аллергии или бронхиальной астмы в анамнезе, а также если пациенты ранее не страдали этими заболеваниями.
Взаимодействие
При одновременном применении препарата с такими лекарственными средствами возможно:
- с диуретиками (тиазидные или петлевые) — риск развития артериальной гипотензии вследствие дегидратации, вызванной приемом высоких доз диуретиков. Гипотензивный эффект можно уменьшить путем прекращения применения диуретиков, увеличения потребления объема жидкости и соли, уменьшения начальных доз каптоприла;
- с α- и β-адреноблокаторами, блокаторами кальциевых каналов пролонгированного действия и другими гипотензивными средствами, органическими нитратами, ингибиторами МАО, снотворными средствами (нитразепам), транквилизаторами (алпразолам) — усиление гипотензивного действия лекарственного средства; комбинацию данных лекарственных средств применять с осторожностью;
- с этанолсодержащими лекарственными средствами и напитками, барбитуратами, наркотическими средствами, нейролептиками, трициклическими антидепрессантами — усиление гипотензивного действия лекарственного средства и ортостатической гипотензии;
- с симпатомиметиками, эстрогенами, метанамином — ослабление гипотензивного действия лекарственного средства, поэтому следует тщательно контролировать показатели артериального давления у пациента;
- с нестероидными противовоспалительными средствами — ослабление гипотензивного действия лекарственного средстваа и снижение функции почек с повышением концентрации калия в плазме крови; редко возможно развитие острой почечной недостаточности, особенно у больных с нарушением функции почек. Комбинацию данных лекарственных средств применять с осторожностью. Перед началом лечения следует нормализовать водно-солевой обмен, во время лечения проводить периодический контроль функции почек. При применении больших доз салицилатов гидрохлоротиазид может усиливать их токсическое действие на центральную нервную систему;
- с препаратами, повышающими концентрацию калия в сыворотке крови (гепарин, циклоспорин, калийсберегающие диуретики — амилорид, спиронолактон, триамтерен), препаратами и добавками, содержащими калий — заметное увеличение концентрации калия в плазме крови; не рекомедуется одновременно применять комбинацию данных лекарственных средств. При одновременном назначении, при имеющейся гипокалиемии, их следует применять с большой осторожностью и с частым мониторингом концентрации калия в сыворотке крови;
- с аллопуринолом, прокаинамидом, иммуносупрессивными (азатиоприн) и цитостатическими средствами — угнетение кроветворения;
- с диазоксидом — усиление гипергликемического, гиперурикемического, гипотензивного действия; может быть необходимым периодический контроль уровня глюкозы в крови и концентрации мочевой кислоты;
- с анестетиками, недеполяризующими миорелаксантами, препаратами для инициирования наркоза (тубокурарина хлорид, галамина триэтиодид) — усиление действия вышеуказанных лекарственных средств; может потребоваться коррекция дозы и водно-солевого обмена перед проведением хирургической операции;
- с препаратами лития, солями кальция — усиление действия вышеуказанных лекарственных средств; не рекомедуется одновременно применять комбинацию данных лекарственных средств. Одновременное применение ингибиторов АПФ и лития может повлечь временное повышение уровня лития в сыворотке крови и интоксикацию литием. Одновременное применение ингибиторов АПФ и тиазидных диуретиков может дополнительно увеличить уровни лития в сыворотке крови и повысить риск интоксикации литием. Поэтому не рекомендуется одновременное применение каптоприла с литием. Если такая комбинация лекарственных средств необходима, то следует осуществлять тщательный мониторинг уровня лития в сыворотке крови;
- с сердечными гликозидами — повышение токсичности препаратов дигиталиcа (аритмии) на фоне гипокалиемии, вызванной гидрохлоротиазидом;
- с карбамазепином — повышение риска развития гипонатриемии; может быть необходимым периодический контроль уровня электролитов;
- с амфотерицином В, карбеноксолоном, глюкокортикостероидами, кортикотропином, стимулирующими слабительными средствами — усиление электролитного дисбаланса, в частности возникновение гипокалиемии;
- с метформином метаболический ацидоз у больных с нарушением функции почек;
- с метилдопой в отдельных случаях — гемолитическая анемия;
- с антидиабетическими препаратами, пероральными антикоагулянтами, препаратами для лечения подагры — ослабление действия вышеуказанных лекарственных средств; может потребоваться коррекция дозы лекарственных средств;
- с лекарственными средствами, на эффекты которых влияют изменения уровня калия в плазме крови, в том числе:
- антиаритмические средства класса Ι А (хинидин, гидрохинидин, дизопирамид), класса ΙΙΙ (амиодарон, соталол, дофетилид, ибутилид);
- нейролептики (тиоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифтороперазин, циамемазин, сульпирид, сультоприд, амисульприд, тиаприд, пимозид, галоперидол, дроперидол);
- другие средства: бепридил, цизаприд, дифеманил, эритромицин внутривенно, галофантрин, кетансерин, мизоластин, пентамидин, спарфлоксацин, терфенадин, винкамин внутривенно — существует риск развития аритмии типа «пируэт» на фоне возможной гипокалиемии и гипомагниемии; необходим периодический контроль уровня калия в плазме крови и электрокардиограммы;
- с прессорными аминами (норадреналин) — следует прекратить лечение препаратом за неделю до начала хирургической операции;
- с антацидами, едой, холестиполом, холестирамином — снижение всасывания и уменьшения биодоступности лекарственного средства;
- с пробенецидом — снижение выведения каптоприла;
- с йодсодержащими контрастными средствами — увеличение риска острой почечной недостаточности, особенно при введении больших доз, вследствие дегидратации, вызванной гидрохлоротиазидом. Перед введением йода необходимо нормализовать уровень жидкости в организме.
Лекарственные средства, на эффекты которых влияют изменения уровня калия в сыворотке крови. Рекомендуется периодический мониторинг уровня калия в сыворотке крови и ЭКГ-обследование, если гидрохлортиазид принимать одновременно с лекарственными средствами, на эффекты которых влияют изменения уровня калия в сыворотке крови (например гликозиды наперстянки и антиаритмические лекарственные средства), и лекарственных средств, вызывающих полиморфную тахикардию пируэтного типа (желудочковую тахикардию) (в том числе некоторые антиаритмические средства), поскольку гипокалиемия является фактором, способствующим развитию пируэтной тахикардии.
Часто задаваемые вопросы про Каптопрес
От чего Каптопрес?
Медикамент назначается больным, у которых доктор диагностирует артериальную гипертензию — заболевание, при котором показатели артериального давления превышают 140 на 80 мм ртутного столба и проверяются две — три недели в утренние, дневные и вечерние часы.
Как принимать Каптопрес?
Дозу лекарства назначает пациенту доктор, он же контролирует показатели крови: концентрации креатинина и ионов калия, мочевины, которые содержатся в плазме. Взрослые, у которых нет нарушений функций почек, глотают половину таблетки Каптопрес-12,5 перорально дважды в день за час до приема пищи и запивают водой. Дозировку повышают до одной таблетки, если не понижается давление. Больным, у которых не нарушается работа почек и объём крови, который расходуется на выведение креатинина, составляет 30–80 миллилитров в минуту, назначают 0,5 таблетки медпрепарата Каптопрес-12,5 с утра. Кардиологи разрешают в сутки пить две таблетки.
Как долго принимают Каптопрес?
Медикамент принимают двухмесячными — годичными курсами, так как терапия используется для достижения безопасных для здоровья больного цифр давления: систолического — 140, диастолического — 80 мм рт. ст.
Обратите внимание!
Описание препарата Каптопрес на этой странице — упрощенная авторская версия сайта apteka911, созданная на основании инструкции/ий по применению. Перед приобретением или использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с оригинальной инструкцией производителя (прилагается к каждой упаковке препарата).
Информация о препарате предоставлена исключительно с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению. Только врач может принять решение о назначении препарата, а также определить дозы и способы его применения.
Каптопрес: инструкции
Форма выпуска:
таблетки, по 10 таблеток в контурной ячеистой упаковке, по 2 контурные ячеистая упаковка в пачке
Состав:
1 таблетка содержит: каптоприла 50 мг, гидрохлоротиазида 12,5 мг.
Производитель:
Украина
Форма выпуска:
таблетки, по 10 таблеток в контурной ячеистой упаковке, по 2 контурные ячеистая упаковка в пачке
Состав:
1 таблетка содержит: каптоприла 50 мг, гидрохлоротиазида 25 мг
Производитель:
Украина
Динамика цен на «Каптопрес-Дарница табл. №20»
Каптопрес цена в Аптеке 911
| Название | Цена |
|---|---|
| Каптопрес-Дарница табл. №20 | 105.00 грн. |
| Каптопрес 12,5-Дарница табл. №20 | 90.40 грн. |
| ✅ Категория препаратов | Каптопрес |
| ✅ Количество препаратов в каталоге | 2 |
| ✅ Средняя цена препарата | 97.70 грн. |
| ✅ Самый дешевый препарат | 90.40 грн. |
| ✅ Самый дорогой препарат | 105.00 грн. |
Искать в других регионах
- Александрия
- Белая Церковь
- Борисполь
- Боярка
- Бровары
- Васильков
- Винница
- Горишние Плавни (Комсомольск)
- Днепр
- Дрогобыч
- Житомир
- Запорожье
- Ивано-Франковск
- Измаил
- Ирпень
- Каменское (Днепродзержинск)
- Кременчуг
- Кривой Рог
- Кропивницкий (Кировоград)
- Лозовая
- Лубны
- Луцк
- Львов
- Мукачево
- Николаев
- Никополь
- Новомосковск
- Обухов
- Одесса
- Павлоград
- Первомайск
- Полтава
- Ровно
- Самбор
- Смела
- Сумы
- Тернополь
- Ужгород
- Умань
- Фастов
- Харьков
- Херсон
- Хмельницкий
- Червоноград
- Черкассы
- Чернигов
- Черновцы
- Черноморск
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат не слід застосовувати під час вагітності та у період годування груддю.
Діти.
Даних про застосування препарату дітям немає.
Особливості застосування.
Перед початком лікування препаратом слід зменшити або повністю припинити прийом діуретиків.
Під час застосування препарату слід періодично визначати рівень електролів (зокрема калію), вміст сечовини та креатиніну у плазмі крові, картину периферичної крові.
Під час застосування препарату показана дієта з низьким вмістом натрію.
Під час застосування препарату не рекомендується вживати алкогольні напої.
Пацієнтам з порушенням водно-електролітного балансу (внаслідок інтенсивної сечогінної терапії, діареї, блювання, дієти зі зниженим вмістом натрію) та пацієнтам на гемодіалізі, препарат застосовувати з обережністю, оскільки можливий розвиток артеріальної гіпотензії. Перед застосуванням препарату слід провести корекцію водно-електролітного балансу.
Препарат слід застосовувати з обережністю хворим з вираженими порушеннями серцевої діяльності, пацієнтам літнього віку (понад 65 років). Призначення препарату цій категорії пацієнтів можливе тільки в умовах ретельного контролю артеріального тиску, функції нирок, стану водно-електролітного обміну.
Особливості застосування, пов’язані з наявністю у складі препарату гідрохлоротіазиду.
Препарат застосовувати з обережністю при порушенні функції печінки або при прогресуючих захворюваннях печінки, оскільки тіазидні діуретики можуть спричинити порушення водно-електролітного балансу, що може призвести до швидкого розвитку печінкової коми. Призначення препарату цій категорії пацієнтів можливе тільки в умовах ретельного контролю артеріального тиску, функції нирок, стану водно-електролітного обміну.
Препарат слід застосовувати з обережністю при порушенні функції нирок, оскільки тіазидні діуретики можуть спричинити азотемію. Також можлива кумуляція препарату. При прогресуванні захворювань нирок, що характеризуються підвищенням рівня залишкового азоту крові, слід ретельно оцінити доцільність продовження терапії та у разі необхідності припинити лікування.
Гіпотензивна дія гідрохлоротіазиду може посилюватися після симпатектомії.
У пацієнтів, які приймають гідрохлоротіазид, можливе загострення подагри через підвищення концентрації сечової кислоти, клінічне виявлення прихованої форми цукрового діабету, загострення системного червоного вовчака.
Під час лікування тіазидними діуретиками повідомлялося про випадки реакцій фоточутливості. Якщо під час застосування препарату виникають реакції фоточутливості, то препарат рекомендується відмінити. Якщо лікар вважає за необхідне повторне призначення діуретика, рекомендується захистити ділянки тіла, які піддаються впливу сонячних променів або штучного УФ-опромінення.
Гідрохлоротіазид може спричинити водно-електролітний дисбаланс (гіпокаліємія, гіпонатріємія та гіпохлоремічний алкалоз). Симптоми: сухість у роті, спрага, слабкість, млявість, сонливість, неспокій, біль у м’язах або судоми, м’язова слабкість, артеріальна гіпотензія, олігурія, тахікардія та шлунково-кишкові розлади, такі як нудота і блювання. Хоча одночасне застосування з каптоприлом зменшує ризик розвитку гіпокаліємії, спричиненої гідрохлоротіазидом, до групи високого ризику розвитку гіпокаліємії належать пацієнти з цирозом печінки, підвищеним діурезом, недостатнім пероральним заміщенням втрати електролітів, а також особи, які отримують терапію глюкокортикостероїдами або адренокортикотропним гормоном. У спекотну погоду у пацієнтів, схильних до набряків, може виникнути гіпонатріємія, зазвичай помірна і така, що не вимагає лікування.
Гідрохлоротіазид може спричинити гіперкальціємію. Тому перед проведенням аналізів щодо визначення функції паращитовидних залоз застосування препарату слід припинити.
Гідрохлоротіазид може підвищувати рівні холестерину і тригліцеридів, знижувати в крові вміст магнію та тиреоглобулінів, що зв’язують йод (без ознак порушень функції щитовидної залози).
Гідрохлоротіазид може стати причиною позитивного тесту на допінг.
Особливості застосування, пов’язані з наявністю у складі препарату каптоприлу.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 40 мл/хв). Початкові дози каптоприлу слід призначати відповідно до кліренсу креатиніну, а в подальшому залежно від реакції пацієнта на лікування. Слід регулярно проводити контроль показників функції нирок (на початку і періодично під час лікування): визначати рівень калію та креатиніну у плазмі крові.
Препарат необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з неускладненою артеріальною гіпертензією, оскільки в окремих випадках можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії. Ймовірність її розвитку зростає у пацієнтів із порушенням водно-електролітного балансу (внаслідок інтенсивної сечогінної терапії, діареї, блювання, дієти зі зниженим вмістом натрію) та пацієнтів на гемодіалізі. Також симптоматична гіпотензія спостерігалася у пацієнтів із серцевою недостатністю. Лікування таких хворих слід розпочинати під наглядом лікаря, низькими дозами, при цьому ретельно підбирати дози. Це також стосується і пацієнтів з ішемічною хворобою серця або захворюванням судин мозку, у яких значне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або порушення мозкового кровообігу (інсульту).
Необхідно уникати прийому каптоприлу у разі розвитку кардіогенного шоку і при значних гемодинамічних порушеннях.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з реноваскулярною гіпертензією, оскільки при одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності. Лікування таких хворих слід розпочинати під наглядом лікаря, низькими дозами, при цьому ретельно підбирати дози.
Препарат застосовують з обережністю хворим на цукровий діабет, які приймають пероральні протидіабетичні засоби або інсулін, та регулярно проводити контроль рівня глюкози в крові, особливо протягом першого місяця лікування.
Дуже рідко прийом інгібіторів АПФ пов’язаний із синдромом, що починається з холестатичної жовтяниці і швидко прогресує до некрозу печінки та (іноді) призводить до летального наслідку. Механізм цього синдрому не визначений. Пацієнтам, які отримують інгібітори АПФ і у яких розвинулась жовтяниця або помітне підвищення рівня печінкових ферментів, слід припинити застосування інгібіторів АПФ і звернутися до лікаря.
У пацієнтів, особливо які приймають відносно високі дози каптоприлу (більше 150 мг/доба) або з порушенням функції нирок, можливий розвиток протеїнурії. Вміст білка в сечі більше 1 г на добу було зареєстровано приблизно у 0,7 % пацієнтів, які отримували каптоприл. Нефротичний синдром діагностовано у 20 % пацієнтів з протеїнурією. У більшості випадків протеїнурія зникала протягом 6 місяців після відміни препарату. Параметри функції нирок, такі як рівень азоту сечовини та креатиніну, змінювались рідко. У хворих із порушенням функції нирок слід визначити вміст білка в сечі до лікування і періодично контролювати під час терапії препаратом.
Повідомлялося про випадки нейтропенії, агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ. У пацієнтів з нормальною функцією нирок при відсутності інших факторів нейтропенія спостерігається рідко. Вкрай обережно препарат слід призначати хворим з колагенозами, пацієнтам, які проходять курс лікування імунодепресантами, приймають алопуринол або прокаїнамід, а також при поєднанні цих станів, особливо на тлі наявного порушення функції нирок. У деяких таких пацієнтів розвиваються тяжкі інфекції, які не завжди піддаються інтенсивній терапії антибіотиками. При застосуванні препарату у таких пацієнтів слід проводити періодичний контроль кількості лейкоцитів у крові та їх диференціальний підрахунок (до лікування, кожні 2 тижні протягом перших трьох місяців терапії і періодично у подальшому) і попередити хворого про необхідність повідомляти про будь-які ознаки інфекції (підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів, біль у горлі). При виникненні нейтропенії (кількість нейтрофілів < 1000/мм3) застосування препарату слід припинити. Після припинення терапії у більшості хворих кількість нейтрофілів швидко повертається до нормального рівня.
У деяких пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, у тому числі каптоприл, спостерігається підвищення рівня калію в сироватці крові. До групи ризику розвитку гіперкаліємії належать пацієнти з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, особи, які приймають калійзберігаючі діуретики, харчові добавки з калієм, а також пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, що підвищують рівень калію в сироватці крові. Якщо прийом вищезазначених препаратів на тлі лікування інгібіторами АПФ необхідний, слід регулярно проводити контроль рівня калію в сироватці крові.
Повідомлялося про випадки ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини і гортані у деяких пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ, особливо протягом перших тижнів лікування. В окремих випадках ангіоневротичний набряк може розвинутись навіть після тривалого лікування інгібіторам АПФ. Зареєстровано поодинокі летальні випадки внаслідок ангіоневротичного набряку гортані або язика. У разі розвитку набряку слід негайно припинити прийом каптоприлу та провести відповідне лікування. Пацієнта необхідно госпіталізувати і встановити нагляд протягом принаймні 12-24 годин до повного зникнення симптомів. Для пацієнтів негроїдної раси характерний підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку.
У пацієнтів, які підлягають хірургічному втручанню або анестезії препаратами, які знижують артеріальний тиск, каптоприл може блокувати підвищення утворення ангіотензину II під впливом компенсаторного викиду реніну. Артеріальну гіпотензію, що виникла у результаті цього механізму, слід скоригувати за допомогою введення додаткового об’єму рідини.
Під час застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів може з’явитися стійкий непродуктивний кашель, що зникає після припинення лікування.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час проведення десенсибілізації алергеном з отрути перетинчастокрилих, можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом тимчасового припинення прийому інгібіторів АПФ.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час проходження гемодіалізу з використанням високопроточних мембран, можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом заміни діалізних мембран на мембрани іншого типу або застосовувати антигіпертензивні засоби іншого класу.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час проведення аферезу ЛПНП можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом
тимчасового припинення прийому інгібіторів АПФ перед кожним аферезом.
Для препаратів, що містять інгібітори АПФ, можлива перехрестна гіперчутливість.
Застосування інгібіторів АПФ, у тому числі каптоприлу, пацієнтам негроїдної раси є менш ефективним для зниження артеріального тиску, ніж пацієнтам іншої раси, внаслідок переважання низьких фракцій реніну.
Одночасне застосування препарату з літієм не рекомендується через посилення токсичності останнього.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не можна застосовувати препарат.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.
Doc.ua — бронь лекарств в несколько кликов! Скидка до 30% в свыше 6000 аптек
Внешний вид товара может отличаться от изображенного
в наличии
Артикул 003268Код регистрации UA/8156/01/01
71.00 — 98.04 грн
1
Каптопрес 12,5 Дарница таблетки №20
71.00 — 98.04 грн
Возможные варианты доставки через сервис
Формы выпуска
Формы выпуска, которые есть в вашем городе
Аналоги (Совпадение по составу действующего вещества)
Фармакологические свойства
| Форма выпуска: | Таблетки |
|---|---|
| Кому можно: | Взрослым |
| Способ ввода: | Внутрь / перорально |
| Взаимодействие с едой: | До |
|---|
Инструкция — Каптопрес 12,5 Дарница таблетки №20 Скачать инструкцию
Состав
действующие вещества: captopril, hydrochlorothiazide;
1 таблетка содержит: каптоприла 50 мг, гидрохлоротиазида 25 мг;
вспомогательные вещества: крахмал картофельный, лактоза моногидрат, кремния диоксид коллоидный безводный, повидон, магния стеарат.
Показания
Артериальная гипертензия.
Противопоказания
- Повышенная чувствительность к каптоприлу, другим ингибиторам АПФ, к гидрохлоротиазиду, другим препаратам, производным сульфонамида, или к другим компонентам лекарственного средства.
- Наличие в анамнезе ангионевротического отека во время лечения другими ингибиторами АПФ.
- Врожденный (идиопатический) ангионевротический отек.
- Выраженные нарушения функции почек (концентрация креатинина в плазме крови более 1,8 мг/100 мл или клиренс креатинина менее 30 мл/мин), тяжелая почечная недостаточность.
- Двусторонний стеноз почечных артерий или стеноз артерии единственной почки с прогрессирующей азотемией.
- Состояние после трансплантации почки.
- Анурия.
- Стеноз устья аорты
Аптека оптових цін (Київ №17 «Економ»)м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Олега Ольжича, буд. 8
71.26 грн
АНЦвул. Ярославів Вал, 20
85.79 грн
Аптека оптових цін (Київська 86)м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Щусєва, буд. 2/19 /вул. Теліги Олени, буд. 2/19, прим. 61
71.34 грн
АНЦвул. Теліги Олени, 31/1
71.7 грн
Аптечна мережа 911 (Київська 118)м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Хмельницького Богдана, буд. 10
72.5 грн
Аптека оптових цін (Київська 46)м. Київ, Деснянський р-н, просп. Червоної Калини, буд. 17
72.72 грн
АНЦвул. Д. Щербаковського, 47 (Щербакова)
72.76 грн
Аптека оптових цін (Київська 80)м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ревуцького, буд. 37-а
72.92 грн
Аптека оптових цін (Київська 78)м. Київ, Оболонський р-н, просп. Володимира Івасюка, буд. 34
72.98 грн
Аптека Копійкавул. Каштанова, 5-В
73.23 грн
Аптека Копійкавул. Декабристів, 12-А
73.43 грн
АНЦпр. Бажана, 3в
73.43 грн
Аптека Шарапр. Бажана, 24/1
73.45 грн
АНЦвул. Мишуги, 11 Б
73.45 грн
Аптека Копійкавул. Гмирі Бориса, 17
73.45 грн
АНЦвул. Виборгська, 40/16
73.68 грн
Аптека оптових цін (Київська 45/2)м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Гетьмана Павла Полуботка, буд. 9А
73.96 грн
Аптека оптових цін (Київська 124)м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ялтинська, буд. 10/14
73.96 грн
Аптека оптових цін (Київська 156)м. Київ, Дніпровський р-н, просп. Соборності, буд. 5Д
74.02 грн
АНЦвул. Героїв Дніпра, 37
74.25 грн
Показать еще 20 аптек
С этим товаром тоже покупают
Товары которые сейчас покупают
Заказать консультацию
Общая информация
Сайт Моя Аптека
является современной информационно-справочной платформой, которая помогает найти и сравнить цены на любые товары аптечного ассортимента в аптеках Украины. Это самый простой способ подобрать лекарства по самой низкой цене в ближайшей к Вам аптеке и сэкономить до 20-30%
на некоторых покупках.
Просматривайте актуальные цены и наличие необходимого товара в любой аптеке на карте в онлайн формате, бронируйте его всего в несколько шагов и забирайте в удобное время в указанной аптеке.
-
Как забронировать лекарства на сайте Моя Аптека?
Оформить резерв
на необходимый товар можно с помощью зеленой кнопки со значком корзинки «Забронировать» на странице товара, на карте или прямо из каталога. -
Можно ли получить скидку при резервировании?
Да! Наш сервис дает возможность экономить до 30% стоимости от фактической цены в аптеке
на те товары, на которые предусмотрена скидка.
Сумма скидки указывается при оформлении брони. -
Как оплатить и получить свой заказ?
Оплата и получение товара осуществляется только в аптеке по адресу, который был выбран при бронировании товара.
Моя Аптека
дает возможность каждому экономить деньги и время на покупке лекарств.
Сайт mypharmacy.com.ua не предоставляет услуг по доставке/отправке товаров
Экономьте до 30%
при бронировании товаров в аптеках.
Каптопрес 12,5-Дарница таблетки №20
Цена от 60.00
до 166.50
грн
Наличие в
5973 аптеках
Аптеки на карте
Основная информация
Производитель
Бренд
Действующие вещества
Категория
Показания
артериальная гипертензия
Область применения
кардиология
Форма выпуска
Таблетки и капсулы
Разрешено
для взрослых
Условия отпуска
рецептурный
Инструкция для Каптопрес 12,5-Дарница таблетки №20
- Состав
- Показания
- Противопоказания
- Способ применения и дозы
- Побочные реакции
- Передозировка
- Применение в период беременности или кормления грудью
- Условия хранения
- Регистрационные данные
Состав
діючі речовини: captopril, hydrochlorothiazide;
1 таблетка містить каптоприлу 50 мг, гідрохлоротіазиду 12,5 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль картопляний, кислота стеаринова.
Лікарська форма
Таблетки.
Фармакотерапевтична група
Комбіновані препарати інгібіторів АПФ. Каптоприл і діуретики. Код АТС С09В А01.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Каптопрес 12,5-Дарниця – комбінований антигіпертензивний препарат, що містить дозовану комбінацію каптоприлу і гідрохлоротіазиду.
Каптоприл – інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Пригнічує утворення ангіотензину II, перешкоджаючи його судинозвужувальній дії і стимулювальному впливу на секрецію альдостерону у надниркових залозах. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск, зменшує переднавантаження на міокард, знижує тиск у правому передсерді і малому колі кровообігу.
Гідрохлоротіазид спричинює помірно виражений діуретичний ефект, збільшуючи виведення з організму іонів натрію, хлору, калію і води. Зменшує вміст іонів натрію у судинній стінці, знижуючи її чутливість до вазоконстрикторних впливів і посилюючи тим самим антигіпертензивний ефект каптоприлу.
Фармакокінетика.
Каптоприл при застосуванні внутрішньо активно абсорбується у травному тракті. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові складає приблизно 1 годину. З білками плазми крові зв’язується 25-30 % каптоприлу. Метаболізується в печінці. Головними метаболітами є каптоприл-цистеїн, дисульфітний димер каптоприлу. Період напіввиведення (Т½) – приблизно 2-3 години. 95 % каптоприлу виводиться нирками: 50 % у вигляді метаболітів, до 50 % у незміненому стані.
Гідрохлоротіазид при застосуванні внутрішньо абсорбується у травному тракті на 68-78 %. Період напіввиведення (Т½) становить приблизно 3-4 години. 20-75 % гідрохлоротіазиду виводиться нирками у незміненому стані.
У хворих із нирковою недостатністю виведення препарату сповільнюється.
Основні фізико-хімічні властивості
таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою та рискою, зі специфічним запахом.
Показания
Артеріальна гіпертензія.
Противопоказания
Підвищена чутливість до каптоприлу, інших інгібіторів АПФ, до гідрохлоротіазиду, інших препаратів, похідних сульфонаміду, або до інших компонентів препарату.
Наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку під час лікування іншими інгібіторами АПФ.
Вроджений (ідіопатичний) ангіоневротичний набряк.
Виражені порушення функції нирок (концентрація креатиніну у плазмі крові більше 1,8 мг/100 мл або кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).
Двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією.
Стан після трансплантації нирки.
Анурія.
Стеноз устя аорти та інші обструктивні порушення, що утруднюють викид крові з лівого шлуночка.
Тяжкі порушення функції печінки (прекоматозний стан, печінкова кома).
Первинний гіперальдостеронізм.
Порфірія.
Гіпокаліємія, гіпонатріємія при гіповолемії, гіперкальціємія, подагра.
Вагітні жінки або жінки, які планують завагітніти (див. «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Діти
Даних про застосування препарату дітям немає.
Особливості застосування
Перед початком лікування препаратом слід зменшити або повністю припинити прийом діуретиків.
Під час застосування препарату слід періодично визначати рівень електролів (зокрема калію), вміст сечовини та креатиніну у плазмі крові, картину периферичної крові.
Під час застосування препарату показана дієта з низьким вмістом натрію.
Під час застосування препарату не рекомендується вживати алкогольні напої.
Пацієнтам з порушенням водно-електролітного балансу (внаслідок інтенсивної сечогінної терапії, діареї, блювання, дієти зі зниженим вмістом натрію) та пацієнтам на гемодіалізі, препарат застосовувати з обережністю, оскільки можливий розвиток артеріальної гіпотензії. Перед застосуванням препарату слід провести корекцію водно-електролітного балансу.
Препарат слід застосовувати з обережністю хворим з вираженими порушеннями серцевої діяльності, пацієнтам літнього віку (понад 65 років). Призначення препарату цій категорії пацієнтів можливе тільки в умовах ретельного контролю артеріального тиску, функції нирок, стану водно-електролітного обміну.
Особливості застосування, пов’язані з наявністю у складі препарату гідрохлоротіазиду.
Препарат застосовувати з обережністю при порушенні функції печінки або при прогресуючих захворюваннях печінки, оскільки тіазидні діуретики можуть спричинити порушення водно-електролітного балансу, що може призвести до швидкого розвитку печінкової коми. Призначення препарату цій категорії пацієнтів можливе тільки в умовах ретельного контролю артеріального тиску, функції нирок, стану водно-електролітного обміну.
Препарат слід застосовувати з обережністю при порушенні функції нирок, оскільки тіазидні діуретики можуть спричинити азотемію. Також можлива кумуляція препарату. При прогресуванні захворювань нирок, що характеризуються підвищенням рівня залишкового азоту крові, слід ретельно оцінити доцільність продовження терапії та у разі необхідності припинити лікування.
Гіпотензивна дія гідрохлоротіазиду може посилюватися після симпатектомії.
У пацієнтів, які приймають гідрохлоротіазид, можливе загострення подагри через підвищення концентрації сечової кислоти, клінічне виявлення прихованої форми цукрового діабету, загострення системного червоного вовчака.
Під час лікування тіазидними діуретиками повідомлялося про випадки реакцій фоточутливості. Якщо під час застосування препарату виникають реакції фоточутливості, то препарат рекомендується відмінити. Якщо лікар вважає за необхідне повторне призначення діуретика, рекомендується захистити ділянки тіла, які піддаються впливу сонячних променів або штучного УФ-опромінення.
Гідрохлоротіазид може спричинити водно-електролітний дисбаланс (гіпокаліємія, гіпонатріємія та гіпохлоремічний алкалоз). Симптоми: сухість у роті, спрага, слабкість, млявість, сонливість, неспокій, біль у м’язах або судоми, м’язова слабкість, артеріальна гіпотензія, олігурія, тахікардія та шлунково-кишкові розлади, такі як нудота і блювання. Хоча одночасне застосування з каптоприлом зменшує ризик розвитку гіпокаліємії, спричиненої гідрохлоротіазидом, до групи високого ризику розвитку гіпокаліємії належать пацієнти з цирозом печінки, підвищеним діурезом, недостатнім пероральним заміщенням втрати електролітів, а також особи, які отримують терапію глюкокортикостероїдами або адренокортикотропним гормоном. У спекотну погоду у пацієнтів, схильних до набряків, може виникнути гіпонатріємія, зазвичай помірна і така, що не вимагає лікування.
Гідрохлоротіазид може спричинити гіперкальціємію. Тому перед проведенням аналізів щодо визначення функції паращитовидних залоз застосування препарату слід припинити.
Гідрохлоротіазид може підвищувати рівні холестерину і тригліцеридів, знижувати в крові вміст магнію та тиреоглобулінів, що зв’язують йод (без ознак порушень функції щитовидної залози).
Гідрохлоротіазид може стати причиною позитивного тесту на допінг.
Особливості застосування, пов’язані з наявністю у складі препарату каптоприлу.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 40 мл/хв). Початкові дози каптоприлу слід призначати відповідно до кліренсу креатиніну, а в подальшому залежно від реакції пацієнта на лікування. Слід регулярно проводити контроль показників функції нирок (на початку і періодично під час лікування): визначати рівень калію та креатиніну у плазмі крові.
Препарат необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з неускладненою артеріальною гіпертензією, оскільки в окремих випадках можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії. Ймовірність її розвитку зростає у пацієнтів із порушенням водно-електролітного балансу (внаслідок інтенсивної сечогінної терапії, діареї, блювання, дієти зі зниженим вмістом натрію) та пацієнтів на гемодіалізі. Також симптоматична гіпотензія спостерігалася у пацієнтів із серцевою недостатністю. Лікування таких хворих слід розпочинати під наглядом лікаря, низькими дозами, при цьому ретельно підбирати дози. Це також стосується і пацієнтів з ішемічною хворобою серця або захворюванням судин мозку, у яких значне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або порушення мозкового кровообігу (інсульту).
Необхідно уникати прийому каптоприлу у разі розвитку кардіогенного шоку і при значних гемодинамічних порушеннях.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з реноваскулярною гіпертензією, оскільки при одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності. Лікування таких хворих слід розпочинати під наглядом лікаря, низькими дозами, при цьому ретельно підбирати дози.
Препарат застосовують з обережністю хворим на цукровий діабет, які приймають пероральні протидіабетичні засоби або інсулін, та регулярно проводити контроль рівня глюкози в крові, особливо протягом першого місяця лікування.
Дуже рідко прийом інгібіторів АПФ пов’язаний із синдромом, що починається з холестатичної жовтяниці і швидко прогресує до некрозу печінки та (іноді) призводить до летального наслідку. Механізм цього синдрому не визначений. Пацієнтам, які отримують інгібітори АПФ і у яких розвинулась жовтяниця або помітне підвищення рівня печінкових ферментів, слід припинити застосування інгібіторів АПФ і звернутися до лікаря.
У пацієнтів, особливо які приймають відносно високі дози каптоприлу (більше 150 мг/доба) або з порушенням функції нирок, можливий розвиток протеїнурії. Вміст білка в сечі більше 1 г на добу було зареєстровано приблизно у 0,7 % пацієнтів, які отримували каптоприл. Нефротичний синдром діагностовано у 20 % пацієнтів з протеїнурією. У більшості випадків протеїнурія зникала протягом 6 місяців після відміни препарату. Параметри функції нирок, такі як рівень азоту сечовини та креатиніну, змінювались рідко. У хворих із порушенням функції нирок слід визначити вміст білка в сечі до лікування і періодично контролювати під час терапії препаратом.
Повідомлялося про випадки нейтропенії, агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ. У пацієнтів з нормальною функцією нирок при відсутності інших факторів нейтропенія спостерігається рідко. Вкрай обережно препарат слід призначати хворим з колагенозами, пацієнтам, які проходять курс лікування імунодепресантами, приймають алопуринол або прокаїнамід, а також при поєднанні цих станів, особливо на тлі наявного порушення функції нирок. У деяких таких пацієнтів розвиваються тяжкі інфекції, які не завжди піддаються інтенсивній терапії антибіотиками. При застосуванні препарату у таких пацієнтів слід проводити періодичний контроль кількості лейкоцитів у крові та їх диференціальний підрахунок (до лікування, кожні 2 тижні протягом перших трьох місяців терапії і періодично у подальшому) і попередити хворого про необхідність повідомляти про будь-які ознаки інфекції (підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів, біль у горлі). При виникненні нейтропенії (кількість нейтрофілів < 1000/мм3) застосування препарату слід припинити. Після припинення терапії у більшості хворих кількість нейтрофілів швидко повертається до нормального рівня.
У деяких пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, у тому числі каптоприл, спостерігається підвищення рівня калію в сироватці крові. До групи ризику розвитку гіперкаліємії належать пацієнти з нирковою недостатністю, цукровим діабетом, особи, які приймають калійзберігаючі діуретики, харчові добавки з калієм, а також пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, що підвищують рівень калію в сироватці крові. Якщо прийом вищезазначених препаратів на тлі лікування інгібіторами АПФ необхідний, слід регулярно проводити контроль рівня калію в сироватці крові.
Повідомлялося про випадки ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини і гортані у деяких пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ, особливо протягом перших тижнів лікування. В окремих випадках ангіоневротичний набряк може розвинутись навіть після тривалого лікування інгібіторам АПФ. Зареєстровано поодинокі летальні випадки внаслідок ангіоневротичного набряку гортані або язика. У разі розвитку набряку слід негайно припинити прийом каптоприлу та провести відповідне лікування. Пацієнта необхідно госпіталізувати і встановити нагляд протягом принаймні 12-24 годин до повного зникнення симптомів. Для пацієнтів негроїдної раси характерний підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку.
У пацієнтів, які підлягають хірургічному втручанню або анестезії препаратами, які знижують артеріальний тиск, каптоприл може блокувати підвищення утворення ангіотензину II під впливом компенсаторного викиду реніну. Артеріальну гіпотензію, що виникла у результаті цього механізму, слід скоригувати за допомогою введення додаткового об’єму рідини.
Під час застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів може з’явитися стійкий непродуктивний кашель, що зникає після припинення лікування.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час проведення десенсибілізації алергеном з отрути перетинчастокрилих, можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом тимчасового припинення прийому інгібіторів АПФ.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час проходження гемодіалізу з використанням високопроточних мембран, можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом заміни діалізних мембран на мембрани іншого типу або застосовувати антигіпертензивні засоби іншого класу.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час проведення аферезу ЛПНП можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом
тимчасового припинення прийому інгібіторів АПФ перед кожним аферезом.
Для препаратів, що містять інгібітори АПФ, можлива перехрестна гіперчутливість.
Застосування інгібіторів АПФ, у тому числі каптоприлу, пацієнтам негроїдної раси є менш ефективним для зниження артеріального тиску, ніж пацієнтам іншої раси, внаслідок переважання низьких фракцій реніну.
Одночасне застосування препарату з літієм не рекомендується через посилення токсичності останнього.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не можна застосовувати препарат.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
При одночасному застосуванні препарату з такими лікарськими засобами можливе:
з діуретиками (тіазидні або петльові) – ризик розвитку артеріальної гіпотензії внаслідок дегідратації, спричиненої прийомом високих доз діуретиків. Гіпотензивний ефект можна зменшити шляхом припинення застосування діуретиків, збільшення споживання об’єму рідини та солі, зменшення початкових доз каптоприлу;
з α- та β-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів пролонгованої дії та іншими гіпотензивними засобами, органічними нітратами, інгібіторами МАО, снодійними засобами (нітразепам), транквілізаторами (алпразолам) – посилення гіпотензивної дії препарату; комбінацію даних лікарських засобів застосовувати з обережністю;
з етанолвмісними препаратами та напоями, барбітуратами, наркотичними засобами, нейролептиками, трициклічними антидепресантами – посилення гіпотензивної дії препарату та ортостатичної гіпотензії;
з симпатоміметиками, естрогенами, метанаміном – послаблення гіпотензивної дії препарату;
з нестероїдними протизапальними засобами – послаблення гіпотензивної дії препарату та зниження функції нирок із збільшенням концентрації калію у плазмі крові; рідко можливий розвиток гострої ниркової недостатності, особливо у хворих із порушенням функції нирок. Комбінацію даних лікарських засобів застосовувати з обережністю. Перед початком лікування слід нормалізувати водно-сольовий обмін, під час лікування проводити періодичний контроль функції нирок. При застосуванні великих доз саліцилатів, гідрохлоротіазид може посилювати їх токсичну дію на центральну нервову систему;
з препаратами, що підвищують концентрацію калію в сироватці крові (гепарин, циклоспорин, калійзберігаючі діуретики – амілорид, спіронолактон, триамтерен), препаратами та добавками, що містять калій – помітне збільшення концентрації калію в плазмі крові; не рекомедується одночасно застосовувати комбінацію даних лікарських засобів;
з алопуринолом, прокаїнамідом, імуносупресивними (азатіоприн) та цитостатичними засобами – пригнічення кровотворення;
з діазоксидом – посилення гіперглікемічної, гіперурикемічної, гіпотензивної дії; може бути необхідним періодичний контроль рівня глюкози в крові і концентрації сечової кислоти;
з анестетиками, недеполяризуючими міорелаксантами, препаратами для ініціювання наркозу (тубокурарину хлорид, галаміну триетіодид) – посилення дії вищевказаних препаратів; може бути необхідним коригування дози та водно-сольового обміну перед проведенням хірургічної операції;
з препаратами літію, солями кальцію – посилення дії вищевказаних препаратів; не рекомедується одночасно застосовувати комбінацію даних лікарських засобів;
з серцевими глікозидами – підвищення токсичності препаратів дигіталісу (аритмії) на тлі гіпокаліємії, спричиненої гідрохлоротіазидом;
з карбамазепіном – підвищення ризику розвитку гіпонатріємії; може бути необхідним періодичний контроль рівня електролітів;
з амфотерицином В, карбеноксолоном, глюкокортикостероїдами, кортикотропіном, стимулюючими проносними засобами – посилення електролітного дисбалансу, зокрема виникнення гіпокаліємії;
з метформіном – метаболічний ацидоз у хворих з порушенням функції нирок;
з метилдопою – в окремих випадках – гемолітична анемія;
з антидіабетичними препаратами, пероральними антикоагулянтами, препаратами для лікування подагри – послаблення дії вищевказаних препаратів; може бути необхідним коригування дози препаратів;
з лікарськими засобами, на ефекти яких впливають зміни рівня калію у плазмі крові, у тому числі:
- ;антиаритмічні засоби класу Ι А (хінідин, гідрохінідин, дизопирамід), класу ΙΙΙ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
- ;нейролептики (тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифтороперазин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пимозид, галоперидол, дроперидол);
- ;інші засоби: бепрідил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенно, галофантрин, кетансерин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін внутрішньовенно – існує ризик розвитку аритмії типу «пірует» на тлі можливої гіпокаліємії та гіпомагніємії; необхідний періодичний контроль рівня калію в плазмі крові та електрокардіограми;
з пресорними амінами (норадреналін) – слід припинити лікування препаратом за тиждень до початку хірургічної операції;
з антацидами, їжею, холестиполом, холестираміном – зниження всмоктування та зменшення біодоступності препарату;
з пробенецидом – зниження виведення каптоприлу;
з йодовмісними контрастними засобами – збільшення ризику гострої ниркової недостатності, особливо при введенні великих доз, унаслідок дегідратації, спричиненої гідрохлоротіазидом. Перед введенням йоду необхідно нормалізувати рівень рідини в організмі.
Застосування препарату може призвести до позитивного результату при аналізі сечі на ацетон.
Препарат можна застосовувати для лікування гострого інфаркту міокарда у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою (кардіологічні дози), тромболітичними засобами, β-адреноблокаторами та/або нітратами.
Способ применения и дозы
Препарат застосовують внутрішньо за 1 годину до їди, оскільки за наявності їжі в шлунку всмоктуваність препарату знижується.
Дозу препарату встановлюють індивідуально, залежно від клінічної картини захворювання.
Початкова доза може становити ½ таблетки (25 мг каптоприлу та 6,25 мг гідрохлоротіазиду) 1 раз на добу.
Надалі при необхідності підтримуючу дозу можна збільшити до 1 таблетки (50 мг каптоприлу та 12,5 мг гідрохлоротіазиду) 1 раз на добу.
Максимальний терапевтичний ефект настає через 6-8 тижнів після початку лікування. Коректування дози слід проводити із 6-тижневими інтервалами, якщо клінічні прояви не потребують більш швидкої зміни дозування. При недостатньому зниженні артеріального тиску в схему лікування можна включити додатково каптоприл і гідрохлоротіазид у вигляді монопрепаратів. При цьому добова доза каптоприлу не повинна перевищувати 150 мг, гідрохлоротіазиду — 50 мг.
Хворі з порушенням функції нирок.
Оскільки каптоприл і гідрохлоротіазид виводяться з організму переважно нирками, то при порушенні їх функції рівень препаратів може зростати. Рекомендується зниження дози препарату: при кліренсі креатиніну від 30 до 80 мл/хв початкова доза становить ½ таблетки (25 мг каптоприлу та 6,25 мг гідрохлоротіазиду) 1 раз на добу вранці.
Побочные реакции
Каптоприл.
З боку системи крові та лімфатичної системи: еозинофілія, панцитопенія (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок), тромбоцитопенія, анемія (включаючи апластичну та гемолітичну), лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.
Порушення обміну речовин, метаболізму: анорексія, гіпоглікемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, ацидоз.
Психічні порушення: порушення сну, сплутаність свідомості, депресія.
Неврологічні порушення: головний біль, сонливість, порушення смаку, запаморочення, парестезії, порушення мозкового кровообігу (включаючи інсульт і синкопе).
З боку органів зору: нечіткість зору.
Кардіальні порушення: тахікардія або тахіаритмія, стенокардія, прискорене серцебиття, кардіогенний шок, зупинка серця.
Судинні порушення: артеріальна гіпотензія, синдром Рейно, припливи, блідість.
З боку системи дихання, органів грудної клітки та середостіння: сухий, подразливий (непродуктивний) кашель, диспное, бронхоспазм, риніт, ларингіт, алергічний альвеоліт/еозинофільна пневмонія, біль за грудниною.
Порушення травного тракту: сухість у роті, нудота, блювання, дискомфорт у епігастрії, абдомінальний біль, діарея, запор, стоматит/афтозні виразки, глосит, пептична виразка, панкреатит.
Порушення гепатобіліарної системи: порушення печінкової функції та холестаз (включаючи жовтяницю), гепатит (включаючи некроз), підвищення рівня печінкових ферментів, гіпербілірубінемія.
З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: свербіж з висипом або без висипу, висипання, алопеція, ангіоневротичний набряк обличчя, повік, язика, інтерстиціальний ангіоневротичний набряк, периферичні набряки, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона, поліморфна еритема, фоточутливість, еритродерма, пемфігоїдні реакції, ексфоліативний дерматит, аутоімунні захворювання, гарячка.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: міалгія, артралгія.
З боку сечовидільної системи: порушення ниркової функції (включаючи ниркову недостатність), протеїнурія, поліурія, олігурія, підвищена частота сечовипускання, нефротичний синдром.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія.
Загальні порушення: стомлюваність, лімфаденопатія.
Лабораторні показники: збільшення вмісту BUN, креатиніну сироватки крові, зниження рівня гемоглобіну, гематокриту, підвищення ШОЕ, підвищення рівня антинуклеарних антитіл.
Гідрохлоротіазид.
Інфекції та інвазії: сіаладеніт.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, порушення діяльності кісткового мозку.
Порушення обміну речовин, метаболізму: анорексія, гіперглікемія, глюкозурія, зниження толерантності до глюкози, що може спровокувати маніфестацію латентного цукрового діабету; гіперурикемія, що може провокувати напади подагри у пацієнтів з асимптомним перебігом захворювання; порушення електролітного балансу, зокрема гіпохлоремічний алкалоз, що може індукувати печінкову енцефалопатію та кому; ацидоз; гіпокаліємія; гіпонатріємія; гіпомагніємія; гіперкальціємія; підвищення рівня холестерину та тригліцеридів.
Психічні порушення: занепокоєння, нервозність, депресія, зміни настрою, порушення сну, дезорієнтація, сплутаність свідомості.
Неврологічні порушення: головний біль, сонливість, судоми, парестезії, вертиго, запаморочення.
З боку органів зору: ксантопсія, минуча нечіткість зору.
Кардіальні порушення: постуральна артеріальна гіпотензія, серцева аритмія.
Судинні порушення: некротичний васкуліт (васкуліт, шкірний васкуліт).
З боку системи дихання, органів грудної клітки та середостіння: респіраторні порушення (включаючи пневмоніт і набряк легенів).
Порушення травного тракту: втрата апетиту, відчуття спраги, сухість у роті, нудота, блювання, подразнення шлунка, діарея, запор, панкреатит.
Порушення гепатобіліарної системи: жовтяниця (внутрішньопечінкова холестатична жовтяниця), холецистит.
З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: реакції фоточутливості, висипання, екзема, пурпура, вовчакоподібний синдром, реактивація шкірного червоного вовчака, кропив’янка, анафілактичні реакції, анафілактичний шок, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: біль у м’язах, м’язовий спазм.
З боку сечовидільної системи: порушення ниркової функції, ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит.
Загальні порушення: гарячка, слабкість.
Передозировка
Каптоприл.
Симптоми: різке зниження артеріального тиску, тахікардія, головний біль, відсутність апетиту, порушення смакових відчуттів, шкірні алергічні реакції, нейтропенія. У тяжких випадках можливі судоми, парези, шок, ступор, порушення ритму серця, брадикардія, ниркова недостатність, електролітний дисбаланс. При появі цих симптомів слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
Лікування: симптоматична терапія, спрямована на нормалізацію артеріального тиску та усунення інших симптомів.
Гідрохлоротіазид.
Симптоми: слабкість, нудота, блювання, понос. Ці явища швидко зникають при зменшенні дози або відміні препарату. У деяких випадках при прийомі високих доз препарату повідомлялося про можливість виникнення таких симптомів: тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок, запаморочення, сплутаність свідомості, розлади свідомості, спазми м’язів, парестезії, виснаження, поліурія, олігурія, анурія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпохлоремія, алкалоз, підвищення рівня азоту сечовини в крові (у хворих із нирковою недостатністю). Тяжкими проявами передозування можуть бути тяжкі порушення водно-електролітного балансу та розвиток коматозного стану як результат безпосередньої патологічної дії гідрохлоротіазиду на центральну нервову систему.
Лікування. Для виведення препарату зі шлунка рекомендується викликати блювання; промивання шлунка, застосування сорбентів. У разі виникнення тяжких проявів передозування хворий підлягає негайній госпіталізації у спеціалізований лікувальний заклад для проведення інтенсивних детоксикаційних заходів (гемодіаліз), а також усунення водно-електролітних порушень, нормалізації функції серцево-судинної, дихальної та центральної нервової систем, відновлення функції нирок. Специфічного антидоту немає.
Применение в период беременности или кормления грудью
Препарат не повинен застосовуватися вагітними жінками або жінками, які планують завагітніти. Якщо під час лікування препаратом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування у вагітних.
Препарат не слід застосовувати у період годування груддю.
Условия хранения
Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Термін придатності
3 роки.
Категорія відпуску
За рецептом.
Регистрационные данные
СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА:
табл. контурн. ячейк. уп., № 10, № 20
| Гидрохлоротиазид | 0,0125 г |
Прочие ингредиенты: целлюлоза микрокристаллическая, лактозы моногидрат, аэросил, крахмал картофельный, кислота стеариновая.
ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА:
Фармакодинамика
Комбинированный гипотензивный препарат, содержащий каптоприл-ингибитор АПФ и диуретик — гидрохлоротиазид. Каптоприл подавляет образование ангиотензина II, препятствуя его сосудосуживающему действию и стимулирующему влиянию на секрецию альдостерона в коре надпочечников.
Снижает общее периферическое сосудистое сопротивление, АД, снижает преднагрузку на миокард, снижает давление в правом предсердии и малом круге кровообращения. Гидрохлоротиазид оказывает умеренное диуретическое действие, увеличивая выведение из организма ионов натрия, хлора, калия и воды, снижает содержание ионов натрия в сосудистой стенке, тем самым уменьшая ее чувствительность к вазоконстрикторному влиянию и усиливая антигипертензивный эффект каптоприла.
Фармакокинетика
Каптоприл. После приема внутрь каптоприл быстро всасывается в ЖКТ. Сmax достигается через 1 ч после применения препарата. Минимальное всасывание — около 70%, однако наличие в ЖКТ пищи снижает всасывание на 30–40%. С белками плазмы крови связывается до 30% каптоприла. Метаболиты не имеют фармакологической активности, но способны трансформироваться в каптоприл. Проникает в плаценту, в низких концентрациях (<1%). Проникает в грудное молоко. Выводится преимущественно с мочой (75%), с калом и желчью (25%). Т? — от 45 мин до 2 ч.
Гидрохлоротиазид. После приема внутрь 60–80% гидрохлоротиазида быстро всасывается в ЖКТ. Сmax у здоровых лиц после приема 25 мг препарата достигается через 1–2,5 ч. Гидрохлоротиазид проникает через плацентарный барьер, может проникать в грудное молоко. До 95% гидрохлоротиазида выводится в неизмененном виде, почти полностью — почками. Т? — 5,6–14,8 ч. Незначительное количество препарата выводится с желчью. Гидрохлоротиазид подвергается активной секреции в пароксимальных почечных каналах. Почечный клиренс относительно высокий — 5 мл/мин на 1 кг.
ПОКАЗАНИЯ:
АГ.
ПРИМЕНЕНИЕ:
дозы, в пересчете на каптоприл, устанавливают индивидуально, в зависимости от тяжести заболевания. Начальная доза — ? таблетки 2 раза в сутки (25 мг каптоприла и 6,25 мг гидрохлоротиазида). При недостаточном антигипертензивном эффекте суточную дозу необходимо повысить до 1 таблетки 2 раза в сутки (50 мг каптоприла и 12,5 мг гидрохлоротиазида). Продолжительность терапии определяется индивидуально. Максимальная суточная доза каптоприла не должна превышать 100 мг, гидрохлоротиазида — 50 мг.
Поскольку каптоприл и гидрохлоротиазид выводятся из организма преимущественно почками, при нарушении их функции концентрация препарата может возрастать, поэтому рекомендуется снизить дозу: при клиренсе креатинина 30–80 мл/мин начальная доза составляет ? таблетки (25 м каптоприла и 6,25 мг гидрохлоротиазида) 1 раз в сутки (утром).
Назначение конкретной комбинации каптоприла и гидрохлоротиазида (Каптопрес-Дарница или Каптопрес 12,5-Дарница) осуществляется после титрования дозы каждого компонента отдельно (то есть после предыдущего применения соответствующих монопрепаратов).
ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ:
- повышенная чувствительность к каптоприлу или другим ингибиторам АПФ (например при развитии ангионевротического отека во время лечения каким-либо другим ингибитором АПФ), а также гидрохлоротиазиду или препаратам — производным сульфаниламида;
- выраженные нарушения функции почек (концентрация креатинина в плазме крови >1,8 мг/100 мл или клиренс креатинина <30 мл/мин);
- двусторонний стеноз почечных артерий или стеноз артерии единственной почки с прогрессирующей азотемией;
- состояние после трансплантации почки;
- стеноз устья аорты и другие обструктивные нарушения, которые препятствуют оттоку крови из левого желудочка;
- первичный гиперальдостеронизм, гипокалиемия, гипонатриемия при гиповолемии, гиперкальциемия, подагра;
- тяжелые нарушения функции печени (прекоматозное состояние, печеночная кома);
- период беременности и кормления грудью;
- возраст до 18 лет.
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ:
каптоприл
Со стороны кровеносной и лимфатической системы: очень редко — нейтропения/агранулоцитоз, панцитопения, особенно у пациентов с нарушением функции почек, анемия (включая апластическую и гемолитическую), тромбоцитопения, эозинофилия, аутоиммунные заболевания и/или повышение титра ANA, редко — гипотензия, синдром Рейно, приливы крови, бледность.
Со стороны обмена веществ: редко — анорексия; очень редко — гиперкалиемия, гипогликемия.
Со стороны психики: часто — нарушение сна; очень редко — спутанность сознания, депрессия.
Со стороны ЦНС: часто — нарушение вкуса, головокружение; редко — сонливость, головная боль, парестезии: очень редко — нарушение мозгового кровообращения (включая инсульт и синкопе).
Со стороны органа зрения: очень редко — нечеткость зрения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко — тахикардия или тахиаритмия, стенокардия, пульсация; очень редко — остановка сердца, кардиогенный шок.
Со стороны дыхательной системы: часто — сухой рефлекторный кашель, диспноэ; очень редко — бронхоспазм, ринит, аллергический альвеолит/эозинофильная пневмония.
Со стороны ЖКТ: часто — тошнота, рвота, раздражение желудка, боль в желудке, диарея, запор, сухость во рту; редко — стоматит/афтозные язвы; очень редко — глоссит, пептическая язва.
Со стороны печени: очень редко — нарушение печеночной функции и холестаз (включая желтуху), гепатит (включая некроз), повышение содержания печеночных ферментов и билирубина.
Со стороны кожи и мягких тканей: часто — зуд с сыпью или без нее, сыпь и алопеция; редко — ангионевротический отек; очень редко — крапивница, синдром Стивенса — Джонсона, эритема, фотосенсибилизация, эритродерма, пемфигоидные реакции и эксфолиативный дерматит.
Со стороны опорно-двигательной системы: очень редко — миалгия, артралгия.
Со стороны мочевыделительной системы: редко — нарушение почечной функции (включая почечную недостаточность), полиурия, олигурия, учащенное мочеиспускание; очень редко — нефротический синдром.
Со стороны репродуктивной системы и молочных железы: очень редко — импотенция, гинекомастия.
Общие нарушения: редко — боль за грудиной, повышенная утомляемость; очень редко — лихорадка.
Лабораторные показатели: очень редко — протеинурия, эозинофилия, гиперкалиемия, гипонатриемия, повышение уровня азота мочевины в крови, креатинина и билирубина плазмы крови, снижение гемоглобина, гематокрита, лейкоцитов, тромбоцитов.
Гидрохлоротиазид
Инфекции и инвазии: сиаладенит.
Со стороны кровеносной и лимфатической системы: лейкопения, нейтропения/агранулоцитоз, тромбоцитопения, апластическая анемия, гемолитическая анемия, нарушение функции костного мозга.
Со стороны обмена веществ: анорексия, гипергликемия, глюкозурия, гиперурицемия, нарушение электролитного баланса, повышение уровня ХС и ТГ.
Со стороны психики: беспокойство, депрессия, нарушение сна.
Со стороны ЦНС: потеря аппетита, парестезии, головокружение.
Со стороны органа зрения: ксантопсия, транзиторные нарушения зрения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: постуральная АГ, аритмия, некротический васкулит.
Со стороны дыхательной системы: респираторные нарушения (включая пневмонит и отек легкого).
Со стороны ЖКТ: раздражение желудка, диарея, запор, панкреатит.
Со стороны гепатобилиарной системы: холестатическая желтуха (внутрипеченочный холестаз).
Со стороны кожи и мягких тканей: реакции фоточувствительности, сыпь, эритематозные реакции, похожие на туберкулез кожи, реактивация эритематозного туберкулеза кожи, крапивница, анафилактические реакции, токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны костно-мышечной системы: мышечный спазм.
Со стороны мочевыделительной системы: нарушение почечной функции, интерстициальный нефрит.
Общие нарушения: лихорадка, слабость.
ОСОБЫЕ УКАЗАНИЯ:
Каптопрес 12,5-Дарница с осторожностью применяют у больных с поражением сосудов при коллагенозах (например при системной красной волчанке, склеродермии) из-за повышения риска развития нейтропении и агранулоцитоза.
При назначении препарата больным с выраженными нарушениями водно-электролитного баланса необходимо провести коррекцию данного состояния. Во время приема препарата Каптопрес 12,5-Дарница не рекомендуется применять калийсберегающие диуретики или дополнительно препараты, содержащие калий, особенно у больных с выраженными нарушениями функции почек.
Во время лечения препаратом показана диета с низким содержанием натрия.
Каптопрес 12,5-Дарница может спровоцировать ложноположительную реакцию при исследовании мочи на наличие ацетона.
При тяжелых нарушениях функции почек гидрохлоротиазид может послужить причиной азотемии. При нарушении функции почек возможна кумуляция препарата.
При нарушении функции печени или при прогрессирующем заболевании печени тиазидные диуретики могут вызвать нарушение водно-электролитного баланса, который способен привести к быстрому развитию печеночной комы.
Концентрация мочевой кислоты в крови может повышаться (гиперурикемия) при лечении гидрохлоротиазидом, что способно вызвать обострение подагры.
Во время применения гидрохлоротиазида возможно клиническое проявление скрытой формы сахарного диабета.
Возможно обострение системной красной волчанки.
Антигипертензивное действие гидрохлоротиазида может усиливаться после симпатэктомии.
Гидрохлоротиазид может снижать содержание тиреоглобулинов в крови без признаков нарушений функции щитовидной железы.
Гидрохлоротиазид снижает выведение кальция из организма. Поэтому перед проведением исследования функции паращитовидной железы применение препарата необходимо прекратить.
У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью, при возникновении необходимости в применении мочегонных препаратов, с каптоприлом применяют преимущественно петлевые диуретики, например фуросемид; от комбинации каптоприл — гидрохлоротиазид необходимо воздержаться. Рекомендуется исключить употребление алкогольных напитков во время лечения.
Применение в период беременности и кормления грудью. Каптопрес 12,5-Дарница противопоказан во время беременности. На время лечения препаратом кормление грудью необходимо прекратить.
Дети. Безопасность и эффективность применения препарата у пациентов в возрасте до 18 лет не изучали. Поэтому не следует назначать препарат данной категории пациентов.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. В период лечения необходимо воздержаться от управления транспортом и работы с другими механизмами, которые требуют повышенной концентрации и скорости психомоторных реакций.
ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ:
диуретики, вазодилататоры, ганглиоблокаторы, блокаторы адренорецепторов усиливают гипотензивное действие препарата.
Препараты, повышающие концентрацию калия в плазме крови. Калийсберегающие диуретики (триамтерен, амилорид и спиронолактон) или препараты, содержащие калий, могут приводить к заметному повышению концентрации калия в плазме крови.
Индометацин и другие НПВП могут снижать антигипертензивное действие препарата, а также всасывание гидрохлоротиазида.
Литий. Одновременное применение препаратов с солями лития может привести к повышению концентрации лития в плазме крови, а также снижению почечного клиренса лития и повышению токсических эффектов препаратов лития.
Алкоголь, барбитураты и наркотические средства могут усиливать ортостатическую гипотонию.
Пробенецид или сульфинпиразон. Возможно понадобятся повышенные дозы этих препаратов в связи с тем, что гидрохлоротиазид оказывает гиперурикемическое действие.
Амфотерицин В, ГКС и АКТГ в сочетании с гидрохлоротиазидом могут усилить нарушение солевого обмена, гипокалиемию.
Пероральные антикоагулянты. Может понадобиться коррекция дозы антикоагулянтов, поскольку гидрохлоротиазид способен угнетать их действие.
Препараты для лечения подагры. Может понадобиться коррекция дозы препаратов для лечения подагры, поскольку гидрохлоротиазид может повышать концентрацию мочевой кислоты.
Антидиабетические препараты (пероральные и инсулин). Гидрохлоротиазид может повышать концентрацию глюкозы в крови, поэтому может понадобиться коррекция дозы антидиабетических препаратов.
Соли кальция. В присутствии гидрохлоротиазида концентрация кальция в крови может повышаться за счет снижения его выведения из организма.
Сердечные гликозиды. Токсичность препаратов дигиталиса может повышаться на фоне гипокалиемии, вызванной гидрохлоротиазидом.
Колестирамин и колестипол снижают всасывание гидрохлоротиазида.
Сульфамидные диуретики необходимо принимать по крайней мере за 1 ч до приема этих препаратов или через 4–6 ч после них.
Диазоксид повышает гипергликемизирующее, гиперурикемическое и антигипертензивное действие при одновременном применении с гидрохлоротиазидом. Необходимо контролировать содержание глюкозы в крови и концентрацию мочевой кислоты.
Ингибиторы МАО усиливают гипотензивное действие препарата Каптопрес 12,5-Дарница.
Недеполяризующие миорелаксанты, препараты для инициирования наркоза и анестетики, которые применяют в хирургии (например тубокурарина хлорид и галламина триетиодид). Действие этих препаратов может усиливаться гидрохлоротиазидом. Может понадобиться коррекция дозы и водно-солевого обмена перед проведением хирургической операции.
Метенамин может угнетать действие гидрохлоротиазида из-за повышения щелочной реакции мочи.
Прессорные амины (например норадреналин). Необходимо прекратить прием препарата Каптопрес 12,5-Дарница за неделю до хирургического вмешательства.
ПЕРЕДОЗИРОВКА:
Каптоприл. Типичными симптомами передозировки являются резкое снижение АД, тахикардия, головная боль, отсутствие аппетита, нарушение вкусовых ощущений, кожные аллергические реакции, нейтропения. При появлении этих симптомов необходимо немедленно прекратить прием препарата и обратиться к врачу. Лечение направлено на нормализацию АД и устранение других симптомов.
Гидрохлоротиазид. Симптомы передозировки: слабость, тошнота, рвота, диарея; эти явления быстро проходят при снижении дозы или отмене препарата. Тяжелыми проявлениями передозировки могут быть нарушение водно-электролитного баланса и развитие коматозного состояния как результат непосредственного патологического действия гидрохлоротиазида на ЦНС.
В случае возникновения тяжелых проявлений передозировки больного необходимо немедленно госпитализировать для проведения интенсивных детоксикационных мероприятий (гемодиализ), а также устранения водно-электролитных нарушений, нормализации функции сердечно-сосудистой, дыхательной системы и ЦНС, восстановления функции почек.
УСЛОВИЯ ХРАНЕНИЯ:
в оригинальной упаковке при температуре до 25 °С.