Цетиризин инструкция по применению цена в украине

Действующее вещество: cetirizine;

1 таблетка содержит цетиризина дигидрохлорид 10 мг

Вспомогательные вещества: лактоза, целлюлоза микрокристаллическая, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, титана диоксид (Е 171), гипромеллоза, макрогол 4000.

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.

Белые продолговатые таблетки, покрытые пленочной оболочкой, с насечкой на одной стороне.

Антигистаминные средства для системного применения.

Цетиризин — антигистаминное средство ИИ поколения, селективный и мощный блокатор Н 1 рецепторов пролонгированного действия. Цетиризин не производит значительного антихолинергического и антисеротониновой эффекта. В терапевтических дозах не оказывает седативное активность и не вызывает сонливость. Цетиризин влияет на раннюю гистаминзависимую стадию аллергических реакций и на позднюю клеточную стадию, подавляет высвобождение гистамина, уменьшает миграцию воспалительных клеток, таких как эозинофилы. Предотвращает возникновение бронхоспазма, индуцированного высокими концентрациями гистамина.

Цетиризина дигидрохлорид быстро абсорбируется из пищеварительного тракта. Максимальная концентрация в плазме (0,3 мкг / мл) обычно достигается через 40 — 60 мин после приема. Максимальный терапевтический эффект развивается через 4 — 8:00 и продолжается до 24 часов. Примерно 93% цетиризина связывается с белками плазмы крови. Объем распределения цетиризина составляет примерно 0,50 л / кг. Применение в дозе 10 мг в течение 10 дней не приводит к кумуляции цетиризина. Примерно 70% введенной дозы выделяется почками преимущественно в неизмененном виде. При почечной недостаточности элиминация препарата замедляется.

Симптоматическое лечение аллергических заболеваний: хронический (круглогодичный) аллергический ринит сезонный аллергический ринит аллергический конъюнктивит зуд различных типов и крапивница, включая хроническую идиопатическую крапивницу, отек Квинке.

Повышенная чувствительность к цетиризина или другим компонентам препарата. Тяжелые формы нефропатии; нарушение функции почек (клиренс креатинина <10 мл / мин).

Препарат содержит лактозу, поэтому его не следует назначать пациентам с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, дефицитом лактазы или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции.

Прием цетиризина следует прекратить не менее чем за 72 часа до проведения кожных проб, поскольку можно получить ошибочные результаты. 

Как и при приеме антигистаминных препаратов, следует избегать употребления алкоголя.

Не рекомендуется применение Алерцетину беременным.

Поскольку цетиризин проникает в грудное молоко, он не назначается женщинам, которые кормят грудью.

До выяснения индивидуальной реакции на цетиризин во время лечения необходимо соблюдать осторожность при управлении автотранспортом и занятиях другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Из-за отсутствия соответствующих данных назначать цетиризин младенцам и детям до 2 лет не рекомендуется; в возрасте от 2 до 6 лет препарат рекомендуется применять в другой лекарственной форме (раствор).

Применяется внутрь независимо от приема пищи, желательно вечером.

Дети старше 12 лет и взрослые принимают по 10 мг (1 таблетка) в сутки.

Для детей от 2 до 12 лет доза зависит от массы тела:

• при массе тела менее 30 кг — по 5 мг (½ таблетки) (в возрасте с 2 до 6 лет препарат рекомендуется применять в другой лекарственной форме)
• при массе тела более 30 кг — по 10 мг (1 таблетка), в индивидуальных случаях возможно разделить на 2 отдельные дозы (по ½ таблетки утром и вечером).

Пациенты с печеночной недостаточностью не требуется коррекции дозы. Больные пожилого возраста могут проявлять большую чувствительность к препарату, что требует коррекции дозы.

Пациент с нарушением функции почек.

Интервал дозирования следует регулировать индивидуально, в зависимости от состояния функции почек. Дозу следует корректировать в соответствии с таблицей.

* Для детей с массой тела менее 30 кг — по ½ таблетки (5 мг), согласно

Продолжительность применения препарата определяет врач. Обычно курс лечения составляет 7 дней. При сезонном аллергическом рините курс лечения может длиться 3 — 6 недель (у детей — 2 — 4 недели). При хронической идиопатической крапивнице и хроническом аллергическом рините имеющиеся данные свидетельствуют о возможности лечения сроком до 1 года. В случае поддерживающего лечения астматических состояний аллергического происхождения срок лечения может составлять 6 месяцев.

При значительной передозировке может возникать сонливость, тремор, тахикардия, задержка мочеиспускания, зуд, кожные высыпания.

В случаях передозировки следует применять стандартные меры по удалению препарата и предупреждения его дальнейшей абсорбции, в частности промывание желудка. Следует наблюдать за дальнейшим состоянием пациента. Специфический антидот неизвестен.

Цетиризина гидрохлорид не поддается диализа.

Со стороны крови и лимфатической системы: очень редко — тромбоцитопения.

Со стороны иммунной системы: редко — повышенная чувствительность; очень редко — анафилактический шок.

Психические нарушения:  не распространены — возбуждение; редко — агрессия, спутанность сознания, депрессия, галлюцинации, бессонница.

Со стороны нервной системы: часто — головная боль, сонливость, бессонница не распространены — парестезии, головокружение редко — судороги, нарушение координации движений; очень редко — обморок, изменение вкуса, тремор.

Нарушение зрения: очень редко — нарушение аккомодации, нечеткость зрения, окуломоторный кризисов, особенно у детей.

Нарушения: редко — тахикардия.

ЖКТ нарушения: часто — сухость во рту; не распространены — боль в животе, тошнота, диарея, нарушение пищеварения, гастрит.

Гепатобилиарной системы: редко — нарушение функции печени (повышение печеночных трансаминаз, щелочной фосфатазы, гамма-GT и билирубина) очень редко — гепатит.

Со стороны кожи и подкожных тканей: не распространены — кожная сыпь, зуд редко — крапивница очень редко — полиморфная эритема, ангионевротический отек.

Со стороны почек и мочевыделительной системы: очень редко — расстройства мочеиспускания, энурез, затруднение мочеиспускания.

Нарушение метаболизма и питания: редко — увеличение массы тела.

Общие нарушения: утомляемость; не распространены — астения, недомогание; редко — отеки.

Не выявлено неблагоприятных клинических взаимодействий при одновременном применении цетиризина с псевдоэфедрина, циметидином, кетоконазолом, эритромицином и азитромицином, глипизидом, диазепамом. В частности, одновременное применение с макролидами или кетоконазолом не приводил к клинически значимых изменений ЭКГ.

В исследовании с повторными дозами теофиллина (400 мг раз в сутки) и цетиризином регистрировали незначительное (16%) снижение клиренса цетиризина, в то время как элиминация теофиллина не менялась.

Прием пищи не снижает степень абсорбции цетиризина, однако снижается скорость абсорбции.

Хранить при температуре не выше 25 в С в оригинальной упаковке.

Хранить в недоступном для детей месте.

По 7 или 10 таблеток в блистере, по 1 (1 ‘7) или 2 (2’ 10) блистера в картонной коробке.

страняет кожную реакцию на введение гистамина, специфических аллергенов, а также на охлаждение (при холодовой крапивнице).
Практически не оказывает антихолинергического и антисеротонинового действия. В терапевтических дозах практически не вызывает седативного эффекта. Начало действия после разового приема 10 мг цетиризина — через 20 минут (у 50% пациентов) и через 60 минут (у 95% пациентов), продолжается более 24 часов. На фоне курсового лечения толерантность к антигистаминному действию цетиризина не развивается. После прекращения лечения действие сохраняется до 3 суток.

Фармакокинетика
Быстро всасывается из ЖКТ, время достижения Cmax после приема внутрь — 1 час. Пища не влияет на полноту всасывания (AUC), но удлиняет на 1 ч время достижения Cmax и снижает величину Cmax на 23%. При приеме в дозе 10 мг 1 раз/сутки в течение 10 суток равновесная концентрация в плазме составляет 310 нг/мл и отмечается через 0.5-1.5 часа после приема. Связь с белками плазмы — 93% и не меняется при концентрации цетиризина в диапазоне 25-1000 нг/мл. Фармакокинетические параметры цетиризина меняются линейно при назначении его в дозе 5-60 мг. Vd — 0.5 л/кг. В небольших количествах метаболизируется в печени путем О-дезалкилирования с образованием фармакологически неактивного метаболита (в отличие от других блокаторов H1-гистаминовых рецепторов, метаболизирующихся в печени с участием системы цитохрома Р450). Не кумулирует. 2/3 препарата выводится в неизмененном виде почками и около 10% — через кишечник.
Системный клиренс — 53 мл/минуту. T1/2 у взрослых — 7-10 часов, у детей 6-12 лет — 6 часов, у детей 2-6 лет — 5 часов, у детей от 6 месяцев до 2 лет — 3 часа. У пожилых больных T1/2 увеличивается на 50%, системный клиренс снижается на 40% (снижение функции почек).

рюється шкірну реакцію на введення гістаміну, специфічних алергенів, а також на охолодження (при холодової кропивниці).
Практично не має антихолінергічної і антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах практично не викликає седативного ефекту. Початок дії після разового прийому 10 мг цетиризину — через 20 хвилин (у 50% пацієнтів) і через 60 хвилин (у 95% пацієнтів), триває більше 24 годин. На тлі курсового лікування толерантність до антигістамінної дії цетиризину не розвивається. Після припинення лікування дія зберігається до 3 діб.

Фармакокінетика
Швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, час досягнення Cmax після прийому всередину — 1 година. Їжа не впливає на повноту всмоктування (AUC), але подовжує на 1 год час досягнення Cmax і знижує величину Cmax на 23%. При прийомі в дозі 10 мг 1 раз / добу протягом 10 діб рівноважна концентрація в плазмі становить 310 нг / мл і спостерігається через 0.5-1.5 години після прийому. Зв’язок з білками плазми — 93% і не змінюється при концентрації цетиризину в діапазоні 25-1000 нг / мл. Фармакокінетичніпараметри цетиризина змінюються лінійно при призначенні його в дозі 5-60 мг. Vd — 0.5 л / кг. У невеликих кількостях метаболізується в печінці шляхом О-дезалкілірування з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту (на відміну від інших блокаторів H1-гістамінових рецепторів, які метаболізуються в печінці за участю системи цитохрому Р450). Чи не кумулює. 2/3 препарату виводиться в незміненому вигляді нирками і близько 10% — через кишечник.
Системний кліренс — 53 мл / хвилину. T1 / 2 у дорослих — 7-10 годин, у дітей 6-12 років — 6 годин, у дітей 2-6 років — 5 годин, у дітей від 6 місяців до 2 років — 3 години. У літніх хворих T1 / 2 збільшується на 50%, системний кліренс знижується на 40% (зниження функції нирок).

• діюча речовина: cetirizine;
• 1 таблетка містить цетиризину дигідрохлориду у перерахуванні на 100 % речовину 10 мг;
• допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; магнію стеарат; кросповідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; покриття «СелеКоат™» (гіпромелоза, поліетиленгліколь (макрогол) 6000, титану діоксид (Е 171)).

Опис

Цетиризин-Астрафарм — антигістамінний засіб для системного застосування. Похідні піперазину для симптоматичної терапія назальних та очних симптомів сезонного та постійного алергічного риніту, хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату, до гідроксизину або до будь-які похідні піперазину.

Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв).

Пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цетиризин у вигляді таблеток, вкритих оболонкою.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Об’єктивне оцінювання здатності керувати транспортними засобами, наявності прихованої сонливості та спроможності працювати на конвеєрі не виявили жодних клінічно значущих ефектів при застосуванні препарату у рекомендованій дозі 10 мг.

Пацієнтам, які збираються сідати за кермо, займатися потенційно небезпечною діяльністю або працювати з механізмами, не слід перевищувати рекомендовану дозу і потрібно враховувати реакцію власного організму на даний лікарський засіб. У чутливих пацієнтів одночасний прийом препарату з іншими засобами, що пригнічують діяльність центральної нервової системи, може спричинити додаткове погіршення концентрації уваги та зниження продуктивності.

Дорослі та діти віком від 12 років: 10 мг 1 раз на добу (1 таблетка 1 раз на добу).

Таблетки потрібно ковтати, запиваючи склянкою води.

Пацієнти літнього віку: дозу препарату пацієнтам літнього віку за умови нормальної функції нирок знижувати не потрібно.

Діти

Препарат призначати дітям віком від 12 років. Препарат у формі таблеток, вкритих оболонкою, не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років, оскільки ця лікарська форма не дає можливості підібрати потрібну дозу.

Клінічні дослідження показали, що застосування цетиризину у рекомендованих дозах може призводити до незначних небажаних ефектів на центральну нервову систему, включаючи сонливість, підвищену втомлюваність, запаморочення та головний біль. У деяких випадках були повідомлення про парадоксальну стимуляцію центральної нервової системи.

Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H1-рецепторів без відносної антихолінергічної активності, були повідомлення про поодинокі випадки утруднення сечовипускання, розлади акомодації очей та відчуття сухості у роті.

Були повідомлення про випадки порушення функції печінки з підвищенням рівня печінкових ферментів у поєднанні з підвищенням рівня білірубіну. У більшості випадків ці симптоми зникали після припинення лікування цетиризину дигідрохлоридом.

Загальні порушення: підвищена втомлюваність.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль.

З боку травного тракту: біль у животі, сухість у роті, нудота.

З боку психіки: сонливість.

З боку дихальної системи: фарингіт.

Хоча сонливість виникала статистично частіше, ніж у групі плацебо, у більшості випадків її ступінь був легким або помірним. Об’єктивні тести, як продемонстровано в інших дослідженнях, показали, що при застосуванні препарату в рекомендованих добових дозах у здорових молодих добровольців повсякденна активність не порушувалася.

Вагітність. Недостатньо даних щодо впливу препарату у період вагітності. Слід з обережністю призначати препарат вагітним жінкам у випадках, коли, на думку лікаря, користь від застосування переважає потенційний ризик для плода.

Період годування груддю. Цетиризин проникає у грудне молоко у концентраціях, що становлять 25¬-90 % від концентрацій у плазмі крові залежно від проміжку часу після застосування препарату. Тому з обережністю слід призначати препарат жінкам, які годують груддю.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності 3 роки.

Производитель

Астрафарм ООО

Страна происхождения

Украина

Состав

діюча речовина: levocetirizine;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить левоцетиризину дигідрохлориду у перерахуванні на 100 % речовину 5 мг;
допоміжні речовини:
целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; покриття: гіпромелоза; поліетиленгліколь 6000; титану діоксид (Е171).

Лекарственная форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.

Действующее вещество

Цетиризин

Фармакодинамика

Левоцетиризин — це активний стабільний R-енантіомер цетиризину, що належить до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Фармакологічна дія зумовлена блокуванням Н1-гістамінових рецепторів. Спорідненість з Н1-гістаміновими рецепторами у левоцетиризину у 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію, майже не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії.

Фармакокинетика

Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність, не залежать від дози та часу, демонструють низьку варіабельність поміж пацієнтами. Фармакокінетичний профіль при введенні єдиного енантіомера такий самий, як і при застосуванні цетиризину. В процесі абсорбції або виведення не спостерігається хіральна інверсія.
Абсорбція. Препарат після перорального застосування швидко та інтенсивно всмоктується. Ступінь всмоктування левоцетиризину не залежить від дози препарату та не змінюється з прийомом їжі, але максимальна концентрація (Сmax) препарату зменшується та досягає свого максимального значення пізніше. Біодоступність досягає 100 %.
У 50 % хворих дія препарату розвивається через 12 хвилин після прийому одноразової дози, а у 95 % — через 0,5-1 годину. Сmах у сироватці крові досягається через 50 хвилин після одноразового прийому внутрішньо терапевтичної дози. Рівноважна концентрація у крові досягається після двох днів прийому препарату. Сmах становить 270 нг/мл після одноразового застосування і 308 нг/мл — після повторного застосування у дозі 5 мг відповідно.
Розподіл. Відсутня інформація щодо розподілу препарату у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. Об’єм розподілу — 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові людини — 90 %.
Біотрансформація. В організмі людини рівень метаболізму становить менш ніж 14 % дози і тому відмінність в результаті генетичного поліморфізму або супутнього прийому ферментних інгібіторів, як очікується, буде незначною. Процес метаболізму включає ароматичну оксидацію, N- та О-деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування у першу чергу відбувається з участю цитохрому CYP 3А4, тоді як у процесі ароматичної оксидації беруть участь численні та/або невизначені ізоформи CYP. Левоцетиризин не впливає на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 у концентраціях, що значно перевищують максимальні після прийому дози 5 мг перорально. Враховуючи низький ступінь метаболізму та відсутність здатності до пригнічення метаболізму, взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.
Виведення. Екскреція левоцетиризину відбувається двома шляхами: за рахунок клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Період напіввиведення левоцетиризину з плазми крові у дорослих (Т1/2) становить 7,9+1,9 години. Т1/2 левоцетиризину коротший у маленьких дітей. Середній очевидний загальний кліренс у дорослих — 0,63 мл/хв/кг. В основному левоцетиризин та його метаболіти виводяться з організму із сечею (у середньому 85,4 % застосованої дози препарату). З фекаліями виводиться лише 12,9 % застосованої дози препарату.
Особливі популяції
Порушення функцій нирок
Очевидний кліренс левоцетиризину корелює з кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із помірними та тяжкими порушеннями функції нирок рекомендується підбирати інтервали між прийомами левоцетиризину з урахуванням кліренсу креатиніну. У разі анурії у пацієнтів з термінальною стадією захворювання нирок загальний кліренс порівняно з таким в осіб з нормальною функцією нирок, зменшується приблизно на 80 %. Кількість левоцетиризину, що виводиться під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу, становила менше 10 %.

Показания

Симптоматичне лікування алергічного риніту (у тому числі цілорічного алергічного риніту) та кропив’янки.

Противопоказания

Підвищена чутливість до левоцетиризину, цетиризину, гідроксизину, до будь-яких інших похідних піперазину або до будь-якої іншої допоміжної речовини препарату.
Тяжка форма хронічної ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв).
Рідкісні спадкові стани непереносимості галактози, лактазної недостатності або порушення засвоєння глюкози і галактози.
Період вагітності або годування груддю.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Дослідження з левоцетиризином щодо взаємодії (включаючи дослідження з ферментами CYP3A4) не проводилися. Дослідження з цетиризином (сполука рацемату) показали, що одночасне застосування з антипірином, азитроміцином, циметидином, діазепамом, еритроміцином, гліпізидом, кетоконазолом або псевдоефедрином не чинить клінічно значущих несприятливих взаємодій. При сумісному застосуванні з теофіліном (400 мг на добу) спостерігалося невелике зниження (на 16 %) загального кліренсу левоцетиризину (розподіл теофіліну не змінювався). При дослідженні багаторазового введення ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) ступінь експозиції цетиризину збільшувався приблизно на 40 %, тоді як розподіл ритонавіру дещо змінювався (-11 %) до паралельного застосування цетиризину.
Немає даних щодо посилення ефекту седативних засобів при застосуванні у терапевтичних дозах. Але слід уникати застосування седативних засобів під час прийому препарату.
Прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування препарату, але одночасне вживання їжі знижує швидкість його абсорбції.
Одночасне застосування цетиризину або левоцетиризину і алкоголю або інших депресантів центральної нервової системи може спричинити додаткове зниження пильності та порушення здатності виконання роботи.

Способы применения

Препарат застосовують внутрішньо незалежно від вживання їжі. Таблетку необхідно ковтати цілою, запиваючи невеликою кількістю води. Рекомендовано застосовувати добову дозу за один прийом.
Препарат призначають дорослим та дітям віком від 6 років.
Рекомендовані дози
Дорослі та діти віком від 12 років: добова доза становить 5 мг (1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою) 1 раз на добу.
Пацієнти літнього віку
Хворим літнього віку з нормальною функцією нирок корекція дози препарату не потрібна.
Коригування дози рекомендовано пацієнтам літнього віку з порушенням функцій нирок від помірного до тяжкого ступеня
Пацієнти з порушенням функцій нирок
Хворим із порушеною функцією нирок розрахунок дози необхідно проводити з урахуванням ступеня порушення функції нирок (кліренсу креатиніну), див. таблицю нижче.
Кліренс креатиніну (КК) визначають за вмістом креатиніну в сироватці крові (мг/дл) за формулою:
КК =
[140 — вік (роки)] ? маса тіла (кг)
(? 0,85 для жінок)
72 ? креатинін сироватки крові (мг/дл)
Дозування препарату для хворих із порушеною функцією нирок
Функція нирок
Кліренс креатиніну, мл/хв
Доза та кількість прийомів
Нормальна функція нирок
? 80
5 мг 1 раз на добу
Порушення легкого ступеня
50-79
5 мг 1 раз на добу
Порушення помірного ступеня
30-49
5 мг 1 раз на 2 доби
Порушення тяжкого ступеня
< 30
5 мг 1 раз на 3 доби
Кінцева стадія захворювання нирок
Пацієнти, які перебувають на діалізі
< 10
Протипоказано
Дітям із порушеннями функції нирок дозу препарату слід коригувати індивідуально з урахуванням ниркового кліренсу пацієнта та його маси тіла.
Не існує специфічних даних щодо застосування дітям з порушенням функцій нирок.
Пацієнти з порушенням функцій печінки
Хворим винятково з печінковою недостатністю корекція дозування не потрібна. Хворим із печінковою та нирковою недостатністю коригувати режим дозування відповідно до наведеної вище таблиці.
Педіатрична популяція
Діти віком від 6 до 12 років: рекомендована добова доза — 5 мг (1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою).
Для дітей віком від 2 до 6 років неможливе коригування дози в даній лікарській формі (таблетка, вкрита плівковою оболонкою). Рекомендовано приймати левоцетиризин в іншій лікарський формі, придатній для застосування в педіатрії.
Тривалість застосування
Пацієнтів із періодичним алергічним ринітом (тривалість симптомів захворювання становить менш ніж 4 доби на тиждень або протягом менше ніж 4 тижні на рік) слід лікувати відповідно до захворювання та анамнезу; лікування можна припинити, якщо симптоми зникнуть, та можна відновити знову при повторному виникненні симптомів. У разі стійкого алергічного риніту (тривалість симптомів захворювання становить більш ніж 4 доби на тиждень та протягом більше ніж 4 тижнів на рік) у період контакту з алергенами пацієнту може бути запропонована постійна терапія. Існує клінічний досвід застосування левоцетиризину протягом щонайменше 6-місячного періоду лікування. При хронічних захворюваннях (хронічний алергічний риніт, хронічна кропив’янка) тривалість лікування становить до 1 року (дані з клінічних досліджень застосування рацемату).
Діти.
Препарат у вигляді таблеток не застосовують дітям віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає змоги проводити необхідну корекцію режиму дозування. Даній категорії пацієнтів рекомендується застосування левоцетиризину в іншій лікарський формі, придатній для використання у педіатрії.

Передозировка

Симптоми.Симптоми передозування можуть включати сонливість у дорослих та початкове збудження і підвищену дратівливість з подальшою сонливістю у дітей.
Лікування.Специфічного антидоту для левоцетиризину немає. У разі появи симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Можна розглянути необхідність промивання шлунка через короткий час після застосування препарату. Гемодіаліз для виведення левоцетиризину з організму не ефективний.

Побочные действия

З боку імунної системи: гіперчутливість, у тому числі анафілаксія.
З боку обміну речовин:підвищений апетит.
З боку нервової системи:сонливість, головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість, астенія, судоми, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія.
З боку психіки: порушення сну, збудження, галюцинації, депресія, агресія, безсоння, суїцидальні думки.
З боку серця: посиленесерцебиття, тахікардія.
З боку органів зору:порушеннязору, нечіткість зору.
З боку органів слуху:вертиго.
З боку гепатобіліарної системи: гепатит.
З боку сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі.
З боку дихальної системи:задишка.
З боку травного тракту: діарея, блювання, запор, сухість у роті, нудота, біль у животі.
З боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, стійкі медикаментозні висипання, свербіж, висипання, кропив’янка.
З боку кістково-м’язової системи: міалгія, артралгія.
Загальні порушення: набряк.
Результати досліджень: збільшення маси тіла, відхилення функціональних печінкових проб від норми.
Повідомлення щодо підозрюваних побічних реакцій
Повідомлення щодо підозрюваних побічних реакцій після отримання реєстраційного посвідчення є дуже важливим. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користь/ризик препарату. Медичним працівникам слід повідомляти про підозрілі побічні реакції через систему національної звітності.

Особые условия

Левоцетиризин-Астрафарм слід з обережністю застосовувати пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю (потрібна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку з нирковою недостатністю (можливе зниження клубочкової фільтрації).
Під час застосування препарату слід утримуватися від вживання алкоголю.
При наявності у пацієнтів певних факторів, що провокують затримку сечі (наприклад, травми спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози), препарат слід призначати з обережністю, оскільки левоцетиризин може збільшити ризик затримки сечі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Левоцетиризин протипоказаний у період вагітності.
Левоцетиризин проникає у грудне молоко, тому при необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Фертильність.
Немає клінічних даних (включаючи дослідження на тваринах) щодо впливу левоцетиризину на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
На період лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими потенційно небезпечними механізмами.

Особые условия хранения

Синоним

АЛЕРЦЕТИН, АЛЛЕРТЕК®, АНАЛЕРГИН®, ЗИРТЕК®, ЛЕТИЗЕН, ЦЕТИРИЗИН-АВАНТ™, ЦЕТИРИЗИН-АСТРАФАРМ, ЦЕТИРИЗИН-НОРТОН, ЦЕТИРИНАКС®, ЦЕТРИЗЕТ, ЦЕТРИНАЛ, ЦЕТИРИЗИН, АЛЕРИД, АМЕРТИЛ®, ЗИНЦЕТ, ЗОДАК®, ЛЕТИЗЕН®, РОЛИНОЗ, ЦЕТИРИЗИН ГЕКСАЛ®, ЦЕТИРИЗИН САНДОЗ®, ЦЕТРИН®, ЦЕТРИНАЛ®